Постанова № 41933191, 17.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р. Справа № 908/3361/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Хряк О.О.,

позивача - не з'явився,

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3565 З/1-7) на рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.14 у справі

за позовом Прокурора Шевченківського району, м. Запоріжжя

в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

до

1) Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, м.Вільнянськ,

2) ПП ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації, визнання недійсним договору оренди земель водного фонду та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Шевченківського району м. Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Запорізької міської ради звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідача-1) та Приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідача-2) про визнання недійсним та скасування розпорядження першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 01.12.2005 р. № 880 "Про надання земельної ділянки під водним об'єктом в оренду ОСОБА_1"; визнання недійсним договору оренди земель водного фонду від 08.12.2005 р. № 3500, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області про передачу в строкове платне користування приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 8,6767 га, у тому числі земель під водним об'єктом - 1,4393 га, прибережної захисної смуги - 7,1774 га (кадастровий номер земельної ділянки: 2321581400:13:004:0022), зареєстрований у Запорізькій регіональній філії "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2005 р. за №040526000001, із змінами відповідно до додаткового договору до договору оренди земель водного фонду від 27.08.2008 р., зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії "Центр ДЗК" за № 040526000001; зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, повернути земельну ділянку загальною площею 8,6767 га, у тому числі земель під водним об'єктом - 1,4393 га, прибережної захисної смуги - 7,1774 га (кадастровий номер земельної ділянки: 2321581400:13:004:0022), вартістю 6140500,59 грн., розташовану на території Шевченківського району м. Запоріжжя власнику в особі Запорізької міської ради.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мірошниченко М.В., суддя Боєва О.С., суддя Науменко А.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу позивача підтримав.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Від позивача і першого відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за відсутність їх представників. Вказані клопотання задовольняються колегією суддів.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовуються наступними обставинами. Прокуратурою Шевченківського району м. Запоріжжя в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проведено перевірку додержання земельного та водного законодавства при наданні та забудові земель водного фонду. В ході перевірки було встановлено, що розпорядженням першого заступника голови Вільнянської райдержадміністрації від 01.12.2005р. №880 "Про надання земельної ділянки під водним об'єктом в оренду ПП ОСОБА_1" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 8,667 га, з них під водою 1,4393 га та прибережною захисною смугою 7,1774 га; надано в оренду ПП ОСОБА_1 земельну ділянку під водним об'єктом загальною площею 8,6767 га, яка розташована біля с. Тепличне на території Вілнянського району для риборозведення, терміном на 15 років з орендною платою в розмірі 230 грн. в рік за 1 га під водою та 50 грн. за 1 га в рік за прибережну захисну смугу. На підставі вказаного розпорядження між Вільнянською райдержадміністрацією Запорізької області та ПП ОСОБА_1 укладено договір оренди земель водного фонду від 08.12.2005р.

Прокурор стверджує, що вищевказані розпорядження та договір оренди суперечать нормам чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними у зв'язку з тим, що у відповідача-1 були відсутні повноваження щодо надання у строкове платне користування водного об'єкту, розташованого в межах м. Запоріжжя. Як наслідок, земельна ділянка, розташована на території м. Запоріжжя, має бути повернута власнику в особі Запорізької міської ради.

Позовні вимоги та апеляційна скарга прокурора ґрунтуються на приписах ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 21, 203, 215, 216, 393 ЦК України, п.12 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (в редакції від 11.01.2005р.), ст.ст. 12, 116, 124 ЗК України (в редакції від 11.01.2005р.), ст.ст. 12, 93, 122, 152, 155 ЗК України, ст.ст. 4, 15 Закону України "Про оренду землі", ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації, ст.121 Конституції України.

ПП ОСОБА_1 в обґрунтування своєї позиції по справі з посиланням на приписи ст.ст. 13, 19, 118 Конституції України, п.12 Перехідних положень ЗК України, ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п.2 ст.84, п.3 ст.122 ЗК України зазначає про наявність у відповідача-1 права на розпорядження землями, що знаходяться за межами населених пунктів, вказує, що спірна земельна ділянка знаходиться у Вільнянському районі Запорізької області.

Вільнянська райдержадміністрація Запорізької області проти доводів позовної заяви та апеляційної скарги стверджує, що чинним законодавством України підтверджується наявність у районних райдержадміністрацій права на розпорядження землями, що знаходяться за межами населених пунктів. Кадастровий номер земельної ділянки 2321581400:13:004:0022 відповідає умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою, що підтверджує те, що номер земельної ділянки 2321581400:13:004:0022 за адміністративно-територіальним устроєм відноситься до території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а не до території м. Запоріжжя, як зазначає прокурор.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора, місцевий господарський суд вказав, що всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України, прокурором і позивачем не були доведені у встановленому законом порядку ті обставини, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог і знаходження спірної земельної ділянки на території м. Запоріжжя, та як наслідок, відсутність у відповідача-1 повноважень на розпорядження такою земельною ділянкою.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Прокуратурою Шевченківського району м. Запоріжжя в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проведено перевірку додержання земельного та водного законодавства при наданні та забудові земель водного фонду.

Зокрема, 07.08.2013 прокуратурою Шевченківського району м. Запоріжжя винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів під час використання земельної ділянки приватним підприємцем ОСОБА_1

За результатами перевірки встановлено порушення вимог земельного законодавства в діях посадових осіб Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, які полягають у незаконному розпорядженні земельною ділянкою, яка належить до земель міста Запоріжжя.

Так, розпорядженням першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Терещенка Е.В. від 01.12.2005 №880 «Про надання земельної ділянки під водним об'єктом в оренду ПП ОСОБА_1» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 8, 6767 га, з них під водою 1,4393 га та прибережною захисною смугою 7, 1774 га; надано в оренду ПП ОСОБА_1 земельну ділянку під водним об'єктом загальною площею 8, 6767 га, з них під водою 1,4393 га та прибережною захисною смугою 7, 1774 га, яка розташована біля села Тепличне на території Вільнянського району для риборозведення, терміном на 15 років з орендною платою в розмірі 230 гривень в рік за 1 га під водою та 50 гривень за 1 га в рік за прибережну захисну смугу.

На підставі вказаного розпорядження між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земель водного фонду від 08.12.2005 №3500, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії «Центр ДЗК» про що, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2005 за №040526000001. Згідно вказаного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8, 6767 га, у тому числі земель під водним об'єктом - 1, 4393 га, прибережною захисною смугою - 7, 1774 га (кадастровий номер земельної ділянки: 2321581400:13:004:0022), строк дії договору 15 років.

На підставі додаткового договору оренди земель водного фонду від 27.08.2008, що має той же реєстраційний номер строк дій договору складає 49 років.

Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди від 08.12.2005 Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області передала земельну ділянку під водним об'єктом кадастровий №2321581400:13:004:0022 площею 8, 6767 га, а приватний підприємець ОСОБА_1 прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.

Прокурор зазначає, що розпорядження першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Терещенка Е.В. від 01.12.2005 №880 «Про надання земельної ділянки під водним об'єктом в оренду ПП ОСОБА_1» підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а договір укладений на підставі вказаного розпорядження підлягає визнанню судом недійсним з наступних підстав.

Пунктом 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (чинного на момент винесення розпорядження та укладання договору, в редакції від 11.01.2005) визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (в редакції від 11.01.2005) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції від 11.01.2005) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції від 11.01.2005) регламентовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Так, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 3 ст. 122 Земельного кодексу України регламентовано, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Разом з тим, відповідно до архівних матеріалів ГУ Держземагентства у Запорізькій області та картографічного зображення, земельна ділянка (кадастровий номер 2321581400:13:004:0022) перебуває на території Шевченківського району м. Запоріжжя (лист від 12.08.2013 №09-02-12\5792).

Також, згідно з інформацією департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради вищезазначена земельна ділянка, за даними містобудівного кадастру ДАтаМ, розташована в межах м. Запоріжжя на території Шевченківського району. В даному районі міська межа була визначена в 1968 році та до теперішнього часу не змінювалась. Належність даної території до території міста Запоріжжя підтверджується номером кадастрового кварталу 2310100000:7:44 (лист від 05.09.2013 №3727).

Крім того, спірна ділянка за даними містобудівного кадастру ДАтаМ та діючого генерального плану м. Запоріжжя, затвердженого рішенням сесії міської ради №4 від 15.09.2004, знаходиться в межах міста та визначена частково: як територія сільськогосподарського призначення, територія транспортних підприємств, територія прибережно-захисної смуги р. Суха Московка, територія садових\дачних ділянок, територія комунальних підприємств. Функціональне призначення ділянки таким було на момент прийняття рішення Запорізької міської ради від 20.04.2005 №44\108 і таким залишається на теперішній час (лист від 10.09.2013 №3909).

За даними ГУ Держземагентства у Запорізькій області категорія земель зазначеної земельної ділянки (кадастровий номер:2321581400:13:004:0022): землі водного фонду, вид угідь: під водним об'єктом 1.4393 га, прибережна захисна смуга 7, 1774 га, цільове використання: для риборозведення (лист від 09.08.2013 №09-02-12\5739).

Таким чином, при винесенні розпорядження Вільнянською райдержадміністрацією Запорізької області порушені вимоги п.12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (чинного на момент винесення розпорядження та укладання договору, в редакції від 11.01.2005) Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 116, 124 Земельного кодексу України (в редакції 11.01.2005), ст. 122 Земельного кодексу України, а саме: до компетенції райдержадміністрації не входить розпорядження землями, які розташовані на території міста Запоріжжя.

Крім того, вищезазначені обставини, підтверджуються інформацією Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 14.08.2013 №4960, яка відповідно до Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 23.12.2011 №770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за №34\20347, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття та реалізації права на землю.

На підставі оспорюваного розпорядження 08.12.2005 між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області в особі першого заступника голови райдержадміністрації Терещенка Е.В. та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земель водного фонду №3500 строком на 15 років (кадастровий номер земельної ділянки: 2321581400:13:004:0022), який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2005 за №040526000001.

На підставі додаткового договору оренди земель водного фонду від 27.08.2008, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області в особі першого заступника голови Вільнянської райдержадміністрації Музики П.О. та приватним підприємцем ОСОБА_1, термін дії договору оренди складає 49 років (додаткова угода зареєстрована у Запорізькій регіональній філії «Центр ДЗК» за тим же номером).

З огляду на викладене, підставою набуття права користування вищезазначеною земельною ділянкою стало незаконне розпорядження, а тому договір оренди земель водного фонду від 08.12.2005 №3500 разом з його невід'ємною частиною - додатковим договором від 27.08.2008, підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Частиною 7 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Разом з тим, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області не мала повноважень укладати договір оренди земельної ділянки з приватним підприємцем ОСОБА_1, яка розташована на території Шевченківського району м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»

акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп\2009 регламентовано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Зокрема, у даному випадку спірне розпорядження від 01.12.2005 №880 реалізовано шляхом укладання договору оренди земель водного фонду від 08.12.2005 №3500, а тому не може бути скасовано у позасудовому порядку.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. З ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; визнання угоди недійсною; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 2 ст. 293 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом

державної влади, органом влади Автономно Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України земельна ділянка загальною площею 8, 6767 га, у тому числі земель під водним об'єктом - 1, 4393га, прибережної захисної смуги - 7, 1774 га (кадастровий номер: 2321581400:13:004:0022), розташована на території М.Запоріжжя, має бути повернута власнику в особі Запорізької міської ради.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги прокурора є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами у справі, а тому - підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Вищевикладені обставини залишились поза увагою місцевого господарського суду, що стало причиною прийняття оскаржуваного рішення суду за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути, зокрема, зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 01.12.2005 №880 «Про надання земельної ділянки під водним об'єктом в оренду ОСОБА_1».

Визнати недійсним договір оренди земель водного фонду від 08.12.2005 №3500, укладений між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області про передачу в строкове платне користування приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 8,6767 га, у тому числі земель під водним об'єктом - 1,4393 га, прибережної захисної смуги - 7,1774 га (кадастровий номер земельної ділянки: 2321581400:13:004:0022), зареєстрований у Запорізькій регіональній філії «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2005 за №040526000001, із змінами відповідно до додаткового договору до договору оренди земель водного фонду від 27.08.2008 року, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії «Центр ДЗК» за №040526000001.

Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути земельну ділянку загальною площею 8, 6767 га, у тому числі земель під водним об'єктом - 1, 4393 га, прибережної захисної смуги - 7, 1774 га (кадастровий номер земельної ділянки: 2321581400:13:004:0022), вартістю 6140500, 59 грн., розташовану на території Шевченківського району м. Запоріжжя власнику в особі Запорізької міської ради.

Стягнути з Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, ЄДРПОУ 02140870) на користь Державного бюджету України 1218 грн. судового збору на подання позовної заяви.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 1218 грн. судового збору на подання позовної заяви.

Стягнути з Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, ЄДРПОУ 02140870) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, ЄДРПОУ 02140892) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 609 грн.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, ЄДРПОУ 02140892) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 609 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні судові накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.12.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.