Ухвала суду № 41939795, 17.12.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6124/14-к 17.12.2014 17.12.2014 17.12.2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в кримінальних справах:

Пісного І.М. Фаріонової О.М. Івченко О.М.

секретаря судового засідання: Ястреби С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150040004136, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий 18.03.2014р. Ленінським райсудом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

- за ч. 2 ст. 309 КК України,

за участі:

прокурора: Іванова А.В.

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

Провадження № 11-кп/784/688/14 Головуючий у першій інстанції: Крутій Ю.П.

Категорія: ч.2 ст. 309 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: Пісной І.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції

Обвинуваченим ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, в якій він просить вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва скасувати.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Ленінського райсуду м. Миколаєва від 18.03.2014р., остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_4 послався на те, що вирок суду слід скасувати, а провадження направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, оскільки даний вирок є сфальсифікованим та необґрунтованим. Крім того зазначив, що працівники Ленінського РВ змусили його відмовитися від захисту та дати неправдиві свідчення.

Виклад позиції інших учасників судового провадження

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор прокуратури Ленінського району м. Миколаєва, Омелян А.В. зазначив, що апеляційну скаргу обвинуваченого вважає безпідставною та необґрунтованою, оскільки як під час досудового слідства так і в суді першої інстанції, він визнав свою провину в повному обсязі. Крім того, його вина доведена сукупністю зібраних та досліджених доказів, а покарання йому призначено у повній відповідності до вимог закону.

Доводи обвинуваченого з приводу того, що його примусили відмовитися від послуг захисника, на думку прокурора, спростовуються протоколом роз'яснення підозрюваному права на захист (копія якого приєднана ним до заперечень на апеляційну скаргу).

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 31.07.2014р. приблизно о 14 год. ОСОБА_4, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Колос», яка розташована по пр. Миру в м. Миколаєві, у невстановленої в ході розслідування особи незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований вагою 0,858г для особистого вживання без мети збуту, який незаконно зберігав при собі.

31.07.2014р. приблизно о 14 год. 20 хв. ОСОБА_4, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Південна» по пр. Миру в м. Миколаєві, був затриманий співробітниками міліції за скоєння адміністративного правопорушення, а особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований вагою 0,858г, який він незаконно придбав і зберігав без мети збуту - вилучено.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника на підтримання апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вирок суду першої інстанції є сфальсифікованим, взагалі не обґрунтованим.Проте, з вироку вбачається, що під час його ухвалення, судом першої інстанції проаналізовано всі докази по справі, допитано обвинуваченого, який, згідно з журналом судового засідання з елементами протоколу (а.с. 42-43), визнав свою вину, досліджено письмові докази - протокол про адміністративне затримання (а.с. 20), виписку з медичної карти (а.с. 23), висновок хімічної експертиза № 1484 від 06.08.2014р. (а.с. 24-29), всі наявні в матеріалах провадження дані про особу. Так, з 24.04.2014р. ОСОБА_4 перебуває на обліку в Ленінському РП Центрального МВ КВІ УДПтС України в Миколаївській області (а.с. 33). З 20.02.2003р. він перебуває на диспансерному обліку в обласному наркологічному диспансері з діагнозом: синдром залежності від опіатів, канабіноїдів, алкоголю (а.с. 36), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 37).

Відповідно до вимоги про судимість (а.с. 38-39), неодноразово

судимий. За місцем проживання характеризується посередньо, нарікань від сусідів не має, схильний до вживання наркотичних засобів (а.с. 40). Батько обвинуваченого - ОСОБА_4 є інвалідом І групи (загальне захворювання), потребує постійної сторонньої допомоги.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, з урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті.

Тобто, ОСОБА_4 призначено покарання у повній відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням тяжкості скоєного злочину, який, до того ж, вчинений в період іспитового строку, особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, та обставину, що його обтяжує - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Що стосується доводів апелянта про те, що працівники Ленінського РВ змусили його відмовитися від захисту і дати неправдиві свідчення, то вони не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Згідно з протоколом про адміністративне затримання серії МИ № 001863 від 31.07.2014р. (а.с. 20), про місце перебування затриманого згідно зі ст. 261 КУпАП повідомлено Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги. Дана процесуальна дія проводилася за участі адвоката ОСОБА_8. ОСОБА_4 особисто поставив підпис та вказав, що претензій, скарг та зауважень до дій працівників ОВС не мав. А з копії протоколу роз'яснення підозрюваному права на захист та про відмову підозрюваного від послуг захисника від 15.08.2014р. (а.с. 56) вбачається, що ознайомившись з правом на захист, підозрюваний ОСОБА_4 відповідно до положень ч. 2 ст. 54 КПК України, в присутності захисника ОСОБА_8, після надання їм можливості конфіденційного спілкування заявив, що з правом на захист ознайомлений, послуг захисника не потребує.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для зміни або скасування вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

І.М.Пісной О.М.Фаріонова О.М.Івченко