Ухвала суду № 41943655, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2014 р. м. Київ К/800/12080/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду міста Полтави від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року,

встановив:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження від 27 вересня 2013 року ВП № 30292644 та зобов'язання відновити його.

Позов обґрунтував тим, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом міста Полтави 8 грудня 2011 року, є незаконною, оскільки судове рішення в повному обсязі не виконане, стягнуті за ним кошти не виплачені.

Постановою Київського районного суду міста Полтави від 24 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 вересня 2013 року ВП № 30292644 та скасовано її, зобов'язано відповідача відновити виконавче провадження ВП №30292644 з виконання виконавчого листа № 2а-248/2007, виданого Київським районним судом м. Полтави 8 грудня 2011 року.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просить скасувати судові рішення та відмовити в задоволенні позову. Посилається на зміни в законодавстві про пенсійне забезпечення, викликані прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, які не могли бути враховані судом раніше.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що постановою Київського районного суду міста Полтави від 3 жовтня 2007 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 11 листопада 2011 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити недоплачену пенсію ОСОБА_4 за період з 27 серпня 2006 року з урахуванням 40% щомісячної надбавки та 50% надбавки за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт, встановлених указом Президента України від 14 липня 1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України».

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 9 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-248/2007, виданого Київським районним судом місті Полтави 8 грудня 2011 року.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області прийнята постанова від 27 вересня 2013 року, якою виконавче провадження ВП № 30292644 закінчено на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 20 серпня 2013 року № 5226/11-25 про здійснення перерахунку пенсії та розрахунок від 2 серпня 2013 року ФП-70392 доплати до пенсії позивача за період з 27 серпня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

В силу пункту 8 частини першої статті 49 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

На підставі виконавчого листа Київського районного суду місті Полтави Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області було зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_4 з урахуванням 40% щомісячної надбавки та 50% надбавки за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт, встановлених Указом Президента України від 14 липня 1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» з 27 серпня 2006 року.

Оскільки в судовому рішенні не встановлено кінцевої дати проведення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням надбавок, то воно підлягало виконанню до часу існування правових підстав для здійснення відповідних виплат, тобто до змін законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Щомісячні надбавки у розмірі 40% від окладів грошового утримання та за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт - до 50% від окладів грошового утримання були встановлені Указом Президента України від 14 липня 1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», який втратив чинність 4 жовтня 1996 року на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923/96 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», яким було упорядковано грошове забезпечення військовослужбовців, визначено нові посадові оклади та оклади за військовим званням військовослужбовців, надбавку за вислугу років, передбачено виплату щомісячної матеріальної допомоги.

Надбавки військовослужбовцям до окладу грошового утримання у розмірі 40% та за особливі умови служби та надбавка за виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт у розмірі 50% окладу грошового утримання передбачено не було.

Вказані надбавки не відносилися до визначених пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислювалася пенсія.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки в судому рішенні не вказано кінцевої дати перерахунку пенсії, то його проведення та виплата пенсії за період з 27 серпня 2006 року по 31 грудня 2007 року не є повним та належним виконанням судового рішення.

Однак, суди не встановили, чи має право позивач на перерахунок пенсії з урахуванням 40% щомісячної надбавки та 50% надбавки за особливі умови служби, виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт, встановлених Указом Президента України від 14 липня 1995 року № 615/95 «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», з 1 січня 2008 року.

Без встановлення вказаних обставин неможливо зробити висновок про правомірність спірної постанови про закінчення виконавчого провадження.

Частиною першою статті 220 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі статтею 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду міста Полтави від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.