Рішення № 41933078, 10.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" грудня 2014 р.Справа № 916/4001/14

За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський -2 "Мир";

про стягнення 77 271,49 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Зуб О.Ю. - довіреність № 01/11-726 від 18.12.2013 року;

від відповідача: Кондратцев В.О. - спеціальний витяг з ЄДР від 17.10.2014 року, паспорт.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський -2 "Мир", в якій, з урахування заяви про зменшення позовних вимог (а.с.87), просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 77 271,49 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення Житлово-будівельним кооперативом "Ленінський -2 "Мир" умов укладеного між сторонами по справі договору на постачання теплової енергії №4032 від 01.11.2006р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 03.10.2014р. було порушено провадження у справі №916/4001/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.10.2014р. судом було оголошено перерву до 26.11.2014р. у зв'язку із тим, що представником відповідача було заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання йому можливості врегулювати спір мирним шляхом. Крім того, представник відповідача зазначив, що не заперечує проти наявності боргу.

У судовому засіданні 26.11.2014р. представником позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості належним чином підготуватись до розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2014р. надав пояснення по справі, згідно яких визнав суму боргу та заявив усне клопотання про надання ЖБК "Ленінський -2 "Мир" розстрочки виконання рішення суду на один рік.

Ухвалою суду від 26.11.2014р. строк розгляду справи було продовжено до 16.12.2014р., а розгляд справи призначено на 10.12.2014р.

09.12.2014р. ЖБК "Ленінський -2 "Мир" до канцелярії суду було подано заяву (а.с.78-80), згідно якої відповідач просив суд розстрочити сплату суми заборгованості наступним чином: грудень 2014р. - 7 000 грн., січень 2015р. - 10 000 грн.; лютий 2015р. - 10 000 грн., березень 2015р. - 10 000 грн., квітень 2015р. - 7 000 грн., травень 2015р. - 5 000 грн., червень 2015р. - 5 000 грн., липень 2015р. - 5 000 грн., серпень 2015р. - 5 000 грн., вересень 2015р. - 5 000 грн., жовтень 2015р. - 5 000 грн., листопад 2015р. - 10 000 грн.

Обґрунтовуючи клопотання про надання розстрочки, відповідач посилається на скрутний фінансовий стан, викликаний, зокрема, наявністю заборгованості, що виникла раніше, яку необхідно погашати разом з поточними платежами.

У судовому засіданні 10.12.2014р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов, заперечуючи проти розстрочки виконання рішення суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.12.2014р. проти наявності суми боргу не заперечував, просив суд розстрочити виконання рішення суду з підстав, викладених у відповідній заяві, яка була подана до суду 09.12.2014р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Зазначене цілком кореспондується зі ст.275 ГК України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2006 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Ленінський -2 "Мир" (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії №4032 (а.с.8-12), відповідно до якого Теплопостачальна організація зобов'язалась постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором. Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.10.1., 10.4. договору).

Згідно п. 2.1. договору, викладеному у редакції додаткової угоди №6 (а.с.16), теплова енергія постачається Споживачу на опалення та гаряче водопостачання об'єкта за адресою: вул. Краснова, 17 в обсягах згідно додатку №1 до цієї додаткової угоди.

Відповідно до п.6.1. договору, викладеному у редакції додаткової угоди №6 (а.с.16), розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу для інших споживачів, встановленого з 01.10.2011р. постановою національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. за №133 у розмірі 1015,56 грн. за 1 Гкал. (з ПДВ).

Пунктами 6.2.-6.4. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміну розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Крім того, відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконує належним чином, забезпечуючи постачання теплової енергії споживачу, що вбачається зі звітів за спожиту теплову енергію по ГВС (а.с.30-33).

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №4032 щодо оплати одержаної теплової енергії не виконував належним чином, з огляду на що у Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський -2 "Мир" утворилась заборгованість у сумі 77 271,49 грн., яка останнім сплачена не була.

Згідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Приймаючи до уваги те, що наявність основної заборгованості у сумі 77 271,49 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 77 271,49 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до положень ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Крім того, п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з заяви про розстрочку виконання рішення (а.с.78-80), в її обґрунтування заявник посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства, тому просить суд розстрочити виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості в строк до листопада 2015 року.

Оцінивши зазначені обставини, враховуючи здійснення відповідачем часткового, в силу можливості, погашення заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними виписками по рахунку позивача (а.с.57-58, 88), його бажання та намір добровільно виконати рішення суду та погасити існуючу перед позивачем заборгованість, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський -2 "Мир" про розстрочку виконання рішення суду.

Разом з тим, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен виходити із збалансованості інтересів сторін, не надаючи при цьому перевагу жодній із сторін, з урахуванням чого суд вважає, що відповідачем визначений занадто великий строк розстрочки виконання рішення суду для сплати заборгованості, та доходить висновку про необхідність задоволення заяви Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський -2 "Мир" частково, надавши останньому розстрочку строком на 7 місяців, шляхом погашення заборгованості рівними частинами до 10 числа кожного місяця, починаючи з січня 2015р., в сумі 11 038,78 грн. У задоволенні решти заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Ленінський -2 "Мир" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 17, код ЄДРПОУ 20995835) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) суму основної заборгованості в розмірі 77 271 /сімдесят сім тисяч двісті сімдесят одна/ грн. 49 коп., судовий збір у сумі 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2014 року по справі № 916/4001/14 в частині сплати основної заборгованості наступним чином:

січень 2015 року - 11 038 /одинадцять тисяч тридцять вісім/ грн. 78 коп.;

лютий 2015 року - 11 038 /одинадцять тисяч тридцять вісім/ грн. 78 коп.;

березень 2015 року - 11 038 /одинадцять тисяч тридцять вісім/ грн. 78 коп.;

квітень 2015 року - 11 038 /одинадцять тисяч тридцять вісім/ грн. 78 коп.;

червень 2015 року - 11 038 /одинадцять тисяч тридцять вісім/ грн. 78 коп.;

липень 2015 року - 11 038 /одинадцять тисяч тридцять вісім/ грн. 78 коп.;

серпень 2015р. - 11 038 /одинадцять тисяч тридцять вісім/ грн. 81 коп.;

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 грудня 2014 р.

Суддя Ю.М. Щавинська