Рішення № 41933059, 17.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2014 р.

Справа № 916/4325/14

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

представники сторін в судове засідання не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер-Кабель Україна”

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Купрум ТД”

про стягнення 38 230, 66 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер-Кабель Україна” (ТОВ “Мастер-Кабель Україна”) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Купрум ТД” (ТОВ „Купрум ТД” ) 38 230, 66 грн., з яких: 30 801, 73 грн. – основний борг, 2 216,79 грн. - пеня, 1 540, 09 грн. – штраф, 409, 39 грн. – 3 % річних та 3 262, 66 грн. – інфляційні нарахування. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на порушення ТОВ “Мастер-Кабель Україна” вимог укладеного між сторонами договору поставки № 3303 від 01.01.2014р. щодо здійснення своєчасної та повної оплати за отриманий товар.

Поряд з цим, позивачем заявлена заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, у відповідності до якої він просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми ТОВ „Купрум ТД” на будь-яких рахунках у розмірі 41 884грн. (в т.ч. 38 230,66грн. – ціни позову, 1827грн. – судового збору за подачу позову, 1 827грн. – судового збору за подачу заяви про забезпечення позову)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2014р. порушено провадження у справі № 916/4325/14 за даним позовом, розгляд справи призначено на 12.11.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2014р. розгляд справи відкладено на 03.12.2014р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням всіх витребуваних доказів.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 03.12.2014р.:

- відмовлено ТОВ “Мастер - Кабель Україна” у задоволенні заяви про забезпечення позову;

- розгляд справи відкладено на 17.12.2014р. згідно ст. 77 ГПК України.

Телефонограмою господарського суду Одеської області від 03.12.2014р. ТОВ “Мастер-Кабель Україна” було повідомлено про відкладення розгляду справи на 17.12.2014р.

Проте, представник позивача в судове засідання 17.12.2014р. не з`явився.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, свого право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України № 19546074 від 04.11.2014р., наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи „за закінченням терміну зберігання”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.12.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.01.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер-Кабель Україна” (Постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю „Купрум ТД” (Покупцем) укладено договір поставки № 3303 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов’язується поставити і передати у власність Покупця кабельно-провідникову та/чи іншу електротехнічну продукцію (Продукцію), а Покупець зобов’язується прийняти і вчасно сплатити її вартість; тип, марка і кількість продукції вказується в рахунках-фактурах чи накладних, наданих покупцеві на кожну окрему партію продукції (п. 1.1 договору).

Ціна на кожну окрему партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках-фактурах чи накладних (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору сторони узгодили умови доставки продукції: самовивезення, склад постачальника. Якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації, строк поставки партії продукції складає 5-30 календарних днів з моменту передоплати та направлення відповідної заявки.

В підтвердження факту отримання продукції покупець зобов’язаний поставити підпис на накладній та передати постачальнику з оригіналом довіреності (п. 3.3 договору).

Згідно п. 4.1 Договору покупець сплачує постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передоплати в розмірі 100% від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок постачальника. Тара є оплатною та її вартість сплачується разом з оплатою вартості продукції. У разі несплати вартості тари у строки, передбачені даним договором, покупець зобов’язаний повернути постачальнику тару протягом 30 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення оплати. Однак це не позбавляє постачальника права вимагати сплати вартості тари у встановленому законом порядку. У разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передоплати, покупець зобов’язаний сплатити її вартість протягом 5 календарних днів з моменту отримання продукції , але не пізніше наступної дати поставки.

Сторони домовились, що поточні перерахування грошових коштів від покупця зараховуються на рахунок погашення попередньої заборгованості за поставлений товар (п. 4.2 Договору).

П. 4.3 Договору встановлено, що підставою сплати є договір, рахунок - фактура чи накладна.

У випадку порушення покупцем термінів розрахунку, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більше, ніж на 10 банківських днів, постачальник вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5 % від суми простроченого платежу (п.5.4. договору).

Відповідно до п. 7.7 Договору, він набирає законної сили з дня його підписання та діє до 31.12.2014р. чи до повного виконання зобов’язань за договором.

На виконання вимог договору поставки № 3303 від 01.01.2014р. позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 50 894, 85 грн., а саме:

- № ТМКУк021283 від 27.12.2013р. на суму 32 093, 12 грн.;

- № ТМКУк002391 від 27.01.2014р. на суму 3 013, 64 грн.;

- № ТМКУк004489 від 12.02.2014р. на суму 5 882, 36 грн.;

- № ТМКУк004466 від 12.02.2014р. на суму 9 905, 74 грн.

та поставив відповідачу в період з 20.01.2014р. по 13.02.2014р. продукцію на загальну суму 50 894, 85 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № ТМКУк000763 від 20.01.2014р. на суму 32 093, 11 грн.;

- № ТМКУк001356 від 28.01.2014р. на суму 3 013, 64 грн.;

- № ТМКУк002557 від 13.02.2014р. на суму 5 882, 36 грн.;

- № ТМКУк002560 від 13.02.2014р. на суму 9 905, 74 грн.

Зазначений товар отримано відповідачем на підставі належним чином оформлених довіреностей: № 76 від 20.01.2014р., № 126 від 28.01.2014р., № 207 від 13.02.2014р., № 206 від 13.02.2014р.

За отриману згідно зазначених вище видаткових накладних продукцію ТОВ „Купрум ТД” розрахувалось не в повному обсязі, а лише в сумі 20 093, 12 грн.

24.03.2014р. (вих. № 56 від 18.03.2014р.) ТОВ “Мастер-Кабель Україна” направлено ТОВ „Купрум ТД” претензію, в якій просило товариство сплатити 30 801,73грн. існуючої заборгованості за договором поставки № 3303 від 01.01.2014р.

Зазначена претензія залишилась без відповіді, заборгованість – без сплати.

Все перелічене і стало підставою для звернення ТОВ “Мастер-Кабель Україна” до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому позивач, окрім стягнення з ТОВ „Купрум ТД” 30 801, 73 грн. – основного боргу, просить суд стягнути з відповідача ще 2 216,79 грн. - пені, 1 540, 09 грн. – штрафу, 409, 39 грн. – 3 % річних та 3 262, 66 грн. – інфляційних нарахувань.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу продукції за видатковими накладними: № ТМКУк000763 від 20.01.2014р., № ТМКУк001356 від 28.01.2014р., № ТМКУк002557 від 13.02.2014р., № ТМКУк002560 від 13.02.2014р. на загальну суму 50 894,85грн., та несплату в повному обсязі отриманого товару (сплату лише 20 093,12грн.), з огляду на що суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги ТОВ “Мастер-Кабель Україна” щодо стягнення з ТОВ „Купрум ТД” 30 801,73грн. - заборгованості за договором поставки № 3303 від 01.01.2014р.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 216,79 грн. - пені, 1 540, 09 грн. – штрафу, 409, 39 грн. – 3 % річних та 3 262, 66 грн. – інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За умовами п. 5.4 Договору у випадку порушення покупцем термінів розрахунку, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більше, ніж на 10 банківських днів, постачальник вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5 % від суми простроченого платежу

Розрахунок пені, здійснений позивачем за прострочення оплати відповідачем отриманої продукції, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені в загальній сумі становить 2 216,79 грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок штрафу в розмірі 1 540,09 грн. також перевірено господарським судом та встановлено, що його нарахування здійснено у відповідності до умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 409, 39 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 3 262, 66 грн., суд встановив їх відповідність обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, що є підставою для їх повного задоволення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 30 801, 73 грн., 2 216,79 грн. – пені, 1 540, 09 грн. – штрафу, 3 262, 66 грн. – інфляційних нарахувань та 409, 39 грн. – 3% річних.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Купрум ТД” (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 13, код ЄДРПОУ 37074811) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер-Кабель Україна” (86151, Донецька область, м. Макіївка, вул. Степана Разіна, 2/43, код ЄДРПОУ 37841178) 30 801 (тридцять тисяч вісімсот одну) грн. 73 коп. - основного боргу, 2 216 (дві тисячі двісті шістнадцять)грн. 79коп. – пені, 1 540 (одну тисячу п`ятсот сорок)грн. 09коп. – штрафу, 409 (чотириста дев’ять) грн. 39 коп. – 3% річних, 3 262 (три тисячі двісті шістдесят дві ) грн. 66 коп. – інфляційних нарахувань та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) 00 коп. – витрат по сплаті судового збору

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Повне рішення складено 17 грудня 2014 р.