Ухвала суду № 41943630, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/39883/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Кошіля В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 по справі №2а-797/11/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.12.2010 №0004511501/0.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство «Криворізьке» 29.06.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.07.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 1.2 статті 1, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статей 33, 34, 35, 156, 196, 207 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договорів оренди земельних ділянок від 11.03.2005 та від 24.11.2005, укладених між Брянківською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Криворізьке» (орендар), орендодавець передає орендарю в платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 67793кв.м, 19479кв.м, 24808кв.м, 29447кв.м та 1730кв.м строком на 49 років.

Згідно умов вищезазначених договорів орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 31058,41грн. за рік, 17848,06грн. за рік, 11365,44грн. за рік, 13490,73грн. за рік та 792,58грн. за рік відповідно. Орендна плата вноситься щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати не пізніше 15 числа, наступного за звітним місяця. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Приватним акціонерним товариством «Криворізьке» 21.01.2010 подано до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, якою задекларовано до сплати суму орендної плати у розмірі 839342,76грн. за рік, щомісячний платіж склав 69945,23грн.

Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області проведена перевірка своєчасності сплати Приватним акціонерним товариством «Криворізьке» узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за період з 30.09.2009 по 29.09.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки в сумі 873155,61грн., що призвело до виникнення податкового боргу по платі за землю.

За результатами перевірки Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області складено акт від 23.12.2010 №220/151/31780403 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2010 №0004511501/0, позивачу визначено суму штрафу у розмірі 436571,91грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафної санкції за прострочення встановлених строків сплати податку на землю, оскільки статтею 25 Закону України «Про плату за землю» не передбачено такий вид адміністративного стягнення як штраф, а встановлено відповідальність у вигляді сплати пені, що унеможливлює застосування інших стягнень, крім пені.

Суд апеляційної інстанції постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовив.

Разом з тим, як вбачається зі змісту постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011, судом апеляційної інстанції зроблено протилежні за змістом висновки щодо обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 23.12.2010 №0004511501/0, які є взаємовиключними та не дають можливості встановити дійсний зміст судового рішення.

Зокрема, висновки, викладені судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення, не відповідають змісту резолютивної частини постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011.

Оскільки, відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізьке» задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011 по справі №2а-797/11/1270 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ В.В. Кошіль