Рішення № 41936397, 17.12.2014, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 08.12.2014

Справа № 334/8164/13-ц

Провадження № 2/334/212/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014року Ленінський райсуд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Махіборода Н.О.,

при секретарі - Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації /3-я особа - Управління державної міграційної служби України в Ленінському районі м.Запоріжжя/,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк», звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх сина ОСОБА_3, про виселення з житлового будинку АДРЕСА_2 та зняття їх з реєстрації за вказаною адресою, оскільки заочним рішенням Ленінського райсуду м.Запоріжжя від 17.12.2012р., яке набрало законної сили 27.12.2012р., задоволено позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки - вищевказаний житловий будинок, який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2005р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим №2597, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPЕ0GК50310252 від 03.06.2005р. в сумі 34220 доларів США на придбання житлового будинку.

Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогою про звільнення житлового будинку та зняття їх з реєстрації, однак, в добровільному порядку, вони вимоги банка не виконують. Тому, банк змушений був звернутися з позовом до суду для примусового виселення відповідачів з будинку та зняття їх з реєстрації за вказаною адресою.

Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, які були понесені банком при зверненні із позовом до суду - суму судового збору.

В ході судового слідства представник банка уточнив позовні вимоги і наполягає на їх задоволенні.

Відповідачі жодного разу в судові засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені вчасно простою та рекомендованою кореспонденцією. Відповідач ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з заявами про відкладення судових засідань, однак, документів в підтвердження неявки в судові засідання з поважних причин, суду не надав. А відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взагалі проігнорували повістки суду.

3-я особа по справі: управління державної міграційної служби України в Ленінському районі м.Запоріжжя просить суд розглянути справу на розсуд суду за відсутність їх представника.

Заслухавши пояснення представника позивача та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

03.06.2005р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк», як кредитодавцем, /правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1, як позичальником, був укладений кредитний договір №ZPЕ0GК50310252, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику на придбання житлового будинку кошти в сумі 34220 доларів США з оплатою відсотків - 0,92% в місяць на суму остатку /а.с.6-7/.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №410 від 06.06.2005р., який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №2600 /а.с.8-9/.

Згідно умов іпотечного договору відповідач ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, житловою площею 25,7 кв.м., на земельній ділянці площею 540 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2005р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим №2597.

В спірному будинку, придбаному за грошові кошти банка, зареєстровані та мешкають: боржник та іпотекодавець ОСОБА_1, його дружина - ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_3, що підтверджується довідкою голови квартального комітету /а.с.65/.

17.12.2012р. Ленінським райсудом м.Запоріжжя було винесено заочне рішення, відповідно до якого, в рахунок заборгованості ОСОБА_1 перед банком, було звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_2, шляхом його продажу банком від імені відповідача /а.с.42-43/.

При розгляді справи у судовому засіданні було встановлено, що банк повідомляв відповідачів про виселення з будинку та зняття з реєстрації в добровільному порядку/а.с.12-13/, т.я. у відповідності до вимог ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника, добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Також, у відповідності до вимог ст.109 Житлового кодексу України, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Відповідно узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин, у випадку, якщо було звернення стягнення на предмет іпотеки, а іпотекодержатель надсилав мешканцям іпотечного майна вимоги про виселення, які у свою чергу протягом 30 днів не були виконані, то позови про примусове виселення та зняття з реєстрації підлягають задоволенню.

Банк звернувся до суду з вимогою про виселення іпотекодавця з родиною ще у вересні 2013р., і протягом 1,5 роки, відповідачі, знаючи про вимоги банка, ігнорують і банк, і суд, не з'являючись в судові засідання, вибравши тактику затягування розгляду справи, при цьому, не підтверджуючи поважність причин неявки до суду.

Що до застосування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», прийнятого 03.06.2014р., то на дані спірні відносини він не поширюється, оскільки він стосується вирішення спорів про звернення стягнення на предмет іпотеки, а в даному випадку, рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - спірний житловий будинок, було прийняте ще у грудні 2012 року, набрало законної сили і до теперішнього часу відповідачами не оскаржено.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1, боржник позивача та іпотекодавець, має на праві власності ще й ? частку АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно /а.с.82-84/. Тобто, він має інше житло.

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, оскільки підтверджені представленими по справі доказами.

Крім того, підлягають стягненню в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача витрати понесені при сплаті судових витрат - судового збору в сумі 229,40гр. /а.с.1/.

На підставі викладеного та керуючись ст.10,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з житлового будинку АДРЕСА_2

Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Ленінському районі м.Запоріжжя зняти з реєстрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: житловий будинок АДРЕСА_2

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму судового збору - 229,40гр.

На рішення суду протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області.

СУДДЯ: