Рішення № 41929004, 08.12.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16243/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Абашиній О.В.

з участю представника позивача Оверчук О.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 75 499,81 грн., в рахунок погашення даної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а саме: квартиру загальною площею 62,4 кв.м., житловою площею 36,9 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Представник позивача Оверчук О.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що дійсно був укладений кредитний договір та іпотечний договір між сторонами. Вказав, що ОСОБА_3 є його дочкою, яка не працює, тому не має можливості сплачувати заборгованість за кредитним договором. Не заперечував проти стягнення заборгованості, але просив суд зменшити її розмір, оскільки він не працює, його дружина ОСОБА_4 є інвалідом. На час розгляду справи заборгованість ОСОБА_3 сплачувалась в такому розмірі, в якому для відповідачів являється можливим.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будучи у встановленому порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, заяв про розгляд справи у їх відсутність чи про відкладення розгляду справи не подавали.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.08.2011 року, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № К-3987645, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру грошові кошти у розмірі 100000 грн., з кінцевим поверненням заборгованості до 01.08.2016 року. Плата за користування кредитом у вигляді процентів становить 14,5% річних, а у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань договору - 19,5%.

Виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою відповідно до укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 іпотечного договору № б/н від 02.08.2011 року, згідно з яким предметом іпотеки є квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності на житло від 05.02.2009 року, виданного Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі рішення №10а від 23.01.2009 року та зареєстрованого КП «Рівненське міське БТІ» за реєстром №26439784 про що зроблено запис № 168-71168 в книзі 250 та надано витяг № 21877552 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.02.2009 року.

Відповідач ОСОБА_3 умови кредитного договору належним чином не виконувала, про що повідомлялась шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 06.08.2014 року заборгованість відповідача становить 75 499,81 грн., що складається з 48 327,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 762,31 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 350,00 грн. - комісія, 25 060,50 грн. - пеня.

Відповідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає, що згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України підлягає зменшенню розмір пені до 5000 грн., оскільки з наданих суду ОСОБА_2 доказів вбачається, що відповідачі дійсно перебувають у скрутному матеріальному становищі, що суд вважає істотною обставиною.

Також відповідно до квитанцій № 38398193, № 40385635, № 42492199, № 39328551, 38336261 вбачається, що відповідачами за час розгляду справи сума заборгованості сплачувалась. 12.08.2014 року було сплачено на рахунок банку 2 800 грн., 10.10.2014 року - 3 000 грн., 04.12.2014 року - 2 600 грн., 10.09.2014 року - 3 100 грн, 09.08.2014 року - 7 600 грн. Крім того відповідно до квитанції № 11689593 вбачається, що 08.09.2011 року було сплачено 3 310 грн. Разом на рахунок банку було сплачено 22 410 грн. Суд вважає за доцільне зарахувати вказану суму, сплачену відповідачами, в рахунок погашення кредитної заборгованості, яка станом на 06.08.2014 р. становить 48 327,00 грн., заборгованості за відсотками - 762,31 грн., комісією - 1 350, 00 грн. та пенею, яка була зменшена судом до 5 000 грн., тому остаточна сума заборгованості відповідача з урахуванням вищевказаних платежів за кредитним договором становить 33 029,31 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотека є окремим видом застави.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до п.7.1 іпотечного договору №б/н від 02.08.2011 року, іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань, вони не будуть виконані та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцями при укладені цього договору, виявляться недостовірними та/або недійсними, у випадку не виконання та/або неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором, а також у інших випадках передбачених кредитним договором, цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.2., 8.3 кредитного договору невиконання позичальником будь- яких своїх зобов'язань за кредитним договором, та/або умов договорів забезпечення, зазначених в п.1.5. кредитного договору, та/або у випадку порушення позичальником строків платежів, встановлених п. 1.1., 1.4., 3.3., 3.5. кредитного договору, кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, комісій та штрафів, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому п. 8.3., 8.4. кредитного договору. Вимога про дострокове повернення Кредиту, сплату процентів за користування ним, направляється позичальникові у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання Кредитором за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах кредитного договору або адресою, повідомленою позичальником відповідно до п. 5.4. кредитного договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісій та штрафів з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 8.4. кредитного договору у випадку невиконання позичальником зазначеної у п. 8.3. кредитного договору письмової вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісій та штрафів у строк, зазначений в п. 8.3. кредитного договору. Кредитор має право звернути стягнення на предмет застави будь-яким способом за власним вибором кредитора, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору застави чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та/або пред'явити позов у відношенні до позичальника та задовольнити свої вимоги, що випливають з кредитного договору, з будь-якого майна позичальника.

Приймаючи до уваги, що такий порядок звернення стягнення передбачений умовами укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позов підлягає до часткового задоволення, так як в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №К-3987645 від 02.08.2011 року слід звернути стягнення на предмет іпотеки, оскільки згідно оцінки вартості предмету іпотеки, остання повністю покриє заборгованість відповідачів перед банком.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 755,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 41 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 526, 551, 575, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 88, 212 - 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованості відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № К-3987645 від 02.08.2011 року в сумі 33029,31 (тридцять три тисячі двадцять дев'ять) гривень 31 копійку звернути стягнення на предмет іпотеки - належну відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві власності квартиру, загальною площею 62,4 кв. м., житловою площею 36,9 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такі квартири, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії реалізації цього майна".

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В. Рогозін