Ухвала суду № 41924455, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13069/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К. М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представників позивача Кравченко З. І., Іваненка М. А., Громового О. В., представника відповідача Мартинчука А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Рантье Плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000085152, № 0000086152 від 12.08.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Рантье Плюс" бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за вересень 2013 року, за результатами якої 25.07.2014 р. складено акт № 55/2655-15-02/38290817.

На підставі зазначеного акта відповідачем 12.08.2014 р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000085152, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6160497 грн. за вересень 2013 року, та застосовано 1540124 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 000086152, згідно якого позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6160497 грн. за вересень 2012 року.

Згідно акта перевірки позивачем порушено пункти 201.4, 201.14 статті 201 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таук матеріалами справи підтверджується, що 24.07.2012 р. позивач придбав у ТОВ "Бауштоффе" нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 6. Вартість будівлі торговельно-офісного комплексу становила 58800000 грн., в т.ч. ПДВ - 9 800000 грн.

ТОВ "Бауштоффе" 27.07.2012 р. виписано податкову накладну № 19 від 26.07.2012 р.

Податковий кредит за цією операцією позивачем задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року (а.с. 68-74 Т. 1).

Розрахунки проведено в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 26.07.2012 р. про перерахування 42040000 грн. і 16760000 грн.

Відповідачем дані обставини справи не заперечуються.

Натомість, фактична незгода відповідача з заявленою сумою бюджетного відшкодування полягає не у правомірності її виникнення, а у заявленні її поза межами часу для такого заявлення, що, на думку відповідача, визначені податковим законодавством.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (пункт 200.14 статті 200 Податкового кодексу України).

З акту перевірки не вбачається, що відповідачем встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Між тим, колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, як правильно зроблено висновок судом першої інстанції.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності з боку відповідача дій, що полягали у винесенні спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє Плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2014 р.)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.