Вирок № 41935288, 11.12.2014, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/790/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2014м. Красний Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шавиріна Л.П.

секретаря - Снігирьова О.Ю., Киркач Г.М.

за участю прокурора - Дилова Е.А.

за участю захисника - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красний Лиман за участю потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальне провадження по звинуваченню:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Дружківка Донецької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше засуджуваного -

04.04.2006 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.ст.186 ч.2,75 КК України до 4 років позбавлення волі;

19.10.2007 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.ст.309 ч.1,358 ч.1,70,71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 03.10.2010 року на підставі постанови Микитівського райсуду м. Горлівка Донецької області від 26.05.2010 року умовно-достроково на 11 місяців;

07.02.2011 року Дружківським міським судом Донецької області за ст.ст.125 ч.1,71,72,81 ч.4 КК України до 11 місяців 25 днів позбавлення волі, звільненого 02.02.2012 року за відбуттям строку покарання;

13.09.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.186,395,70,75,76 КК України до 4 років позбавлення волі,

який ніде не працює, та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.3 ст.296 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

28 грудня 2013 року приблизно о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_8,

перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у залі очікування залізничного вокзалу ст.Святогірськ ДП «Донецька залізниця», розташованого в м.Святогірськ Донецької області, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності і спокою громадян, безпричинно, з хуліганських спонукань, демонструючи свою п'яну завзятість, бажаючи показати при цьому свою уявну перевагу перед іншими, помилково вважаючи, що у нього хтось із громадян викрав гроші та майно, вимагав у громадян, в тому числі у гр-на ОСОБА_9, повернути йому його гроші, при цьому виражався нецензурною лайкою в присутності та в адресу громадян, на зауваження не реагував, проявивши явну неповагу до суспільства, відкрито висловивши очевидне для нього і присутніх зневажливе ставлення до громадського порядку, проігнорувавши існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності і благопристойності, чим грубо порушив громадський порядок в частині дотримання правил поведінки в суспільстві і побуті.

Свої хуліганські дії він здійснював з особливою зухвалістю, що виразилося в тому, що, виявляючи настирливість сумісну з грубістю щодо свідка ОСОБА_9, він схопив його руками за куртку і намагався витягнути на вулицю. На зауваження сидячого на сусідній лавці гр-на ОСОБА_3 в його адресу з вимогою припинити протиправні дії відносно свідка ОСОБА_9 ОСОБА_8 відреагував неадекватно та, використовуючи цей малозначний привід, приблизно о 21 годині, вихопив у ОСОБА_3 з рук дерев'яну палицю, яку той використовував як тростину при ходьбі, діючи навмисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, завдав удар дерев'яною палицею в область голови гр-на ОСОБА_3, від чого останній впав на підлогу.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8, як і раніше помилково вважаючи, що у нього хтось викрав гроші, вимагав у ОСОБА_3 повернути йому його гроші, при цьому однією рукою промацуючи кишені верхнього одягу потерпілого, тримаючи другою рукою дерев'яну палицю, наніс нею не менше 10 ударів в обличчя та не менше 2 ударів по коліну лівої ноги лежачого на підлозі ОСОБА_3 який, являючись інвалідом 2 групи, перебуваючи у безпорадному стані, не міг чинити опір. Після чого ОСОБА_8 носком ноги завдав удару в область правого ока потерпілому, заподіявши при цьому ОСОБА_3 «...синці повік правого ока; садна голови; струс головного мозку; забій лівого колінного суглобу, гемартроз...», які згідно з висновком судово-медичної експертизи №11 від 27.01.2014 відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як потребуючи для свого лікування строк більш 6, але менш 21 доби.

Крім того, 28.12.2013 приблизно о 21.10 годині ОСОБА_8, знаходячись у залі очікування залізничного вокзалу станції Святогірськ ДП «Донецька залізниця» в м.Святогірськ Донецької області, в ході вищевказаних хуліганських дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_3, вчинив опір ОСОБА_4, яка неодноразово намагалася припинити його хуліганські дії, роблячи з цього приводу усні зауваження та намагалась зупинити його, відібрати палицю, якою він наносив удари її сину - ОСОБА_3 Не реагуючи на зауваження ОСОБА_4 припинити свої злочинні дії, ОСОБА_8 продовжував наносити удари палицею ОСОБА_3 В той час коли ОСОБА_4, намагаючись припинити побиття ОСОБА_3, застосувала активні дії, а саме спробувала відтягнути він нього ОСОБА_8, останній, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, чинячи опір громадянці, яка припиняла хуліганські дії, відштовхнув та завдав удар рукою, в якій тримав дерев'яну палицю, в область правого плеча літньої жінки ОСОБА_4, після чого схватив потерпілу ОСОБА_4 за волосся та потягнув її по підлозі уздовж проходу між рядами лавок до центру залу, при цьому завдав удар ногою в область правого плеча, чим спричинив останній «... вивих правого плечового суглобу», який згідно з висновком судово-медичної експертизи №12 від 27.01.2014 відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Продовжуючи свої протиправні дії, приблизно о 21.20 годині в цей же день і там же, коли в зал очікування з метою припинити хуліганські дії обвинуваченого увійшла чергова по станції Святогірськ ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_7, яка зробила ОСОБА_8 зауваження, вимагаючи від нього припинити хуліганські дії, на що останній, не реагуючи на її зауваження, почав їй погрожувати застосуванням фізичної сили, при цьому помилково вважаючи, що і вона викрала його гроші, став вимагати у неї повернути їх йому. ОСОБА_7, побоюючись за своє життя і здоров'я, вибігла на вулицю, а ОСОБА_8 погнався вслід за нею і, приводячи в дію висловлені погрози, завдав їй два удари по руці та спині. Переховуючись від обвинуваченого, ОСОБА_7 забігла назад у зал очікування вокзалу і стала утримувати спільно з іншими пасажирами двері, намагаючись не пустити ОСОБА_8 в приміщення залізничного вокзалу, на що останній, продовжуючи активні хуліганські дії, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю каменем розбив склопакет дверного блоку в залі очікування ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця", чим спричинив матеріальну шкоду Краснолиманському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню ДП «Донецька залізниця» на суму 252 грн..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав і суду показав, що дійсно 28.12.2013 року після 20 годин перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння знаходився на вокзалі ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця» разом з ОСОБА_9 На незначний проміжок часу він виходив з приміщення на вулицю, залишивши поруч з ОСОБА_9 свою куртку, в кармані якої були гроші. А коли повернувся, то гроші з куртки пропали. Він намагався вияснити у ОСОБА_9 хто їх вкрав. Але йому став робити зауваження ОСОБА_3, розмахував своєю палицею, на яку спирався, ударив його нею. Обвинувачений вихопив палицю у ОСОБА_10 і двічі вдарив нею у відповідь потерпілого по нозі. Більше він нікого не бив, тілесних ушкоджень нікому не завдавав, інших хуліганських дій не вчиняв. На зауваження працівників вокзалу разом з ОСОБА_9 вийшов на вулицю. При цьому останній розбив цеглиною склопакет у дверях вокзалу. Тому позовні вимоги не визнає повністю.

Незважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_8 своєї провини у скоєнні інкримінованих правопорушень, його провину в судовому засіданні повністю доведено наступними доказами.

Аналогічними один одному поясненнями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які суду показали, що 28.12.2013 року після 20 годин перебували в залі очікування на вокзалі ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця», де поруч з ними знаходились також обвинувачений ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9, зовнішній вигляд якого вказував на те, що він являється хворою людиною(можливо інвалідом). Вони звернули увагу на те, що в ході розмови з ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_8, який перебував у стані алкогольного сп»яніння, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, вимагав у ОСОБА_9 повернути йому якісь гроші, смикав останнього за одяг, намагався витягти його з вокзалу на вулицю На таку поведінку обвинуваченого потерпілий ОСОБА_3 став робити зауваження ОСОБА_8, у відповідь на які обвинувачений вихопив у ОСОБА_3 палицю, на яку останній, являючись інвалідом 2 групи, спирається при ходьбі, і став наносити нею йому удари не менше 10 по голові та обличчю, розбивши голову, від чого він впав на підлогу, та два удари по нозі та носком ноги в область ока. Обличчя потерпілого та підлога і меблі навколо нього були залиті кров»ю. Побачивши це, ОСОБА_4 стала робити обвинуваченому зауваження з проханням припинити хуліганські дії, намагалася віддягти останнього від ОСОБА_3 Але ОСОБА_8 на її зауваження не реагував, а навпаки опираючись їй, відштовхнув її від себе, вдарив її рукою, в якій тримав палицю, в область правого плеча. Після чого він схватив її за волосся і потягнув її по підлозі, ще раз вдаривши при цьому її ногою в область правого плеча. Побачивши вказане в залу очікування вийшла чергова по станції, яка стала робити ОСОБА_8 зауваження, просила припинити протиправні дії. Однак він на її зауваження не реагував, погрожував їй фізичною розправою, став гнатися за нею, а наздогнавши - вдарив рукою у спину та в руку. Жінка вискочила з зали очікування і побігла на вулицю, а за нею - ОСОБА_8 Через мить жінка знову забігла у залу очікування та стала сумісно з іншими пасажирами утримувати двері до вокзалу, намагаючись не впустити в середину обвинуваченого. Але останній, побачивши це, знаходячись ззовні, схватив цеглину і розбив нею склопакет в цих дверях. Потерпілий ОСОБА_3 проходив стаціонарне лікування за рахунок держави. Цивільні позови не заявили.

Поясненнями в судовому засіданні представника потерпілого - ДП «Донецька залізниця» ОСОБА_5, який суду показав, що приміщення вокзалу ст. Святогірськ перебуває на балансі Краснолиманського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, яке являється структурним підрозділом Державного підприємства «Донецька залізниця». В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_8, які мали місце 28.12.2013 року, на вокзалі ст. Святогірськ пошкоджено двері станції і власнику заподіяно матеріальної шкоди на суму 388,0 грн. - вартість склопакету та робіт по його заміні, - яку представник потерпілого просить стягнути з обвинуваченого повністю.

Поясненнями свідка ОСОБА_7, яка суду показала, що 28.12.2013 року після 20 годин, працюючи черговою на ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця», на шум та крики вийшла в залу очікування станції де побачила, як обвинувачений, перебуваючи у стані сп»яніння, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, утримуючи в руках палицю, наніс декілька ударів нею по лежачому на підлозі з розбитою головою в калюжі крові ОСОБА_3. На зауваження ОСОБА_4 та намагання віддягнути його від потерпілого, не реагував, а навпаки став вести себе ще більш агресивно - погрожував останній розправою, вдарив її двічі у праве плече, а потім схватив за волосся і став тягати по підлозі. Свідок викликала швидку допомогу і міліцію, а сама також стала робити обвинуваченого зауваження, але він на них не реагував, а навпаки свою агресію направив на неї - став в нецензурній формі також погрожувати їй розправою. У зв»язку з чим вона намагалася втекти від нього з вокзалу на вулицю. Але він наздогнав її в дверях і двічі вдарив в руку і по спині. Вона вискочила на вулицю і, скориставшись тим, що обвинувачений відстав, знову повернулася у вокзал і разом з пасажирами утримували зі сторони зали очікування двері у вокзал. ОСОБА_8 намагався також зайти у вокзал, але після того, як не зміг відчинити утримувані ними двері, схватив цеглину, яка лежала на вулиці і використовувалася в якості упору для дверей, і розбив нею склопакет. Через незначний проміжок часу прибула швидка допомога, співробітники якої стали утримувати обвинуваченого до тих пір поки не прибула міліція. Хуліганські дії обвинуваченого продовжувалися біля 1 години, на протязі якої ні вона, ні касир ОСОБА_6 не могли працювати, бо вимушені були припиняти злочинні дії обвинуваченого. Також доповнила, що на теперішній час розбиті обвинуваченим двері повністю відремонтовані.

Поясненнями свідка ОСОБА_6, яка суду показала, що працюючи касиром ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця» 28.12.2013 року після 20 годин перебувала на робочому місці і через вікно почула з зали очікування гамір. Виглянувши у вікно побачила і почула, як обвинувачений ОСОБА_8, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою, спочатку сварився з хлопцем-інвалідом, тягав його за грудки. Потім переключився на ОСОБА_3 - смикав його і щось кричав, вимагаючи повернути його гроші. Вона на хвильку відволіклася, а потім побачила, що ОСОБА_3 вже лежить на підлозі у крові, а обвинувачений з тростиною потерпілого у руці, наніс нею декілька ударів по потерпілому та удар ногою останньому в обличчя. Також бачила, що потерпіла ОСОБА_4 намагалася запинити протиправні дії ОСОБА_8 і віддягнути його від ОСОБА_3 Але обвинувачений двічі вдарив її в плече, а потім схопив за волосся і став тягати по підлозі. В цей час обвинуваченому ОСОБА_8 стала робити зауваження ОСОБА_7 Але він у відповідь на такі погнався за ОСОБА_7, яка вискочила з вокзалу, а за нею і обвинувачений, вдарив її при цьому кулаком у спину. Потім ОСОБА_7 повернулася в середину вокзалу і разом з пасажирами стала утримувати зсередини двері від обвинуваченого, який перебував на вулиці. Але останній схопив цеглину і розбив склопакет у дверях. Через незначний проміжок часу приїхали працівники швидкої допомоги, які утримували обвинуваченого до приїзду співробітників міліції, а потім госпіталізували потерпілих. Всі свої дії обвинувачений ОСОБА_8 супроводжував нецензурною лайкою, на умови припинити хуліганство не реагував адекватно, а навпаки став ще більш агресивним. Протиправні дії ОСОБА_8 продовжувалися біля 40-60 хвилин.

Крім того провину обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого правопорушення доведено дослідженими в судовому письмовими доказами :

протоколом огляду місця події та таблицею ілюстрацій до нього від 28.12.2013

року про те, що при огляді залу очікування на ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця» встановлено, що дійсно у вхідних дверях залу зліва розбито скло розміром 1х2 м, на восьмому місці ряду стільців зліва сидів громадянин, голова і руки якого були в крові, голова перебинтована, під правим оком синець. На 7 стільці зліва від нього сидів громадянин, на лівій щоці у якого була гуля зі слідами крові. Поруч з четвертим стільцем на підлозі було виявлено 2 фрагменти дерев»яної палиці, на підлозі між 7 та 8 сидінням пляма крові розміром 40х15 см та безліч плям крові між 2 та 3 сидінням, яким повністю підтверджуються пояснення потерпілих та свідків про місце скоєння правопорушення, знаряддя його скоєння(палиця), а також свідчить про те, що правопорушення мало місце(а.с.53-55 т.1);

квитанцією № 483 від 28.12.2013 року про прийняття до камери речових доказів ЛВ

на ст. Красний Лиман носової хустинки та палиці, вилучених під час огляду місця події(а.с.57 т.1);

довідкою та кошторисом, які підтверджують розмір збитків, завданих ДП «Донецька залізниця» в результаті скоєння правопорушення (а.с.58-59 т.1);

висновками судово-медичних експертиз № 11 та № 12 від 27.01.2014 року, які свідчать про те, що 28.12.2013 року ОСОБА_3 було заподіяно синці повік правого ока, садна голови, струс головного мозку, забій лівого колінного суглоба, гемартроз, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. При цьому експерт дає висновок про те, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів. А ОСОБА_4 28.12.2013 року було заподіяно вивих правого плечового суглоба, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Також експерт робить висновок про те, що механізм утворення тілесних ушкоджень повністю відповідає поясненням, даним потерпілими в судовому засіданні(а.с.61,63 т.1);

протоколами пред»явлення особи для впізнання та пред»явлення особи для впізнання по фотознімкам та таблицями ілюстрацій до них за участю свідка ОСОБА_7 та потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в процесі проведення яких свідок та потерпілі серед пред»явлених осіб та серед пред»явлений фото впізнали саме обвинуваченого, як особу, яка вчинила 28.12.2013 року правопорушення, які свідчать про те, що саме обвинувачений ОСОБА_8, а не будь хто інший 28.12.2013 року у залі очікування на ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця» скоїв інкриміноване правопорушення( с.с.64-68,72-73 т.1);

протоколами проведення слідчих експериментів від 05.02.2014 року за участю

потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в процесі яких обидва за участю понятих дали аналогічні один одному пояснення, які супроводжувалися демонстраціями, про те, що 28.12.2013 року біля 21 години ОСОБА_8, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння в залі очікування ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця» безпідставно порушував громадський порядок, знущаючись над інвалідом. А коли потерпілі зробили йому зауваження, вихопив у ОСОБА_3 палицю, на яку він опирався, і ударив нею його по голові, від чого ОСОБА_3 впав на підлогу, де обвинувачений продовжував його бити палицею та ногами. На її спроби зупинити обвинуваченого останній схопив її на волосся, жбурнув на підлогу і наніс декілька ударів ногою їй по передпліччю та грудній клітині, знову схопив за волосся і відтягнув в сторону від ОСОБА_3 і знову вдарив її ногою. На вимоги чергової по станції про припинення хуліганських дій не реагував, продовжував висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, погрожував їй розправою А коли чергова вибігла на вулицю із зали очікування, ОСОБА_8 побіг за нею не вулицю. Через декілька хвилин чергова знову забігла у залу очікування і закрила за собою двері. Але обвинувачений, перебуваючи на вулиці, кинув камінь у двері, розбивши при цьому склопакет дверей. Вказані документи достовірно свідчать про те, що правопорушення мало місце в період часу, місці та за обставин, вказаних потерпілими та свідками, а саме - обвинувачений ОСОБА_8 скоїв інкриміноване правопорушення, бо умисно безпричинно, проявляючи особливу зухвалість, не реагуючи на зауваження громадян, порушував громадський порядок, заподіявши тілесних ушкоджень як особі, щодо якої вчиняв хуліганські дії, так і чинив опір особі, яка намагалася зупинити хуліганські дії обвинуваченого, заподіявши їй також тілесних ушкоджень. А також повністю спростовують пояснення обвинуваченого про його невинуватість(а.с.69-70,74-75 т.1).

Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку про те, що пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні про події, які мали місце 28.12.2013 року біля 21 години у залі очікування ст. Святогірськ ДП «Донецька залізниця», не відповідають фактичним обставинам справи і повністю спростовуються наданими суду та дослідженими в судовому засіданні доказами, які свідчать про те, що саме обвинувачений, а не будь-хто інший, в зазначений час та місці, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, скоїв інкриміноване йому правопорушення. Тому суд вважає пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 неналежним доказом і не враховує при постановленні судового рішення.

Крім того, суд вважає висновки експертів, протоколи слідчих експериментів, огляду місця події, пояснення потерпілих та свідків про обставини скоєння правопорушення та механізм заподіяння тілесних ушкоджень належними доказами, бо вони повністю узгоджуються між собою.

Тому суд приходить до висновку про те, що провину ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих йому правопорушень доведено повністю, його дії вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч.1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю(хуліганство), та за ч.3 ст.296 КК України як хуліганство, пов»язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься відповідно до злочинів невеликої та середньої тяжкості, обставини справи, дані про особу обвинуваченого.

ОСОБА_8 раніше неодноразово засуджувався (а.с.90-93,97-103 т.1), відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 132 від 12.02.2014 року виявляє легку розумову відсталість з порушеннями поведінки, які не потребують лікувальних заходів, ускладнену психічними та поведінковими розладами внаслідок вживанням алкоголю, синдром залежності(олігофренія у ступені легкої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю, хронічний алкоголізм, друга стадія, постійна форма п»янства - в редакції МКБ-9), в період скоєння інкримінованого правопорушення перебував у стані простого алкогольного сп»яніння(амнестична форма) і по своєму психічному стану міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився(а.с.79-84 т.1); у зв»язку з цим перебував на обліку у лікарів нарколога та психіатра(а.с.86-87 т.1); має стійки соціальні зв'язки: має постійне місце проживання, де характеризується негативно(а.с. 89 т.1), ніде не працює, доходів не має.

Суд визнає обставинами, які обтяжуть покарання обвинуваченого відповідно до п.1,13 ч.1 ст.67 КК України, рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп"яніння, та при цьому вважає обставиною, яка пом"якшує покарання обвинуваченого його стан психічного здоров»я.

З урахуванням перерахованих вище обставин, суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_8 слід обрати покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією ч.3 ст.296 КК України, застосувавши при обранні покарання за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 КК України принцим поглинання менш суворого покарання більш суворим, бо вказане покарання, за своїм видом і розміром суд відповідно до ст. 65 КК України вважає справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд враховує, що відповідно до вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.09.2013 року ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за ст.ст.186 ч.2,395,70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування звільнено з випробуванням строком на 2 роки(а.с.97-103), інкриміновані правопорушення скоїв в період випробування. Тому на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 слід призначати за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за інкриміновані правопорушення, покарання, не відбутого за попереднім вироком. При цьому в час відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід зарахувати весь час перебування під вартою за попереднім вироком з 12.09.2012 року по 13.09.2013 року (а.с.73-87 т.2) та весь час перебування під вартою за інкриміноване правопорушення з 29.01.2014 року (а.с. 89-92 т.2).

Представником потерпілого заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 388,0 грн., а прокурором в інтересах держави в особі комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська лікарня ім.. В.І.Леніна» в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 4123,84 грн.

Вирішуючи вказані цивільні позови, суд враховує наступне.

Згідно ст.ст. 127 -129 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред"явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, який розглядається судом за правилами, встановленими нормами КПК України. А шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні одночасно з ухваленням обвинувального вироку.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 у скоєнні правопорушень, передбачених ч.1 та ч.3 ст.296 КК України, суд вважає за необхідне одночасно з постановленням обвинувального вироку вирішити цивільні позови, заявлені потерпілим та прокурором.

При цьому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивачів документально підтверджено наданими доказами(а.с.58-59,85 т.1), а тому позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів, необхідно вирішити таким чином: носову хустку і дерев»яну палку, долучені до кримінального провадження згідно постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 28.12.2013 року, які передані на зберігання до камери речових доказів ЛВ на ст. Красний Лиман УМВС України на Донецькій залізниці по квитанції №483(а.с.57 т.1), після набрання вироком законної сили - знищити.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 373- 375 КПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296 КК України та ч.3 ст.296 КК України.

ОСОБА_8 призначити покарання за ч.1 ст.296 КК України у вигляді 6(шести) місяців арешту, за ч.3 ст.296 КК України 3(три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначити покарання у вигляді 3(три) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.09.2013 року, ОСОБА_8 призначити остаточне покарання у вигляді 4(чотирьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання - з 29 січня 2014 року. Зарахувати ОСОБА_8 в строк відбування покарання весь час перебування під вартою за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.09.2013 року з 12.09.2012 року по 13.09.2013 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний ОСОБА_8, залишити без змін - перебування під вартою в Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Дружківка Донецької області, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 388,0(триста вісімдесят вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Дружківка Донецької області, на користь комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська лікарня ім.. В.І. Леніна», м. Слов»янськ, МФО 834016 в УДКСУв м.Слов«янськ Донецької області, ОКПО 01991197, р/р 35416001049258, в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого 4123(чотири тисячі сто двадцять три),84 грн.

Речові докази - носову хустку і дерев»яну палку, які перебувають на зберіганні в камері речових доказів ЛВ на ст. Красний Лиман УМВС України на Донецькій залізниці, після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя -