Ухвала суду № 41943872, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/9991/64915/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Мосійчук І.М.

представника позивача Овчаренка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012

у справі № 2а-13918/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Власівський мірошник»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Власівський мірошник» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Власівський мірошник») звернулося до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Нововодолазька МДПІ Харківської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2011 №0000031501.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року ТОВ «Власівський Мірошник», за результатами якої складено акт від 05.09.2011 №1642/15-0-21/34895482.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 24046761,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено, що позивач 09.08.2011 подав до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року за формою, затвердженою Наказом ДПА України №114 від 28.02.2011. Позивач в рядку 08 декларації за перший квартал 2011 року відобразив збитки в сумі 28389644,00 грн. Складовою частиною цих збитків є від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на суму 24046761,00 грн. (рядок 04.9). Сума збитків, яка була занесена до рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток позивача за другий квартал 2011 року, становить 28389644,00 грн.

На думку перевіряючих, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року 28389644,00 грн., а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без урахування раніше понесених збитків.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.09.2011 №0000031501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 24046761,00 грн. за 2 квартал 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Судами вірно зазначено, що з аналізу наведених норм слідує, що сума від'ємного значення, яке виникло у 2010 році, та не було враховано у складі валових витрат у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Норми Податкового кодексу України застосовуються до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів передбачено статтею 150 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 150.1 де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році, згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням наступного:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зі змісту вказаної норми не вбачається, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України містить заборону на врахування у другому кварталі 2011 року витрат, які виникли до 01.01.2011, а тому, як вірно зазначено судами, позивачем правомірно було враховано у складі витрат декларації за другий квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров