Вирок № 41939192, 17.12.2014, Новоселицький районний суд Чернівецької області

17.12.2014

Справа № 1-167

за 2014 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Дутки М.С.

при секретарі Каптар Г.В.

з участю прокурора Беженаря В.Г.

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, молдованина, з середньою освітою, одруженого,маючи на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2014 року приблизно о 15 годині ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107» державний номер № НОМЕР_1 та рухаючись по центральній вулиці автодорозі с. Тарасівці Новоселицького району, у напрямку с. Маршинці Новоселицького району грубо порушив вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху України, а саме виконуючи розворот, не надав дорогу водію ОСОБА_3 який рухався на мотоциклі марки «Vamaha Verzity XC 300» в зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення автомобіля із мотоциклом.

В результаті зіткнення даних транспортних засобів потерпілій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 1-го поперекового хребця 2-го ступеня, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я

Підсудний винним себе не визнав і показав, що дійсно 18 липня 2014 року біля 15 години він на автомобілі марки «ВАЗ-2107» при виїзді з с. Тарасівці Новоселицького району рухався по лівій стороні дороги в напрямку с. Маршинці Новоселицького району. Під'їхавши до магазину будівельних матеріалів, він зупинив автомобіль на правому узбіччі та пропустив інші транспортні засоби, які рухалися за ним в напрямку с. Маршинці Новоселицького району. Коли останній транспортний засіб від'їхав від нього вперед приблизно на 100 метрів, він переконався, що на зустрічній смузі не має іншого транспорту, почав здійснювати розворот. Перетнувши зустрічну смугу на відстань більше одного метра, він побачив, що на відстані приблизно 10 метрів зі сторони с. Маршинці Новоселицького району рухався на правій смузі на великій швидкості мотоцикл, який зіткнувся з автомобілем. Цивільний позов не визнає, оскільки вважає,що дорожня транспортна пригода сталося не з його вини.

Незважаючи на те, що обвинувачений себе винним не визнав, суд оцінюючи зібрані докази по справі, які були дослідженні в судовому засіданні з точку зору належності, допустимості, достовірності та керуючись законом приходить до висновку що його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України повністю доведена і підтверджується показами потерпілого, дані в судовому засіданні, протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди та фото таблицями до нього, висновком судово-медичної експертизи, висновком судово-авто технічної експертизи, протоколом огляду транспортних засобів, протоколом проведення слідчого експерименту з участю ОСОБА_4, протоколом проведення слідчого експерименту з участю потерпілого та іншими матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що 18 липня 2014 року біля 15 години він на своєму мотоциклі рухався з швидкістю 50-60 км/год по правій смузі руху в напрямку с. Тарасівці Новоселицького району. На зустрічній смузі у напрямку с. Маршинці Новоселицького району рухалися декілька зернозбиральних комбайнів. Із-за остатнього комбайну на його смугу виїхав легковий автомобіль, який хотів розвернутися .Коли автомобіль виїхав на зустрічну смугу він знаходився на відстані до 10 м. від місця зіткнення транспортних засобів. Уникнути зіткнення з автомобілем, яка сталося з вини обвинуваченого на правій сторони дороги він не зміг. Цивільний позов підтримав повністю.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою до нього та фото таблицями видно, що обвинувачений рухаючись по правій смузі в напрямку с. Маршинці Новоселицького району на автомобілі марки «ВАЗ 2107» і в районі магазину будівельних матеріалів, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з мотоциклом потерпілого.

Дана обставина також підтверджується висновком судової-авто технічної експертизи від 07 листопада 2014 року № 620-А.

З висновку даної експертизи видно, що в діях обвинуваченого вбачається невідповідність вимогам п. 16.13 Правил дорожнього руху, які були в прямому причинному зв'язку із фактом настання даної дорожньо-транспортної пригоди

З висновку судово-транспортнотрасоллогічної експертизи від 08 вересня 2014 року видно, що першочергове контактування автомобіля марки «ВАЗ -2107» відбулося його передньою частиною, із пере6дньою лівою частиною мотоцикла .

З протоколу проведення слідчого експерименту від 14 жовтня 2014 року видно, що обвинувачений на місці пригоди показав, як він на автомобілі виїхав на відстані більше одного метру на зустрічну смугу для здійснення розвороту

З висновку судово-медичної експертизи № 141 екс-Н від 05 серпня 2014 року видно, що потерпілий ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла 1-го поперекового хребця 2-го ступеня, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я.

Суд, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого потерпілому спричинено тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості повністю доказана і його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 перед початком розвороту не надав дорогу мотоциклу, який рухався по своїй смузі, створив небезпеку для руху останньому, не переконався у небезпеці свого маневру та допустив зіткнення транспортних засобів, а тому невизнання ним своєї вини у скоєні даного злочину,судом розцінюється як спосіб захисту від обвинувачення .

Цивільний позов потерпілого у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі, а в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє, використовує транспортним засобом .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем марки «ВАЗ 2107» р/н НОМЕР_1 під час ДТП на підставі наявного у нього посвідчення водія на право керування цим автомобілем та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, переданого йому власником автомобіля ОСОБА_6

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений керував автомобілем марки «ВАЗ 2107» на правовій підставі і він має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду потерпілому.

При визначити розміру відшкодування моральної шкоди суд враховуючи принцип розумності та справедливості, характер та глибину завданих по вині ОСОБА_4 душевних та психічних страждань потерпілому, матеріальний та сімейний стан обвинуваченого та оцінює його в розмірі 10 000 гривень.

При вирішенні питання про призначення покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні одну малолітню дитину.

За таких обставин, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у вигляді обмеження волі без позбавленням права керування транспортними засобами та звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 374, 376 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на два роки, без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомити органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЄКЦ УМВС України в Чернівецькій області, р/р № 35220002000298 в УДК в Чернівецькій області МФО 856135 код 25575279, судові витрати за проведення експертиз по справі в розмірі 1818 гривень.18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 4637 гривень.71 копійка, а моральну шкоду в сумі 10000 гривень, а всього 14637 гривень.71 копійка.

Речові докази по справі: автомобіль марки «ВАЗ 2107» р/н НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у обвинуваченого після вступу вироку в законну силу, вважати повернутим власнику, а мотоцикл марки «Vamaha Verzity XC 300», який знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику ВДАІ з обслуговування території Новоселицького району повернути законному власнику.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий