Рішення № 41925089, 08.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2014 р. Справа № 914/3745/14

За позовом: Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32; ідент.код 32869691)

до Відповідача: Приватного підприємства «Бориславнафтопродукт» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків,1; ідент.код 30769970)

про стягнення грошових коштів у сумі 39 333,11грн.

Cуддя: Шпакович О.Ф.

Секретар: Прокопів І.І.

Представники:

Позивача: не з’явився;

Відповідача: не з’явився.

Дочірнім підприємством «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заявлено позов до Приватного підприємства «Бориславнафтопродукт» з вимогою про стягнення суми боргу (34 000,00грн.), який виник у зв’язку з порушенням Відповідачем грошових зобов’язань (з оплати вартості послуг), передбачених умовами Договору №57-п/2013 від 30.04.2013.

Крім цього, заявлено вимогу про стягнення з Відповідача сум пені (2 231,42грн.), штрафу (2 380,00грн.) та 3% річних від прострочених платежів (721,69грн.).

Представник Позивача, у судовому засіданні 18.11.2014, зазначив про підтримання Підприємством «ЛІКВО» заявлених вимог та надав пояснення по суті спору.

13.11.2014 та 04.12.2014 Позивачем надано суду Письмові пояснення з додатковим обґрунтуванням позовних вимог,у яких, зокрема, зазначено:

-розрахунок неустойки у сумі 2 231,42грн. (доданий до позову) є розрахунком пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (від суми боргу);

-штраф у розмірі 7% від суми боргу нараховано згідно з нормою ч.2 ст.231 ГКУ (у зв’язку з простроченням оплати понад 30 днів);

-умовами Договору №57-п/2013 від 30.04.2013 строку виконання Відповідачем грошових зобов’язань – не визначено, тому, Боржник, згідно з нормою ч.2 ст.530 ЦКУ, повинен виконати обов’язок (з оплати вартості послуг) у 7-денний строк з дня пред’явлення йому такої вимоги, яку надіслано 27.11.2014 (Телеграмою та Листом №1056)

Відповідачем вимог суду (викладених в Ухвалах від 23.10.2014 та 18.11.2014) – не виконано, про наявність поважних причин зазначеної обставини – не повідомлено.

У ході ознайомлення з обставинами спору та дослідження поданих доказів, - судом встановлено:

30.04.2013 Сторонами укладено Договір №57-п/2013, згідно з умовами якого (п.1) Позивачем, у травні-вересні місяцях 2013 року, надано Відповідачу послуги з профілактичного обслуговування для попередження газонафтопроявлень, відкритих фонтанів та забезпечення оперативної готовності до їх ліквідації під час проведення робіт з капітального ремонту свердловин Замовником (ПП «Бориславнафтопродукт»).

Факт надання Позивачем послуг (обумовлених Договором) підтверджують щомісячні двосторонні Акти приймання-передавання (від 31.05.13, 27.06.13, 31.07.13, 30.08.13, 30.09.13), складені відповідно до умов п.п.2.18, 3.3 Договору №57-п/2013.

Згідно з даними зазначених Актів, вартість наданих Позивачем щомісячних послуг складає 8 500,00грн., що відповідає ціні, погодженій Сторонами та встановленій у п.3.1 Договору.

Тобто, загальна вартість послуг, наданих Позивачем упродовж п’яти місяців, складає 42 500,00грн.

За ствердженням Позивача, заборгованість Відповідача складає 34 000,00грн., тобто – за чотири місяці (при цьому, доказів часткового виконання Замовником грошових зобов’язань – не надано).

Нормою ч.1 ст.903 ЦКУ встановлено, що строк та порядок оплати вартості послуг визначаються договором.

Строк оплати Відповідачем вартості послуг умовами Договору №57-п/2013 – не визначено (у Договорі відсутній п.3.2, який вказано у позові).

Оскільки, згідно з нормами ст.193 ГКУ, ст.ст. 509, 526 ЦКУ, зобов’язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості і підлягає виконанню (при відсутності належного двостороннього погодження) відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тому, факт відсутності погодження Сторонами конкретного строку оплати зумовлює необхідність визначення, у даному випадку, розумного строку, достатнього для проведення Замовником оплати вартості наданих йому послуг.

Відповідно, розумні строки оплати Відповідачем вартості щомісячних послуг (наданих Позивачем), наступні:

-за виконані роботи у травні місяці 2013 року - до 01.07.2013;

-за виконані роботи у червні місяці 2013 року - до 01.08.2013;

-за виконані роботи у липні місяці 2013 року - до 01.09.2013;

-за виконані роботи у серпні місяці 2013 року – до 01.10.2013;

-за виконані роботи у вересні місяці 2013 року – до 01.11.2013.

Вимога Позивача про сплату боргу, яку надіслано Відповідачу (згідно з нормою ч.2 ст.530 ЦКУ) у ході судового процесу (27.11.2014), не змінює дійсних обставин спору, які існували на час подання позову (13.10.2014) та були підставою заявлених вимог.

У зв’язку з фактом несплати Відповідачем вартості послуг у сумі 34 000,00грн., Позивачем нараховано:

-3% річних від прострочених платежів (у сумі 721,69грн.), - згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦКУ;

-пеню (2 231,42грн.) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (від суми боргу) за кожен день прострочення платежів, - згідно з умовами п.7.2. Договору та нормами ст.ст.231 (ч.6), 232 (ч.6) ГКУ, ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»;

-штраф (2 380,00грн.) у розмірі 7% від суми боргу (оплату якого прострочено понад 30 днів), - згідно з нормою ч.2 ст.231 ГКУ, оскільки Позивач є суб’єктом, що належить до державного сектору економіки.

При цьому, початком періоду нарахування відсотків річних та пені Позивачем безпідставно зазначено шосте число місяця, наступного за місяцем надання послуг, хоча такий кількаденний строк оплати Договором – не передбачено.

Судом, виходячи із розумних строків оплати, здійснено відповідні розрахунки, згідно з якими сума 3% річних від прострочених платежів складає 628,76грн., а пені – 2 128,02грн.

Нарахування Позивачем, згідно з нормою ч.2 ст.231 ГКУ, штрафу у розмірі 7% від суми боргу – безпідставне, так як зазначена норма закону підлягає застосуванню виключно у випадку порушення особою негрошового зобов’язання (у даному випадку Відповідачем порушено грошове зобов’язання).

Оскільки Відповідачем, виходячи з норм ст.ст.173, 193 ГКУ та ст.ст.11, 509, 526, 610, 612, 629, 901 ЦКУ, допущено порушення грошових зобов’язань (з оплати вартості послуг), тому, вимоги Позивача про стягнення суми боргу (34 000,00грн.), а також – сум 3% річних від прострочених платежів (628,76грн.) та пені (2 128,02грн.), які визначено судом у ході проведення належних розрахунків, - повністю обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами.

Не підлягають стягненню відсотки річних у сумі 92,93грн. та пеня у сумі 103,40грн.

Вимога Позивача про стягнення штрафу (2 380,00грн.) задоволенню – не підлягає (у зв’язку з її безпідставністю).

Згідно з нормою ч.2 ст.49 ГПКУ, наявні підстави для покладення на Відповідача у повному обсязі судових витрат у справі, понесених Позивачем (судового збору у мінімальному розмірі), оскільки спір виник з його вини.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 173, 193, 216-218, 230, 231 (ч.6), 232 (ч.6), 343 ГК України; ст.ст. 11, 509, 526, 546-551, 610-612, 625, 629, 901, 903 ЦК України; ст.ст. 4-3, 4-5, 4-7, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 75, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Бориславнафтопродукт» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Братів Лисиків,1; ідент.код 30769970) на користь Дочірнього підприємства «Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32; ідент.код 32869691) суму боргу 34 000,00грн., пеню у сумі 2 128,02грн. та 3% річних від прострочених платежів у сумі 628,76грн., а також – судовий збір у сумі 1 827,00грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Наказ на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст. 116 ГПКУ.

Повне Рішення складено 11.12.2014р. (відповідно до норми ч. 4 ст. 85 ГПКУ).

Рішення (при відсутності своєчасного оскарження), згідно з нормами ч. 5 ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПКУ, набирає законної сили після спливу 10-денного строку з дня його прийняття (складення повного тексту).

Суддя Шпакович О.Ф.