Постанова № 41936224, 31.10.2014, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 31.10.2014

Справа № 334/9495/14-а

Провадження № 2-а/334/289/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Мусієнко Н.М., при секретарі Петракей Р.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення та перерахунок державної пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», №796-ХІІ від 28.02.1991р.

В заяві зазначив, що відповідно до цього Закону він має право на призначення та отримання державної пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних.

В силу ч. 3 ст. 67 ЗУ «ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії передбачений ч. 4 ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до категорії 1,2,3,4.

Листом №300/Б-1 від 18.09.2014р. відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії.

Дії відповідача вважає неправомірними, а відмову протиправною та необгрунтованою, шо порушує його право на належний та гарантований державою рівень пенсійного забезпечення як громадянина, що приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок захворювань отриманих при виконанні вказаних робіт став інвалідом ІІ-ї групи.

Згідно оскаржуваної відповіді, він отримує пенсію у розмірі 1414,01грн. Зазначений розмір пенсії значно менший, ніж передбачено нормами ст.ст. 49,50, ч.4 54, 67 ч.3 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991р.

В даному випадку, пенсії особам віднесеним до 1-ї категорії, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст.54 Закону №796-ХІІ, вихідною величиною для обчислення пенсії визначено мінімальну пенсію за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Суми прожиткового мінімуму встановлені ЗУ «Про державний бюджет України на 2014рік».

Позивач відноситься до осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суб'єкт владних повноважень зобов'язаний призначати щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю інваліду ІІ-ї групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

Вважає, що відповідач, щомісяця зобов'язаний призначати йому додаткову пенсію з 01.01.2014 року з розрахунку державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до ЗУ«Про прожитковий мінімум» з урахуванням різниці яка була сплачена у цей період

Відповідно до норми ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими, по другій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком,

Таким чином, на теперішній час позивач вважає, що отримує суму пенсії значно менше ніж йому забезпечено нормами ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Відмова суб'єкта владних повноважень від застосування розміру пенсії встановленої ст.ст.50, 54 Закону мотивована набранням чинності постанови кабінету Міністрів України про затвердження Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №1210 від 23.11.2011р..

Стаття 46 Конституції України зазначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них соціального захисту потерпілого населення.

Частиною 4 ст.9 КАСУ встановлено, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Норма ч.2 ст.19 Конституції України, зобов'язує органи державної вдали та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний застосовувати норми ст.ст.50 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України, який істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Вважає відмову відповідача від нарахування та виплати пенсії за нормами ст.50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому просить суд визнати дії відповідача неправомірними, та зобов'язати призначити пенсію та провести перерахунок виплат у відповідності до ст.50 як інваліду 2-ї групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком, а також у відповідності до ч.4 ст.54 державної пенсії особі, віднесеної до категорії 1 - 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просить в його задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ст.63 ЗУ «Про статус ї соціальний захист громадян» які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014рік» (із змінами) установлено, що у 2014 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку, та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2014рік.

Кошти на виплату вказаних соціальних виплат враховані в Державному бюджеті України у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012р. №3-рп/2012 у справі №1-11/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України встановлено, що загальносуспільні потреби у сфері соціального захисту забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, а засобу та механізм нарахування соціальних виплат повинні відповідати принципам пропорційності та справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення порядку та розмірів соціальний виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, закріплені Конституцією та не суперечать їй. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян повинні керуватися принципом законності, який передбачає застосування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції та на виконання законів про Державний бюджет України на відповідний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами, внесеними постановою Кабінетів міністрів України від 25.03.2014 №122), мінімальний розмір пенсії для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності становить 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.13 Постанови щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що належать до категорії 1, виплачується у розмірі 227,76грн.

На теперішній час розмір пенсії позивача ОСОБА_1 по інвалідності II групи внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі фактичних збитків складає 1414,01грн., а саме:

1186,25грн. - розмір пенсії з обмеженням (949*125%)

227,76грн. - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Керуючись ст.ст. 6-14,71,94,99,159-163,167,186 КАС України, ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745; «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коїщів Державного бюджету України», постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26.12.2011 року, рішенням Конституційного Суду України рід 25.01.2012 №З-рп/2012 у справі №1-11/2012, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Мусієнко Н. М.