Постанова № 41933157, 09.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2014 р. Справа№ 910/17910/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

за участю представників:

від позивача: Хитрова Л.В. за дов. № Э.37.7.0.0/Д-936.

від відповідача: Петренко Р.О. за дов. № 6 від 02.01.2014.

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014

у справі № 910/17910/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

про стягнення 6 324,76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17910/14 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення 6 324,76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача 5 270, 63 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17910/14 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позов задоволено частково через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що особа яка має право на отримання страхового відшкодування, в даному випадку позивач, не звертався з заявою про страхове відшкодування до відповідача. Отже відповідачем не було порушено жодних прав позивача і тому у останнього відсутнє право вимоги до відповідача, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2014 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду на 09.12.2014.

Також, не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17910/14 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати дане рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позов задоволено частково через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2014 сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2014 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до апеляційного провадження, об'єднано апеляційні скарги позивача та відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17910/14 в одне апеляційне провадження у справі № 910/17910/14, розгляд справи призначено на 09.12.2014.

В судовому засіданні 09.12.2014 представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Проти апеляційної скарги відповідача заперечив в повному обсязі та просив відмовити в її задоволенні.

В судовому засіданні 09.12.2014 представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити з задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Проти апеляційної скарги позивача заперечив в повному обсязі та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.06.2010 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик), Алексеєнко В.А., Гейманом Євгеном Олеговичем та Гейманом Олегом Айзіковичем (страхувальники) укладено Договір страхування наземного транспорту № IN16IIV107030, відповідно до умов якого позивач зобов'язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Предметом даного Договору є: майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а саме "Mercedes Benz C-350"; реєстраційний державний № АХ 8808 ВК, 2008 року випуску, строк дії Договору з 18.06.2010 до 17.06.2011.

16.05.2012 о 16 год. 30 хв. на перехресті вулиць Культури та Сумській в місті Харкові сталася Дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Renault КЛІО" під керуванням Гадецької Тетяни Олександрівни та автомобіля "Mercedes Benz C-350" під керуванням Геймана Є.О., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Як вбачається з матеріалів справи, Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Гадецькою Т.О. вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

У відповідності до постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2012 у справі №2011/930112 Гадецьку Т.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до звіту від 31.05.2012 №165/05/2012 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Сател Груп", матеріальний збиток, завданий автомобілю " Mercedes Benz C-350", складає 6 324,76 грн.

З ремонтної калькуляції від 31.05.2012 №165/05-12 також вбачається, що вартість ремонту автомобіля "Mercedes Benz C-350" становить 6 324,76 грн.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» 13.06.2012 складено страховий акт № І-2166, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 6 324,76 грн.

Позивачем, на виконання зобов'язання за Договором, на підставі вищевказаного страхового акту, сплачено Алексеєнко В.А. страхове відшкодування у сумі 6 324,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2012 № 6861 та меморіальними ордерами від 15.06.2012 № 1 та від 25.06.2012 № C0625Y6KWV.

У відповідності до приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як передбачено п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що вина Гадецької Т.О., яка керувала автомобілем "Renault", встановлена у судовому порядку (постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.06.2012 у справі №2011/930112), а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Renault", повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.

Крім того, згідно зі ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

З матеріалів справи слідує, що цивільно-правова відповідальність Гадецької Т.О., яка є власником автомобіля "Renault", як страхувальника на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (поліс № АА/6008920, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.).

Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

У відповідності до приписів п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, з ремонтної калькуляції вбачається, що загальна вартість ремонту автомобіля "Mercedes Benz C-350" без ПДВ становить 5 270,63 грн. (ПДВ 20 % складає 1 054,13 грн.); з огляду на те, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Щодо посилань позивача на те, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми ПДВ - 1 054,13 грн., апеляційним господарським судом спростовується вищевикладеним.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач не звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування, в порядку визначеному Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», у зв'язку з чим останній жодним чином не порушив та не оспорював права та свободи позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.

Вищевказана норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 28.08.2012 у справі № 23/279.

Відтак, беручи до уваги все вищевикладене апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» та Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Інгосстрах», викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17910/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17910/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/17910/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17910/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін