Рішення № 41939390, 15.12.2014, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4938/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радєвій Н.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (аліментів) на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказує, що вона разом з відповідачем перебувала у шлюбі, від якого мають повнолітнього сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час навчається у Вознесенській районній вечірній школі с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області.

Позивачка зазначила, що відповідач є працездатною особою, має змогу та зобов'язаний утримувати сина, який продовжує навчання, тому просила стягнути з ОСОБА_2 кошти (аліменти) на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення ним 23-х років.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що позивачка має довести потребу у матеріальній допомозі саме на навчання, пояснив, що він є інвалідом ІІІ групи по зору, перебуває на обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ступеню, остеохондрозу та утримує неповнолітню дитину, дитину дружини, тому сплачувати аліменти невзмозі, просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідач має маленьку пенсію, хворіє, сплачує аліменти на другу дитину, взагалі а\перебуває у скрутному становищі, тому просила суд в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом вставлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі до 28.12.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 08.04.2014 року ( а.с. 4 ).

Згідно свідоцтва про народження, виданого 03.01.1997 року, виданого Трикратівською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області, відповідач ОСОБА_2 є батьком повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Повнолітній ОСОБА_3 зареєстрований та проживає разом з матір'ю ОСОБА_1, що підтверджується довідкою Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб № 1423 від 20.10.2014 року ( а.с. 6 ).

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 навчається у 11 класі Вознесенської районної вечірньої школи ІІ-ІІІ ступенів, строк закінчення навчання - 01.06.2016 року (а.с.51).

З відповідача ОСОБА_2 за рішенням Вознесенського районного суду на користь ОСОБА_1 стягувались аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини від всіх його доходів до його повноліття, тобто до 01.10.2014 року ( а.с.41-44). ОСОБА_3 вже є повнолітнім, тому стягнення аліментів припинено.

На даний час відповідач сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини від всіх його доходів до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року на користь третьої особи - ОСОБА_4. з якими проживає однією сім»єю, що підтверджується довідкою квартального комітета( а.с.55).

Згідно з вимогами ст. ст. 198, 199 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані надавати утримання своїм повнолітнім дочці чи сину, які продовжують навчання і потребують в зв'язку з цим матеріальної допомоги, до досягнення ними 23-річного віку.

Зазначений обов'язок, згідно з засадами ч.6 ст.7 СК України, в рівній мірі стосується обох батьків та покладається на них за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до положень ст. 182 СК мають враховуватися стан здоров'я дитини та платника аліментів, їх матеріальне становище, наявність у платника аліментів інших дітей та (або непрацездатних осіб), яких він має утримувати.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Обов'язок доказування цих фактів, згідно з положеннями ст. 60 ЦПК покладається на позивача, а щодо спростування факту наявності матеріальних можливостей щодо надання допомоги на навчання покладається відповідно на відповідача.

З доказів наданих відповідачем вбачається, що він є інвалідом третьої групи, отримує пенсію станом на листопад 2014 року в розмірі 864. 42 грн. з вирахуванням аліментів на одну дитину ( а.с. 34 ).

Відповідач проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_4, її повнолітнім сином ОСОБА_7 та їх спільною донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 55 ).

Співмешканка відповідача - ОСОБА_4 працює у Вознесенському геріатричному пансіонаті, що підтверджується довідкою про доходи від 04.12.2014 року, на утриманні відповідача не перебуває ( а.с. 22 ).

Доводи відповідача, що він не може сплачувати кошти на утримання сина за станом здоров'я і тому, що має інших утриманців, суд сприймає критично, оскільки починаючи з 2001 року по 2014 рік сплачував 1/6 частину свого доходу на утримання сина ОСОБА_3, і не ставив питання про зменшення розміру утримання, хоча і на той час був інвалідом ІІІ групи, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.11.2001 року( а.с. 26).

Щодо утримання сина своєї дружини, то ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, є повнолітнім, продовжує навчання до червня 2016 року в Миколаївському національному аграрному університеті, але питання щодо стягнення аліментів на своє утримання а ні ним, а ні третьою особою ОСОБА_4 не ставиться ( а.с.32).

Суд враховує ту обставину, що позивач, на утриманні якої на даний час знаходиться ОСОБА_3, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації, як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року у розмірі 759,19 грн.( а.с. 38).

Крім того, позивач є опікуном і законним представником неповнолітньої ОСОБА_8 та отримує пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання у розмірі 949 грн. ( а.с. 36 ) та соціальну допомогу на одну дитину, яка перебуває під опікою чи піклуванням 1623 грн.( а.с. 40 ).

Суд також враховує, що прожитковий мінімум для працездатних відповідно до Закону України «Про державний бюджет» від 16.01.2014 року становить 1218 грн.

Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, який є батьком повнолітнього сина має можливість і зобов'язаний утримувати його з урахуванням його матеріального стану із розміром аліментів - 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та до закінчення навчання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України ст.ст. 1-4, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" з відповідача також підлягають стягненню на користь бюджету судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,84, 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів (аліментів) на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області, на користь ОСОБА_1 кошти (аліменти) на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з продовженням навчання, в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.10.2014 року і до закінчення навчання - 01.06.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Трикрати Вознесенського району Миколаївської області судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок на користь Держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р №31210206700113, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 38037770 ).

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Суддя Висоцька Г.А.