Рішення № 41928939, 27.11.2014, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1926/14-ц

27 листопада 2014 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Олійник П.В.

при секретарі - Гулов Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ №10017/0106 філії - РОУ АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ "Державний ощадний банк України" звернувся до суду з позовом, до відповідачів в якому просить

в рахунок погашення заборгованості в сумі 257 918,36 за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки , а саме на нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 84,7 кв.м., житловою площею 52,9 кв.м. з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом, продажу з торгів, виселити відповідачів з будинку зі зняттям з реєстраційного обліку та стягнути судові витрати по справі.

В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та з аналогічних підстав. Крім того, надав заяву про збільшення суми заборгованості за кредитним договором до 266 614,14 грн., на погашення якої прость звернути стягнення на майно . Просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 позов невизнав, просить відмовити в заодовленні позову

Представник відповідача ОСОБА_2, позов не визнала та пояснила , що судом вже приймалося рішення про стягнення заборгованості за даними кредитом і на даний час виконача служба здійснює примусове стягнення. Також зазначила , що у спірному будинку на даний час проживають двоє неповнолітніх дітей, які мають право користуватися житлом. Просить в задоволені позоу відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 18 серпня 2006 року позивачем на підставі договору про іпотечний кредит №1877 відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 175000,00 , зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16% річних .

Пунктом 1.5 передбачено обов'язок позичальника щомісячно до 19 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 729,17 грн.та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості.

У відповідності до ст.525, 526, аб.1 ч.1 ст.530 ЦК України зобов"язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається. У відповідності до ст.610, 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів. Аналогічне передбачено і пунктом 4.3.3 кредитного договору.

Всупереч наведеним нормам закону та умовам договору відповідачем порушено строки погашення заборгованості за кредитним договором. Згідно розрахунку станом на 27.11.2014 року заборгованість за кредитним договором становить 266 614,14 грн. позивач надіслав на адресу відповідача ОСОБА_1. письмову вимогу про усунення порушення зобов"язань за кредитним договором. Однак, відповідач свої зобов"язання не виконала та заборгованість не погасила.

Для забезпечення виконання зобов"язання за кредитним договором 18 серпня 2006 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 4.2 укладеного сторонами договору іпотеки встановлено, що іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором від 18.08.2006 №1877. У випадку порушення позичальником будь-якого із зобов"язань, передбачених умовами кредитного договору, позивач згідно п.3.1.3., 4.2, 4.3 має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відтак, вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не суперечить договору та чинному законодавству, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку, то суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

У частинах 2 і 3 ст.40 Закону України "Про іпотеку" законодавець встановлює певний порядок дій банку : після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку".

Проте, в матеріалах справи відсутня підтвердження про отримання відповідачем письмової вимоги про добровільне звільнення квартири, та будь-яких інших доказів щодо дотримання банком процедури виселення позивачем не надано.

Оскільки відсутні докази виконання приписів, встановлених ч.2 ст.40 Закону України "Про іпотеку"та ч.3 ст.109 ЖК України щодо примусового виселення відповідачів із квартири, на яку здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, так як на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаного житлового приміщення його мешканцем в розумінні вимог ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом. Виходячи з викладеного не підлягає до задоволення і вимога позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку та виселення .

У відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 243,60 грн., які підтверджені документально.

На підставі викладеного, керуючись ст.525, 526, 530, 610, 611, 1052 ЦК України, ст.33,39,40 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, , суд

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ №10017/0106 філії - РОУ АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №1877 від 18 серпня 2006 року в розмірі 266 614,14 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 18 серпня 2006 року, а масе: житловий булинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу предмету іпотеки щляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної су»єктом оціночної діяльності (незалежним експертам).

Надати ПАТ «Державний ощадний банк України» право на подання та отримання в будь-яких установах, підприємствах і організаціях та у нотаріусів будь-яких документів ( їх копії, дублікати, витяги з державних реєстрів, довідки) необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10017/0106 філії - РОУ АТ «ощадбанк» 243,60 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олійник П.В.