Рішення № 41938678, 11.12.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/5279/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2075/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Фанди В.П.,

суддів : Спірідонової Т.В., Купельського А.В.,

при секретарі : Шевчук Ю.Г., Дорощук О.М.

за участі: ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Корпорації ,,Телерадіокорпорація ,,Контакт"" на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 липня 2014 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства ,,Фідобанк" до ОСОБА_1, корпорації ,,Телерадіокорпорація ,,Контакт"" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила

У березні 2014 року позивач звертаючись до суду з позовом, просив стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 20 березня 2007 року у розмірі 1 637 522, 27 грн.; звернути стягнення на споруду оздоровчого комплексу загальною площею 41465,5 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить компанії на праві власності, встановити спосіб його реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження встановленої законодавством. Зазначав, що 20 березня 2007 року між ВАТ ,,Акціонерний комерційний банк ,,Престиж"", правонаступником якого являється ПУАТ ,,Фідобанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на суму 300 000 дол. США на строк до 19 березня 2012 року під 12 %, виконання якого було забезпечено договором іпотеки вказаної нерухомості укладеного між банком та корпорацією ,,Телерадіокорпорація "Контакт"". Проте, взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконують в зв'язку із чим виникла заборгованість. Просив звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 липня 2014 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - на споруду оздоровчого комплексу, загальною площею 41465,5 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 в рахунок задоволення грошових вимог ПАТ ,,Фідобанк" за кредитним договором від 20 березня 2007 року на суму 173 710, 58 дол. США (що еквівалентно 1 637 552,27 грн.). Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження,

______________

Головуючий у першій інстанції - Сарбей О.Ф.

Доповідач - Фанда В.П. Категорія : 27

встановленої ЗУ ,, Про виконавче провадження" за ціною, визначеною на підставі експертної оцінки виконаної незалежним суб'єктом оціночної діяльності. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник компанії з рішенням суду не погоджується, посилається на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Зазначає, що судом не було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду справи відповідача, та як наслідок останній був позбавлений можливості бути присутнім в судовому засіданні та подати власні заперечення щодо позову. Суд не звернув уваги на те, що позивачем неправильно визначено предмет та підставу договору. Крім того, позивачем на адресу відповідача не було направлено вимогу щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів

На апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, вважає, що її слід задовольнити з підстав вказаних у апеляції. Подав заяву на застосування строку позовної давності.

ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, вважає, що її слід задовольнити.

Представник банку апеляційну скаргу не визнав, вважає, що в її задоволені слід відмовити.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування, зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, в тому числі, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вирішуючи спір, суд вважав повністю доведеним вимоги позивача щодо розміру наявної заборгованості по даному кредитному договору.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки вони вчинені без всебічного, повного з'ясування обставин справи; не всі вони відповідають фактичним обставинам справи, а також судом не застосовано у повній мірі норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 20 березня 2007 року ВАТ АКБ ,,Престиж" (правонаступником якого є ПАТ ,,Фідобанк") та ОСОБА_1 уклали кредитний договір на суму 300 000 дол. США строком до 19 березня 2012 року, зі сплатою 12 % річних за користування кредитом.

В рахунок забезпечення виконання кредитного зобов'язання між банком та корпорацією Телерадіокорпорація "Контакт"" 20.03.2007 року укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку споруди оздоровчого комплексу, загальною площею 41465,5 кв. м., що знаходяться по АДРЕСА_1.

11.01.10 року банк та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої передбачено, в тому числі, щомісячне повернення коштів до 15 числа, згідно з графіком погашення; допускається договірне списання коштів на погашення кредиту з рахунків позичальника НОМЕР_1, НОМЕР_2.

При наявних у матеріалах справи доказах місцевий суд дійшов правильного висновку щодо неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. Сторони визнали у судовому засіданні, що розрахунок заборгованості визначений позивачем станом на 22.02.2012 року.

Колегія суддів погоджується з розрахунком банку щодо визначення розміру заборгованості по тілу кредиту - 153 650, 91 дол. США, та по процентам за користування коштами - 20 059, 67 дол. США.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору повернення тіла кредиту здійснюється позичальником щомісячно в розмірі 1/60 частини від суми отриманого кредиту (5000 дол. США ) та відсотків за користування (50,53 дол. США за день користування).

При цьому колегія суддів бере до уваги підписаний 25.11.2011 року банком та ОСОБА_1 протокол зустрічі, у відповідності із яким сторони визначили загальну суму простроченої заборгованості станом на 16.11.11 року у 148 702,99 дол. США, з яких 133 650,91 дол. США тіло кредиту та 15 052,08 дол. США проценти за користування кредитними коштами.

Після підписання даного протоколу відповідачі не вносили будь-яких коштів на погашення тіла кредиту та процентів.

Заборгованість по тілу кредиту після 25.11.11 року збільшилась за рахунок не внесених місячних платежів (листопад, грудень, січень, лютий; 4 міс. х 5000дол.США) на 20 000 дол. США, а розмір процентів на (99 днів х 50,53 дол. США) - 5002,47 дол. США.

Внесення оплати по кредитному договору на суму 446 дол. США згідно до заяви на переказ готівки від 20.12.10 року судом береться до уваги, так як вказана сума врахована згідно протоколу зустрічі від 25.11.11 року та списана банком з рахунку НОМЕР_1 позичальника у відповідності із п.1.8.1 додаткової угоди №1 перерахована на погашення кредиту.

Місцевим судом по даному спору ухвалювалося заочне рішення, що перешкоджало у відповідності із ч.4 ст.10 ЦПК України роз'яснити відповідачам вимоги закону щодо позовної давності.

При апеляційному розгляді справи відповідачі заявили клопотання щодо застосування строку позовної давності.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Кошти за кредитним договором надавалися у користування по 19.03.12 року. Загальний строк позовної давності сторони у договорі не змінювали. З даним позовом банк звернувся до суду 18.03.14 року. З матеріалів справи слідує, що відповідач вносив кошти на погашення кредиту (тіло і проценти) по 26.01.11 року.

З врахуванням викладеного та визначеного позивачем періоду нарахування процентів (по 22.02.12 року), колегія суддів приходить до висновку, що підлягає стягненню 60 000 дол. США тіла кредиту за період з 18.03.11 року по 19.03.12 року (12 міс. х 5000 дол. США = 60 000 дол. США) та 4479,47 дол. США процентів за період з 18.03.11 року по 22.02.12 року згідно до графіка погашення відповідно до додаткової угоди від 11.01.10 року.

Таким чином загальна сума заборгованості позичальника становитиме 64 479,47 дол. США, а тому абзац другий резолютивної частини рішення суду слід викласти у новій редакції. З цієї причини слід визначити еквівалент суми у гривнях, виходячи із офіційного курсу Національного банку на час прийняття рішення місцевим судом (64 479,47 дол. США х 9,4269).

У решті рішення суду ухвалено з дотриманням вимог діючого законодавства, тому підстав для його скасування не вбачається.

Не заслуговує на увагу посилання апелянта щодо порушення місцевим судом вимог процесуального законодавства про направлення повісток про слухання справи, оскільки такі вимоги судом дотримано, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення кожному відповідачу поштового відправлення від 28.03.11 року та від 23.04.14 року, письмовим клопотанням ОСОБА_1 від 17.04.14 року про відкладення розгляду справи.

Позовна заява подана банком до суду після закінчення строку дії кредитного договору, тому у позивача не було потреби ставити питання про дострокове виконання умов кредитного договору, розірвання кредитного договору та повернення коштів. Пред'явленням вимоги є і подача позову до суду, тому посилання апелянта на порушення порядку подачі позову до суду є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду слід змінити з врахуванням заяви про застосування строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу корпорації ,,Телерадіокорпорація ,,Контакт"" задовольнити частково.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 липня 2014 року змінити у частині визначення розміру заборгованості.

Абзац другий резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції:

«Відповідно до договору іпотеки від 20.03.2007 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №014/1721/81/01588 від 20.03.2007 року перед публічним акціонерним товариством ,,Фідобанк" на загальну суму 64479,47 дол. США, що по офіційному курсу Національного банку становить 607 841,52 грн., звернути стягнення на належний корпорації ,,Телерадіокорпорація ,,Контакт"" оздоровчий комплекс загальною площею 41465,5 м. кв., що знаходиться по АДРЕСА_1»

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис Судді: підпис

З оригіналом згідно : суддя апеляційного суду В.П. Фанда