Постанова № 41925557, 17.12.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року справа № 823/3606/14

14 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Демченко Н.Ю.,

представника позивача – не прибув,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Христинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙАГРОХІМ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2014 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась Христинівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач), в якому просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙАГРОХІМ» (далі-відповідач) на користь бюджету через позивача податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб за серпень-жовтень 2014 року в сумі 7789,65грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов’язання.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача не прибув у судове засідання, заперечення на позов не надавав, з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв’язку з таким.

Ч.1 ст.67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп.14.1.147 п.14.1. ст.147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) плата за землю – загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України).

Згідно зі ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати на підставі пунктів 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів згідно з п.288.7. ст. 288 ПК України застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПК України).

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙАГРОХІМ» зареєстроване як юридична особа з 31.07.2003 (код ЄДРПОУ 32503551).

Станом на час розгляду справи відповідач має непогашений борг з орендної плати за землю в сумі 7789,65грн., що підтверджується таким.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідно до декларації з орендної плати за 2014 рік від 20.02.2014 №14-2198 відповідач самостійно визначив свої зобов’язання з орендної плати за землю, щомісячний розмір яких становить 3176,64грн.

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд звернув увагу, що станом на 31.07.2014 відповідач мав переплату з орендної плати за землю в сумі 1731,27грн. Тому, недоїмка відповідача згідно із зазначеною декларацією за серпень-жовтень 2014 року становить 7789,65грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника з відповідного податку.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що 08.09.2014 відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ю» №162-00 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов’язаннями з орендної плати за землю в сумі 1676,23грн. Вказана вимога отримана відповідачем 16.09.2014, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.11). Однак, в установленому законом порядку вимога не оскаржена, а грошове зобов’язання, визначене нею до часу прийняття судом рішення у цій справі, не сплачене.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалась. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

П.95.2. ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За нормою п.290.1. ст.290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Отже, суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з відповідача заборгованості з плати за землю в розмірі 7789,65грн.

Суд звернув увагу, що позивач не визначив способу стягнення податкового боргу.

П.41.2 ст.41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно органи доходів і зборів, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Пунктом 95.1 ст.95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Ст.95 ПК України встановлює різні способи примусового стягнення податкового боргу шляхом звернення в суд з позовами: про стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків; про отримання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника або за рахунок готівки, що знаходиться у власності платника.

Оскільки позивач просив саме стягнути, а не отримати дозвіл на стягнення податкового боргу, не визначив що саме (безготівкові чи готівкові кошти, майно) просить стягнути з відповідача - юридичної особи як податковий борг, на підставі ч.2 ст.11 КАС України суду вирішив вийти за межі позовних вимог та визначити спосіб виконання судового рішення.

Право податкового органу звернутися в суд щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підп.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України. П.95.3 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 7789грн. 65коп.

Керуючись ст.ст. 11, 158-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Христинівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙАГРОХІМ» (19100, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Нове Місто, вул.Паркова, буд.2; код ЄДРПОУ 32503551), на користь бюджету через Христинівську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20000, Черкаська область, м.Христинівка, вул.Гонти, буд.2; код ЄДРПОУ 38776330) податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб за серпень-жовтень 2014 року в розмірі 7789грн. 65коп. (сім тисяч сімсот вісімдесят дев’ять гривень 65коп.).

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич