Рішення № 41942505, 08.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

08.12.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3122/2014 Головуючий в І інстанції Скрипнік Л.А. Категорія 52 Доповідач: Цуканова І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця 08 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Цуканової І.В.Суддів:Вейтас І.В. Склярської І.В.При секретарі:Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А:

23.05.2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому з подальшим уточненням просив визнати незаконним своє звільнення з МКП «Херсонелектротранс» з 25.04.2014 року, скасувати наказ №45-Л від 24.04.2014 року про звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 478,00грн. При цьому посилався, що займав посаду заступника начальника служби ремонту рухомого складу МКП. Наказ про звільнення №45-Л від 24.04.2014 року вважає незаконним, оскільки відповідач персонально за 2 місяці не попередив його про звільнення, як це передбачено ст.492 КЗпП України; формулювання в оспорюваному наказі причини звільнення «скорочення чисельності штату підприємства» суперечить змісту п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, якою передбачено, що трудовий договір може бути розірвано у випадках скорочення чисельності або штату підприємства; відсутнє фактичне скорочення штату, замість якого відбулося перейменування займаної ним посади на «заступник начальника служи організації руху та зборів доходів», на яку було прийнято іншого працівника; порушення відповідачем положень колективного договору, за яким відповідач зобов'язався здійснювати прийом на роботу нових працівників лише у випадках повного забезпечення повної продуктивної зайнятості працюючих і, якщо не прогнозується їх вивільнення на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено в повному обсязі. Визнано звільнення ОСОБА_5 з МКП "Херсонелектротранс" незаконним. Скасовано наказ № 45-Л від 24 квітня 2014 року про звільнення ОСОБА_5 Поновлено ОСОБА_5 на роботі в МКП "Херсонелектротранс" з 25.04.2014 року. Стягнуто з МКП "Херсонелектротранс" на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2014 року по 19 вересня 2014 року включно в сумі 15 240,00 грн. Стягнуто з МКП "Херсонелектротранс" на користь держави судові витрати в сумі 243,60 грн.

В своїй апеляційній скарзі МКП «Херсонелектротранс» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з 13.06.2012 року працює на МКП «Херсонелектротранс», з 08.08.2013 року - на посаді заступника начальника служби ремонту рухомого складу МКП «Херсонелектротранс».

Судом встановлено, що спірним наказом № 45-Л від 24.04.2014 року керівника МКП «Херсонелектротранс» із урахуванням наказу №41 від 18.02.2014 року про зміни в організаційній структурі підприємства, вирішено звільнити працівників підприємства згідно п.1 ст.40 КЗпП України, через скорочення чисельності штату з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку, без згоди профкому 24.04.2014 року, зокрема і ОСОБА_5 - заступника начальника служби ремонту рухомого складу.

Так, згідно наказу №41 від 18.02.2014року, затвердженого директором підприємства, який також було погоджено із головою профкому, у зв'язку із змінами в організаційній структурі підприємства, зі складу МКП «Херсонелектротранс» було виключено зокрема депо та службу ремонту рухомого складу, та зі штатного розкладу було виключено посади керівників, зокрема, заступника начальника служби ремонтного складу. Із зазначеним наказом відповідно до підпису, позивач був ознайомлений 18.02.2014року.

В акті, складеному посадовими особами МКП «Херсонелектротранс» 18.02.2014року, зазначено, що ОСОБА_5 відмовився від ознайомлення із запропонованими вакантними посадами.

Згідно ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1).

Згідно з правилами ст.492 КЗпП України про наступне звільнення працівник має бути персонально попереджений не пізніше ніж за два місяці. Попередивши про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Факт зміни в організації структури підприємства, в т.ч. скорочення відповідачем штату працівників, підтверджується вищенаведеним наказом №41 від 18.02.2014 року та копіями штатних розкладів станом на 06.11.2013 року, 18.02.2014 року, 24.04.2014 року, 25.04.2014 року.

Наказом №157 від 05.11.2013 року по підприємству, з метою поліпшення ефективності роботи підприємства та через виробничу необхідність, з 06.11.2013 року до структури підприємства було введено службу організації руху та збору доходів, якій підпорядковано зокрема депо у складі служби експлуатації та служби ремонту рухомого складу. Також зазначеним наказом до штатного розкладу було введено зокрема посаду заступника начальника служби організації руху та збору доходів.

Дослідженням посадової інструкції заступника начальника служби ремонту рухомого складу, затвердженої 13.11.2013 року, тобто посади, яку займав позивач на момент його звільнення, та посадової інструкції заступника начальника служби організації руху та збору доходів, затвердженої 06.11.2013 року, судом встановлено, що вказані посадові інструкції є ідентичними, тобто зазначені посади фактично дублюють одна одну.

Оскільки на час звільнення позивача була наявна ідентична посада на підприємстві, яку було введено вже після прийняття позивача на посаду заступника начальника служби ремонту рухомого складу, яка фактично дублювала вказану посаду позивача, суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача з підстав, зазначених у спірному наказі № 45-Л від 24.04.2014 року, та задовольнив позов, стягнувши в т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.04.2014р. по 19.09.2014р. в сумі 15 240,00грн., виходячи із середньоденної зарплати позивача 190,50грн.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи, обставини, які суд вважав встановленими, не доведено, судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, ознайомлення позивача персонально під особистий підпис з наказом №41 від 18.02.2014 року, за думкою судової колегії, відповідає положенням ч.1 ст.492 КЗпП України, оскільки зазначеною нормою права форма персонального попередження працівника про наступне звільнення не визначена, тому письмово ознайомлення ОСОБА_5 із інформацією про скорочення посади, яку він займав, є таким персональним попередженням. Крім того, недодержання роботодавцем двохмісячного строку попередження про наступне звільнення не є підставою для поновлення працівника на займаній посаді, а тягне відповідну зміну дати звільнення, про що зазначено в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р., з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Посилання суду на наявність на час звільнення позивача ідентичної посади з аналогічними посадовими обов'язками, як доказ незаконності звільнення позивача, є безпідставними, оскільки:

- посада заступника начальника служби організації руху та збору доходів, затверджена 06.11.2013 року, тобто до прийняття відповідачем рішення про скорочення посад наказом №41 від 18.02.2014 року,

- вказану посаду з 07.11.2013 року займав ОСОБА_6 згідно наказу №131-Л від 06.11.2013 року, який ніким не оспорено,

- введення зазначеної посади у зв'язку зі змінами в структурі підприємства відбулося згідно наказу МКП «Херсонелектротранс» №157 від 05.11.2013 року, що відноситься до внутрішньої господарської діяльності відповідача, при цьому відповідність наказу положенням колективного договору виходить за межі спору, що розглядається в даній справі,

- вимоги до особи для зайняття вказаної посади містять необхідність вищої освіти, якої не має ОСОБА_5, що він підтвердив під час розгляду справи апеляційним судом,

- посадові обов'язки, зазначені у вказаній посадовій інструкції, зокрема, п.п.17-22 відсутні в посадовій інструкції за посадою, що займав позивач, що ним також підтверджено в ході апеляційного розгляду справи.

Доказів, які б спростували зміст акту від 18.02.2014 року про відмову ОСОБА_5 від ознайомлення з вакантними посадами останній не спростував, натомість в ході апеляційного розгляду пояснив, що запропоновані відповідачем вакантні посади його не влаштовували, проте в разі ознайомлення з наявними вакансіями за 2 місяці до звільнення, а не безпосередньо перед звільненням, він би вживав заходів до працевлаштування.

З огляду на вищенаведене, за думкою колегії суддів, порушення відповідачем порядку звільнення позивача не встановлено.

Що стосується доводів позивача про неправильне формулювання наказу про звільнення-зазначення замість «скорочення штату» словосполучення «скорочення чисельності штату», як підстави для задоволення позову, то вони є безпідставними, оскільки вказані словосполучення мають однаковий зміст та доведено факт скорочення штату відповідачем, про що зазначено вище, тому формулювання звільнення за п.1 ч.1 ст.40 є правильним і відповідає чинному законодавству, відповідно, підстави для зміни формулювання причини звільнення в порядку ч.3 ст.235 КЗпП України відсутні. В будь-якому випадку неправильне формулювання причини звільнення за діючим трудовим законодавством не є підставою для поновлення працівника на роботі, як вважає позивач і з чим помилково погодився суд.

Оскільки порушень з боку відповідача порядку звільнення ОСОБА_5 не встановлено, то колегія суддів приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість його позовних вимог.

Відповідно, рішення суду слід скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

На підставі п.1 ч.1 ст.40, ст.492 КЗпП України, керуючись ст.ст.303,306, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 вересня 2014 року скасувати, ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головучий: (підпис)

Судді: (два підписи)

З оригіналом згідно :

Копія рішення оформлена 11 грудня 2014 року

Рішення набрало законної сили 08 грудня 2014 року

Суддя: І.В. Цуканова

Секретар судового засідання: К.С. Гончар