Ухвала суду № 41933885, 15.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/6259/14 Головуючий 1-ї інстанції - Білінська О.В.

Справа №2036/2-984/11 Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: усунення перешкод

у здійсненні права власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Спільне підприємство «Чугуївський ринок», Чугуївська міська рада Харківської області про поновлення порушеного права та позовом Чугуївської міської ради Харківської області до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Спільне підприємство «Чугуївський ринок», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третіх осіб: Спільного підприємства «Чугуївський ринок» (надалі - СП «Чугуївський ринок»), Чугуївської міської ради Харківської області, уточнив вимоги при розгляді справи, в якому просив: зобов'язати відповідача за власні кошти привести самовільно реконструйовану групу будівель, до якої належать будівля магазину АДРЕСА_1 та склад-магазин під літ. «Г», «Г1», «Г3», адресу яких змінено на літ. «Щ» по АДРЕСА_1, до попереднього стану.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,0055га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. На вказаній земельній ділянці розташована належна йому на праві власності будівля магазину АДРЕСА_2, площею 42,4кв. м, що межує з належними відповідачу ОСОБА_1 будівлями АДРЕСА_1, розташованими на земельній ділянці СП «Чугуївський ринок». Зокрема в результаті самовільних будівельних робіт при будівництву каркасу будівлі по АДРЕСА_1 улаштовано її спирання на спільну перегородку таким чином, що перегородка магазину втратила обпирання на нижню стіну. Для улаштування перегородки у горищному приміщенні застосовано будівельні заходи з улаштуванням сталевої балки під цю перегородку, внаслідок чого підвищено навантаження на перегородку у порівнянні до попередньої експлуатації, до початку будівельних робіт. Крім того, будівля, що прибудована до його магазину має архітектурний елемент, який заходить над покрівлею магазину на всю його довжину на відстань 0,5м, частина новобудови знаходиться над земельною ділянкою, що належить позивачу на праві власності. Самочинно проведені відповідачем роботи з реконструкції зазначених будівель призвели до порушення прав позивача щодо безперешкодного користування та розпорядження належним йому нерухомим майном.

У березні 2012 року Чугуївська міська рада Харківської області (далі - ЧМР ХО) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третіх осіб: ОСОБА_2, СП «Чугуївський ринок», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (надалі - Інспекція ДАБК в Х/о), в якому просила зобов'язати відповідача за власні кошти привести самовільно реконструйовану будівлю магазину, розташовану по АДРЕСА_1, до попереднього стану згідно з проектом забудови.

На обґрунтування заявлених вимог зазначали, що ОСОБА_1 самовільно розпочав реконструкцію належного йому магазину по АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці СП «Чугуївський ринок», а саме без належним чином затвердженого проекту на реконструкцію. Дана реконструкція проведена з істотним порушенням будівельних норм і правил, а також вона порушує права інших осіб, в тому числі власника суміжного магазину ОСОБА_2 Самочинно збудовані ОСОБА_1 прибудови та надбудови заходять на покрівлю належної ОСОБА_2 будівлі магазину та на територію належної йому земельної ділянки. Проведені ОСОБА_1 будівельні роботи з реконструкції будівлі магазину призвели до втручання в несучі конструкції магазину, належного ОСОБА_2 Посилаючись на вказані обставини та надані законом повноваження ЧМР ХО просила зобов'язати ОСОБА_1 за власні кошти привести самовільно реконструйовану будівлю магазину до попереднього стану, відповідно до проекту забудови.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11 квітня 2012 року вищеназвані позови об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник Чугуївської міської ради Харківської області заявлені ними та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав.

Треті особи: СП «Чугуївський ринок» та Інспекція ДАБК у Харківській області про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 заявлені до нього позови не визнав, вказуючи, що будівельні роботи дійсно проведені без отримання відповідного дозволу, але це було зроблено з метою захисту належних йому будівель від руйнування.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 за власні кошти привести самовільно реконструйовану групу будівель, до якої входять будівля магазину АДРЕСА_1 - до попереднього стану.

Позов Чугуївської міської ради Харківської області задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 за власні кошти привести самовільно реконструйовану будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану згідно з проектом забудови.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08 липня 2013року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року скасовано, ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ від 06 листопада 2013 року рішення апеляційного суду від 08 липня 2013 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2014 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ від 18 червня 2014 року ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2014 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції від 11.04.2013року скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних заяв ОСОБА_2 та Чугуївської міської ради Харківської області відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на не повне з'ясування обставин справи, які суд вважав встановленими, та на неналежну оцінку наданим доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд з'ясовує чи були враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти); якими доказами мотивовано рішення, належними чи допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримані та правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та Чугуївської міської ради Харківської області, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що самовільною проведеною ОСОБА_1 реконструкцією належних йому будівель, частина яких розташована на земельній ділянці, яка йому не належить, порушує законні права та інтереси позивачів.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0055га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серії ХР № 045508 від 23 липня 2002 року (а.с. 11-14 том 1).

На вищевказаний земельній ділянці розташована будівля магазину АДРЕСА_2, загальною площею 42,4кв.м, яка, згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.02.2013року, належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №232573, виданого 31.01.2006року виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області (а с.199 том 2).

Відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року є власником 5/100 часток комплексу будівель, що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, та які складаються зі складу-магазину «Г», «Г1», «ГЗ».

Згідно рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області від 21.04.2004року №70/5 поштову адресу магазину по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, змінено на АДРЕСА_1. Однак, у подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області адресу групи будівель магазину АДРЕСА_1

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2012року на підставі проведеної перевірки об'єкту містобудування за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що проведення відповідачем будівельних робіт з реконструкції належної йому будівлі проводиться без затвердженого проекту та без отримання дозволу на їх виконання Інспекцією ДАБК в Харківській області, а також на частині земельної ділянки, яка ОСОБА_1 на праві власності не належить.

Згідно Державного акту на право власності на землю серії ХР №045480 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0089га, яка розташована в АДРЕСА_1, з цвілевим призначенням - для обслуговування магазину (а.с.243 том 2)

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що вищеназвана земельна ділянка розташована з іншої сторони належних йому будівель складу-магазину, тобто частина землі під цими забудовами належить йому, але дана земельна ділянка не межує із земельною ділянкою, що належить позивачу ОСОБА_5

Отже, частина землі під забудовами ОСОБА_1 належать Чугуївській міській раді Харківської області.

За вказані порушення при проведенні реконструкції складу-магазину ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.96 КУпАП та з нього стягнуто штраф в розмірі 850,00грн., що підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2010року (а.с.60 том 2).

У зв'язку з виявленими порушеннями, Інспекцією ДАБК у Харківській області ОСОБА_1 було надано припис від 01.12.2010року з вимогою зупинити будівельні роботи з реконструкції магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 61 том 2).

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 реконструкція це - перебудова існуючих об'єктів виробничого і громадського призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня і якості продукції, що виготовляється, поліпшенням умов експлуатації і мешкання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Встановлено, що самовільна реконструкція належних ОСОБА_1 приміщень почалася відбуватися з 2010 року.

На час проведення реконструкції приміщень діючим законодавством було передбачено певний порядок отримання дозволу на здійснення будівництва та проведення будівельних робіт.

Так, спеціальними нормами законодавства регулюються правовідносини у сфері архітектури, містобудування та забудови території, визначаються особливості щодо створення, реконструкції, реставрації об'єктів містобудування, та прийняття об'єктів в експлуатацію з метою подальшої експлуатації (користування).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про планування та забудову території» (який діяв до 12.03.2011р.) забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво). Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Згідно ст.24 вищезазначеного Закону фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Пошук архітектурного рішення, розробка, погодження і затвердження проекту регулюється ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування, склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затвердженими наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004 року №8.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм дозвіл на будівництво, тобто прийняття рішення щодо забудови території та розміщення об'єктів містобудування приймається виконавчим органом відповідної ради. Зазначене рішення приймається відповідно до поданої заяви.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про планування і забудову території» дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000року за №945/5166 (який діяв до 19.01.2010р.) затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.

Таким чином, виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

Статтею 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» (який діяв до 12.03.2011 р.), спеціальною нормою законодавства, яка є прямою та імперативною за своєю дією, визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифікату про відповідність збудованого об'єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Тобто, експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Згідно п.9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2008року №923 (яка діяла до 08.04.2011р.), на закінченому будівництвом об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними стандартами, будівельними нормами і правилами роботи, а також змонтоване та випробуване обладнання.

Таким чином, факт завершення будівельних робіт, тобто визнання стану об'єкту як закінченого будівництвом може встановлюватися тільки Інспекцією ДАБК виключно в ході проходження встановленої законодавством процедури прийняття об'єкту в експлуатацію.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляд під час здійснення будівництва або зміна (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Згідно ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (який діє на теперішні час) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Між тим, як встановлено судовим розглядом, дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції об'єкту містобудування за вказаною адресою Інспекцією АБК в Харківській області не видавався та у встановленому законом порядку зазначений об'єкт містобудування в експлуатацію не приймався.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, - вимог державних будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляд під час здійснення будівництва або зміна (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Так, нормами діючого законодавства передбачено обов'язковість прийняття закінчених будівництвом об'єктів до експлуатації. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є - єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифікату.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованого Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР встановлено, що «кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, якщо вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів».

Отже, державою введені норми які регулюють порядок забудови території, а також норми які регулюють порядок отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Однак, вчинені дії відповідачем ОСОБА_1 при здійснені будівництва (реконструкції) об'єкта нерухомості, без оформлення будь-яких документів, передбачених діючим законодавством, є фактом істотного порушення встановлених будівельних норм та правил.

Ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних норм, стандартів і правил.

Ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності передбачено прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Ст.5 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови.

Ст.16 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Положенням ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 12.03.2011року передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.

Згідно ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 12.03.2011року експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Порядком виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011року №466, також визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіції та реєстрації відповідною Інспекцією декларації або видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт;

Також, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461, забороняється експлуатація об'єктів, які не прийняті в експлуатацію.

Із висновку судової будівельної експертизи №10385 від 27.02.2012року вбачається, що у належних відповідачу приміщеннях складу-магазину під літ. «Г», «Г1», «ГЗ» переобладнані, демонтовані стіни між приміщеннями « 2» та « 3», « 3» та « 4», організовано приміщення санвузла. Над конструкцією будівлі складу-магазину літ. «Г», «Г1», «ГЗ» влаштований навіс із зварних металевих конструкцій, при цьому було замінено покриття покрівлі складу-магазину під літ. «Г», «Г1», «ГЗ» та частково розібрана цегляна кладка зовнішньої стіни товщиною 500мм. Конструктивна схема влаштованого навісу - каркасна, в якій основними елементами каркасу є колони, на які спираються зварні кроквяні ферми з металевими балками, що забезпечують просторову жорсткість споруди. З одного боку металеві колони забетоновано у підлогу складу-магазину «Г», «Г1», «ГЗ», з іншого - у бетонне замощення. Навіс не спирається на стіни нежитлової будівлі складу-магазину «Г», «Г1», «ГЗ» та має металеву конструкцію, яка виступає і знаходиться над нежитловою будівлею нежитловою будівлею АДРЕСА_2, що належить позивачу ОСОБА_2, але не торкається її даху.

З метою з'ясування обставин, що мають значення для справи, сторонам роз'яснювалось положення ст.143 ЦПК України щодо призначення будівельно-технічної експертизи для вирішення питання чи можлива перебудова об'єкту, але, зокрема відповідач ОСОБА_1 такою можливістю не скористався.

З урахуванням того, що будівництво по АДРЕСА_1 з реконструкції проводилося без дозволу органів місцевого самоврядування, дозволу Інспекції ДАБК на виконання будівельних, тобто є самовільним будівництвом,що унеможливлює введення його до експлуатації, а також свідчить про істотні порушення діючого законодавства, в тому числі цими діями відповідача порушуються права та інтереси інших осіб, тому суд вирішуючи спір по суті прийшов правомірного висновку про зобов'язання ОСОБА_1 привести належні йому будівлі до первинного стану, тобто який існував до реконструкції.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються, тому колегії суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення, яке ухвалено з дотриманням вимог закону.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -