Рішення № 41933038, 11.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2014 р. Справа № 914/3614/14

За позовом:Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», Львів;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш», Львівська обл., м. Дубляни;про:зобов'язання повернути майно, стягнення штрафних санкцій Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М.Представники сторін:від позивача:Головенько К.О. - представник (довіреність №НЮ-1001 від 28.10.2014р.);від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

13.10.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» (надалі - Відповідач) про зобов'язання повернути майно, стягнення штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду від 14.10.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 03.11.2014р. Розгляд справи відкладався на 17.11.2014р. та 11.12.2014р., про що судом винесено відповідні ухвали.

Представник позивача в судове засідання 11.12.2014р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05.12.2012р. відповідачу на підставі акту прийому-передачі було передано автомобіль марки УАЗ 3962 1991 року випуску, державний реєстраційний номер АТ0906АІ для проведення капітального ремонту. Крім цього, 01.07.2013р. між позивачем (в особі ВП «Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд») та відповідачем укладено договір №Л/БМЕС-132054/НЮ, відповідно до якого відповідач, як підрядник зобов'язувався протягом 50 днів з моменту отримання замовлення виконати ремонтні роботи автомобіля, а позивач як замовник оплатити роботи, протягом 15 банківських днів після підписання актів приймання виконаних робіт. Оскільки, у погоджені в договорі строки ремонтні роботи виконані не були, автомобіль відповідач не повернув, позивач звернувся до ТОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» з претензією, якою вимагав повернути автомобіль та сплатити штрафні санкції. У зв'язку з тим, що відповіді на претензію позивачем одержано не було, останній звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 11.12.2014р. повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 14.10.2014р., від 03.11.2014р. та від 17.11.2014р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого про час, дату та місце судового розгляду відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2012р. позивачем в особі відокремленого підрозділу «Івано-Франківська дистанція водопостачання» на підставі Акту прийому-передачі №12-12/05-01 було передано, а відповідачем прийнято автомобіль марки УАЗ 3962 1991 року випуску, державний реєстраційний номер АТ0906АІ для проведення капітального ремонту даного автомобіля. Також разом з автомобілем відповідачу передано його номерні знаки та технічний паспорт. Вказаний акт підписаний повноважними представника сторін та скріплений їх печатками.

Згідно Положення про відокремлений підрозділ «Івано-Франківська дистанція водопостачання», затв. наказом ДТГО «Львівська залізниця» від 20.09.2011р. №1002/НВП «Івано-Франківська дистанція водопостачання» входить до складу ДТГО «Львівська залізниця» та є відокремленим підрозділом ДТГО «Львівська залізниця» без права юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, 04.02.2013р. сторонами розроблено та підписано Акт проведення технічної експертизи (дефектний акт) №10, яким визначено перелік елементів та запчастин, які потребують ремонту та підсумовано загальну вартість ремонту, яка склала 60770,33 грн.

Крім цього, 01.07.2013р. між позивачем в особі відокремленого підрозділу «Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» та відповідачем укладено Договір №Л/БМЕС-132054/НЮ (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого підрядник (відповідач) на свій ризик зобов'язується виконати роботи по ремонту автомобіля УАЗ 3962 1991 року випуску, державний реєстраційний номер АТ0906АІ, шасі №10404, а замовник (позивач) зобов'язується прийняти виконані роботи та своєчасно здійснювати їх оплату відповідно до умов даного договору.

«Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» згідно Положення про ВП «Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» (затв. наказом ДТГО «Львівська залізниця» від 20.09.2011р. №1002/Н) входить до складу ДТГО «Львівська залізниця» та є відокремленим підрозділом ДТГО «Львівська залізниця» без права юридичної особи.

Як вбачається зі змісту Договору, такий за своєю правовою природою являється договором підряду.

На підставі наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АТС007251, судом встановлено, що автомобіль марки УАЗ 3962 1991 року випуску, державний реєстраційний номер АТ0906АІ належить на праві власності «Івано-Франківській дистанції водопостачання» ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до п. 1.3., 4.1. Договору підрядник зобов'язується виконати роботи згідно технічного завдання замовника (дефектного акта), який є невід'ємною частиною договору. Підрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту автомобіля протягом 50 робочих днів з дня отримання замовлення, наданого замовником в письмовій формі.

На виконання умов Договору, позивачем 08.08.2013р. на адресу відповідача скеровано лист-замовлення №БМЕСм-3/88 від 29.07.2013р., згідно якого позивач просив виконати ремонті роботи у строки, визначені Договором та у відповідності до дефектного акту №10 від 04.02.2013р. Вказане підтверджується поштової квитанцією (фіскальним чеком) про направлення №7900037034920 від 08.08.2013 року.

Положеннями п. 1 Наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958«Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» визначено, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2. При цьому, Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Суд зазначає, що враховуючи дату відправлення листа-замовлення 08.08.2013р. та нормативний строк пересилання кореспонденції, днем одержання відповідачем замовлення слід вважати 13.08.2014р.

Зважаючи на це, ремонтні роботи за Договором відповідач повинен був закінчити до 23.10.2013р. включно, а не як зазначає позивач до 08.10.2013р.

Однак, у зв'язку з тим, що в строк визначений Договором роботи відповідачем виконані не були, 25.06.2014р. позивач звернувся до ТОВ «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» з претензією №787-ю від 25.06.2014р., якою вимагав сплатити штрафні санкції за прострочення виконання робіт та повідомити коли і де саме замовник може повернути автомобіль. Проте, відповідь на претензію як стверджує позивач, на його адресу не надходила. Докази направлення претензії відповідачу знаходяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що жодних грошових коштів в якості оплати штрафних санкцій від відповідача на рахунок позивача не надходило, автомобіль повернений не був.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання повернути майно та стягнення штрафних санкцій такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

В п. 4.1. Договору сторони погодили термін виконання робіт, а саме - 50 календарних днів з дня отримання замовлення.

В процесі судового розгляду господарським судом встановлено, що замовлення на виконання робіт одержане відповідачем 13.08.2014р., а відтак мало бути виконане не пізніше 23.10.2013р.

За умовами п. 5.1. Договору, виконані підрядником роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням акту приймання робіт встановленої форми, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Однак, на день розгляду справи судом, акт приймання виконаних відповідачем робіт в матеріалах справи - відсутній.

Як вже зазначалося судом, у зв'язку з тим, що роботи по ремонту автомобіля відповідачем виконані не були, позивач звертався до підрядника з претензією №787-ю від 25.06.2014р., якою вимагав сплатити штрафні санкції та вказати час і місце, де б позивач зміг повернути належний йому автомобіль. Проте відповіді на претензію одержано замовник так і не було.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що своїх зобов'язань у встановлені Договором строки відповідач не виконав, вимога позивача про повернення належного йому автомобіля є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 4.1. Договору термін, ремонтні роботи автомобіля виконані не були, він вважається таким, що прострочив.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приписами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до положень п. 9.1. Договору за несвоєчасне виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості робіт, що не були виконані, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, а уразі прострочення виконання робіт понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості робіт, що не були виконані.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 3960,80 грн. пені та 4253,92 грн. штрафу.

Враховуючи те, що зобов'язання з ремонту автомобіля відповідачем виконані не були, перевіривши правильність розрахунку штрафу, суд прийшов до висновку, що штраф в розмірі 4253,92 грн. підлягає стягненню з відповідача повністю.

Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що така підлягає стягненню з відповідача частково, в розмірі 2986,90 грн. за період з 24.10.2013р. по 09.04.2014р. В решті цих вимог слід відмовити.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» (80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул. Львівська, 16; код ЄДРПОУ33169349) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 01059900) 4253,92 грн. штрафу та 2986,90 грн. пені.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш»(80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Львівська, 16; код ЄДРПОУ 33169349) повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 01059900) автомобіль марки УАЗ 3962, 1991 року випуску, державний реєстраційний номер АТ0906АІ, номер шасі 10404ХТТ396200М0108573, державні номерні знаки та технічний паспорт автомобіля.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Укрзахідавтоспецмаш» (80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Львівська, 16; код ЄДРПОУ 33169349) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 01059900) 2828,32 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.