Ухвала суду № 41943750, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/800/41321/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Заїка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання рішення неправомірним, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.03.2013р. та зобов'язання відновити виконавче провадження.

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 29.05.2013р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.

Судами встановлено, що 27.02.2012р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області було винесено постанову ВП №31390372 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа №2-а-896/11, виданого 20.02.2012р. Любарським районним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 01.05.2011р. по 31.10.2011р. відповідно до положень статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову від 28.03.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачеві за виконавчим листом №2-а-896/11.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист був пред'явлений до виконання до набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є неправомірною.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області не є належним відповідачем у даній справі, а заміни неналежного відповідача судом першої інстанції здійснено не було.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального та матеріального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки позивачем не доведено порушення її прав з боку відповідача, а тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Заїка

І.В. Штульман