Постанова № 41925545, 17.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 р. № 820/19487/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в якому просив суд зобов'язати ГУ ДМС України в Харківській області вчинити певні дії, а саме здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 05.02.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в зв'язку з її непридатністю для користування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 отримав дозвіл на імміграцію в Україну на підставі Закону України "Про імміграцію" та постійно проживає в Україні. Як іммігранту позивачу відповідно до ст.11 Закону України "Про імміграцію" було видано посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 05.02.2004 року. Позивач, 24.11.2014 року звернувся з письмовою заявою до ГУ ДМС України в Харківський області в якій на підставі ст.14 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року просив здійснити йому обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з її непридатністю для користування. Однак, відповідачем не було здійснено відповідних дій щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, а надано відповідь № 04/22489 від 28.11.2014 року, згідно якої посилається на неможливість вирішити питання по суті в зв'язку з вилученням СУ ГУМВС України в Харківській області особової справи про залишення на постійне проживання в Україні позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав письмові заперечення в яких зазначив, що ГУ ДМС України це новоутворена Державна організація, яка не має змоги повно та всебічно дослідити документи, які були надані та на підставі яких були проведені дії, тому що особова справа була вилучена слідчим управлінням. Також вказав, що для дослідження документів які були подані при отриманні дозволу на імміграцію та винесення рішення щодо законних підстав у позивача на обмін посвідки потрібна особова справа. Просив розглянути справу в письмовому провадженні без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадин В'єтнаму (НОМЕР_1, виданий 17.02.2009 року) постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на підставі Закону України про "Імміграцію" був наданий дозвіл на імміграцію в Україну та позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 05.02.2004 року.

Судом встановлено, що 24.11.2014 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні, в якій на підставі п.3 ст.14 Постанови Кабінету Міністрів України № 251 від 28.03.2012 року "Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків" просив здійснити йому обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні, у зв'язку з її непридатністю до користування, надавши до заяви усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки.

Однак, як встановлено судом, відповідач обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні позивачу не здійснив, надавши письмову відповідь за вих. № 04/22489 від 28.11.2014 року, в якій зазначив, що особова справа про залишення на постійне проживання в Україні гр. СРВ ОСОБА_1 в березні 2011 року була вилучена співробітниками УБЗПТЛ ГУМВС України в Харківській області на підставі постанови СУ ГУМВС в Харківській області про здійснення виїмки та до ГУ ДМС України не поверталась, а тому на теперішній час вирішити питання по суті, не має можливості.

Суд зазначає. Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251.

Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку згідно ст. 9 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.3 ч.14 Порядку, обмін посвідки здійснюється у разі непридатності посвідки до користування (пошкодження з різних причин тощо).

Пунктом 12 Порядку визначено, що посвідка видається іноземцеві та особі без громадянства під розписку після пред'явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою (за бажанням іноземця та особи без громадянства така відмітка може проставлятися у вкладному талоні).

Пунктом 17 вищезазначеного Порядку передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;

2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);

6) інших випадках, передбачених законами.

Як встановлено з матеріалів справи та відповіді, наданої ГУ ДМС України в Харківській області, позивачем були надані до своєї заяви усі документи, необхідні для обміну бланку посвідки, а рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві винесено з інших підстав.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що Головне управління Державної міграційної служби в Харківській області в своїй відповіді за вих. № 04/22489 від 28.11.2014 року жодних з вищезазначених в пункті 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251 підстав, для винесення рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві, не вказало.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Беручи до уваги той факт, що позивачем дотримано процедуру для здійснення обміну бланку посвідки в разі непридатності посвідки до користування (пошкодження з різних причин тощо), суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити певні дії, а саме, здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 05.02.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити .

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області вчинити певні дії, а саме здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2 від 05.02.2004 року громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в зв'язку з її непридатністю для користування.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73,08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.