КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2983/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
10 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДО ЕНД КО КИЇВ» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДО ЕНД КО КИЇВ» звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 06.05.2014 року №0003151510 та №0003141510.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі пп.20.1.4. п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 ПК України, Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено перевірку ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» з питання несвоєчасної сплати податку на прибуток, в результаті чого встановлено, що позивачем порушено строки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначені п.57.1 ст.57 ПК України. Висновки перевірки оформлено актом від 09.04.2014 року №172/15-1/ 20582919 (а.с. 10).
У зв'язку з встановленими порушеннями ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ», відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.05.2014 року: №0003151510, відповідно до якого, позивачу за затримку на 30, 25 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 161870,10 грн. нарахований штраф у розмірі 10%, що становить 16187,01 грн; та №000314510, відповідно до якого, позивачу за затримку на 31 та 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 137336,60 грн. нарахований штраф у розмірі 20%, що становить 27467,32 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення №0003151510 та №000314510 від 06.05.2014 протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх оскарження.
Податковий орган, приймаючи дані податкові повідомлення-рішення виходив з того, що позивачем сплачені з затримкою самостійно визначені грошові зобов'язання з авансових платежів з податку на прибуток, що призвело до нарахування товариству штрафних санкцій. А саме, ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» суму податкового боргу у розмірі 56482,00 грн. - граничний термін сплати 01.09.2013 року сплачено 30.09.2013 року, що складає 29 днів затримки; суму податкового боргу у розмірі 80516,60 грн. - граничний термін сплати 30.09.2013 року сплачено 30.10.2013 року, що складає 30 днів затримки; суму податкового боргу у розмірі 80854,60 грн. - граничний термін сплати 30.10.2013 року сплачено 30.11.2013 року, що складає 31 день затримки; суму податкового боргу у розмірі 32871,90 грн. - граничний термін сплати 01.12.2013 року сплачено 26.12.2013 року, що складає 25 днів затримки; суму податкового боргу у розмірі 48481,60 грн. - граничний термін сплати 01.12.2013 року сплачено 26.12.2013 року, що складає 25 днів затримки.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до вимог п.57.1 ст.57 ПК України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п.57.1 ст.57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, що передбачено в.п.2 абз.2 розділу ХХ «Перехідні положення» підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств».
Важливо те, що згідно п.57.1 ст.57 ПК України, у разі коли платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом. А тому, відсутність прибутку (отримання збитку) за результатами І кварталу звітного року, звільняє від сплати авансових платежів з податку на прибуток у другому-четвертому кварталах звітного податкового року за умови подання платником податків відповідної податкової декларації, в якій задекларовано наявність збитку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, згідно якої ним визначено доходи, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування на рівні 206 875 574,00 грн. (рядок 1). В рядку 33 поданої декларації задекларовано загальну суму нарахованого до сплати податку на прибуток за звітний (податковий) рік в розмірі 9 366 050,00 грн.
Тому у позивача виник обов'язок у січні-лютому 2013 року здійснювати нарахування та сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року.
У рядку 34 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік позивачем визначено авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року, в розмірі 780504,00 грн. (а.с. 144-154).
Проте, за наслідками І кварталу 2013 року ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» подало звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 23.04.2014 року, в якій задекларувало збиток в сумі 5 740 643,00 грн. (рядок 07 декларації) (а.с. 86-91). Згідно квитанції №2 зазначена податкова декларація у той же день прийнята податковим органом за №9022982202 (а.с.92).
З огляду на норми п.57.1 ст.57 ПК України, факт отримання позивачем збитків за наслідками першого кварталу звітного 2013 року та подання відповідної податкової декларації, у ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» з 01.04.2013 року обов'язок сплачувати авансові внески припинився.
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно акту звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, у ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» станом на 31.12.2012 року обліковувалась переплата з податку на прибуток підприємств у розмірі 27 489 923,16 грн. (а.с. 82). Що ніким не спростовано та підтверджено в постанові Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року по справі №810/424/13-а, яка набрала законної сили.
Згідно пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Вказана норма не містить виключень (заборон) щодо видів податків, за якими не може бути здійснено погашення грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого зобов'язання.
Суд першої інстанції вірно вказує на те, що податковим законодавством не встановлена заборона погашення авансових внесків з податку на прибуток за рахунок надмірно сплачених сум з цього ж податку, та вірно дійшов висновку, що за наявності у платника податку надміру сплачених сум з податку на прибуток підприємств, податковий орган повинен без заяви платника податків у автоматичному режимі здійснити зарахування надміру сплачених сум у рахунок погашення відповідних зобов'язань із авансових внесків.
А тому, твердження податкового органу про затримку ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств за вересень, жовтень та грудень 2013 року є безпідставним, оскільки, позивач не зобов'язаний здійснювати нарахування та сплату авансових внесків за встановлених обставин.
Крім того, вірно зазначено у оскаржуваній постанові про необгрунтованість визначення податковим органом дат сплати авансових внесків та періодів затримки, в силу того, що у 2013 році ТОВ «ДО ЕНД КО КИЇВ» авансових платежів взагалі не здійснювало, що також свідчить про явні порушення податкового органу при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень №0003151510 та №0003141510 від 06.05.2014 року, а тому вони судом першої інстанціій правомірно визнані протиправними та скасовані.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 05.06.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.
Судове рішення № 41925414, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/2983/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: