Рішення № 41925055, 12.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2014 р. Справа № 911/4589/14

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС»

про стягнення 8 265,20грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Горбан А.В. (дов. № 536 від 04.08.2014р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» (далі - відповідач) про стягнення 8 265,20грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 23.02.2012р. в м. Києві по пр-ту Паладіна, 15 внаслідок порушення водієм Кострубіцьким В.М., який є працівником відповідача Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем FORD Cargo, державний номерний знак АА 1216 АМ, цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1233155 у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль HYUNDAI Getz, державний номерний знак АІ 8970 ВВ, під керуванням Малишевої Т.О. Автомобіль HYUNDAI Getz, державний номерний знак АІ 8970 ВВ був застрахований позивачем за договором страхування наземного транспорту № КІО0АК00049529 від 24.07.2007р. Для визначення вартості ремонту HYUNDAI Getz, державний номерний знак АІ 8970 ВВ було проведено оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, за результатами якої було складено звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 2132 від 29.02.2012р., згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ складає 52 018,21грн. Позивач у відповідності з договором страхування наземного транспорту № КІО0АК00049529 від 24.07.2007р. виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 51 613,71грн. (52 018,21грн. - 404,50грн., франшиза за договором страхування наземного транспорту № КІО0АК00049529 від 24.07.2007р.). З огляду на те, що страховик відповідача виплатив позивачу 43 348,51грн., відповідач просить стягнути з відповідача решту несплаченого страхового відшкодування 8 265,20грн. (51 613,71грн. - 43 348,51грн.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2014р. порушено провадження у справі № 911/4589/14, розгляд справи призначено на 14.11.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2014р. розгляд справи відкладено на 28.11.2014р.

26.11.2014р. та 01.12.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 26563/14 від 26.11.2014р. та № 26829/14 від 01.12.2014р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2014р. розгляд справи відкладено на 12.12.2014р.

У судовому засіданні 12.12.2014р. представник позивача підтримав позов повністю.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 12.12.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.2007р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (Страховик) та Малишевою Тетяною Олексіївною (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № КІО0АК00049529, за умовами якого страховик зобов'язався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору об'єктом страхування за договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом: HYUNDAI Getz, державний номерний знак АІ 8970 ВВ.

23.02.2012р. о 14-25 год. в. м. Києві на пр. Паладіна, 15, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів FORD Cargo, державний номерний знак АА 1216 АМ, який належить ТОВ «ПРОПАН-СЕРВІС» під керуванням працівника відповідача - Кострубіцького В.М. та автомобіля HYUNDAI Getz, державний номерний знак АІ 8970 ВВ під керуванням власника Малишевої Т.О.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.03.2012р. у справі № 2608/3537/12 (а.с. 13) Кострубіцького В.М. визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу у розмірі 391грн.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля проведено дослідження вартості матеріального збитку, за результатами якого ФОП Шопулко І.А. складено звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 2132 від 29.02.2012р. (а.с. 28-37), згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля HYUNDAI Getz, державний номерний знак АІ 8970 ВВ складає 52 018,21грн.

29.03.2012р. позивачем було складено страховий акт № К-53 від 29.03.2012р. (а.с. 19-20), за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму завданої шкоди, яка підлягає страховому відшкодуванню: 51 613,71грн. (52 018,21грн. - 404,50грн., франшиза за договором добровільного страхування наземного транспорту № КІО0АК00049529 від 24.07.2007р.).

На виконання договору добровільного страхування наземного транспорту № КІО0АК00049529 від 24.07.2007р. позивачем страхувальнику, в якості оплати ремонту пошкодженого автомобіля HYUNDAI Getz, державний номерний знак АІ 8970 ВВ, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 51 613,71грн., що підтверджується меморіальними ордерами № вор3-12 та № С0410YОG3R від 10.04.2012р. (а.с. 22-23).

Судом також встановлено, що цивільно-правову відповідальність Кострубіцького В.М. (винуватця ДТП) застраховано у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1233155, діючий на 23.02.2012р.).

10.12.2012р. ПАТ СК «Українська страхова група» сплатило позивачу 43 348,51грн. в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 16326 від 10.12.2012р. (а.с. 49).

Судом також встановлено, що Кострубіцький В.М. (винуватець пошкодження автомобіля) станом на момент 23.02.2012р. працював водієм відповідача, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля № 733982 від 23.02.2012р. (а.с. 53), тобто ДТП сталося під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Предметом позову є вимога про стягнення 8 265,20грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, статтею 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

Як вбачається з правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013р. у справі № 6-108цс13 у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України). У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України.

Так у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що на момент скоєння ДТП водієм автомобіля FORD Cargo, державний номерний знак АА 1216 АМ був Кострубіцький В.М. (на момент скоєння ДТП працював водієм відповідача), цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1233155 у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»; наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій Кострубіцького В.М., який керував автомобілем FORD Cargo, державний номерний знак АА 1216 АМ на момент скоєння ДТП у розмірі 52 018,21грн., що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.03.2012р. у справі № 2608/3537/12 (а.с. 13), звітом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 2132 від 29.02.2012р. (а.с. 28-37) та страховим актом № К-53 від 29.03.2012р. (а.с. 19-20); страхове відшкодування у сумі 51 613,71грн. виплачено страхувальнику позивачем в якості оплати ремонту автомобіля, що підтверджується меморіальними ордерами № вор3-12 та № С0410YОG3R від 10.04.2012р. (а.с. 22-23); 10.12.2012р. ПАТ СК «Українська страхова група» сплатило позивачу 43 348,51грн. в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 16326 від 10.12.2012р. (а.с. 49); відповідач решту страхового відшкодування у сумі 8 265,20грн. (51 613,71грн. - 43 348,51грн.) позивачу не сплатив, внаслідок чого розмір невідшкодованої позивачу шкоди становить 8 265,20грн.

Згідно п. 36.2. ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Доводи представника відповідача на те, що позивачем не подано доказів сплати страхувальником податку на додану вартість, у зв'язку з чим здійснені позивачем виплати в сумі відшкодування розміру ПДВ є незаконними оцінюються судом критично, оскільки в даному випадку ПДВ було враховане не у зв'язку з оподаткуванням операцій з надання послуг із страхування, як це передбачено ст. 196 Податкового кодексу, а внаслідок оподаткування операцій із закупівлі матеріалів, необхідних для ремонту транспортного засобу HYUNDAI Getz, державний реєстраційний номер АІ 8970 ВВ.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 16.07.2014р. у справі № 910/25055/13.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 8 265,20грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПАН-СЕРВІС» (03027, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Васильківська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 32214510) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34; ідентифікаційний код 13622789) 8 265 (вісім тисяч двісті шістдесят п'ять гривень) 20 коп. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. cудового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 16.12.2014р.

Суддя П.В.Горбасенко