ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2014 р.Справа № 916/3947/14
За позовом: Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації; Одеського обласного управління водних ресурсів
до відповідачів: Котовської районної державної адміністрації
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про розірвання договору оренди водного об'єкта, визнання незаконним та скасування розпорядження та зобов'язання звільнити водний об'єкт
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від прокурора: Доброжан Н.І. згідно з посвідченням
Від позивача Одеської обласної державної адміністрації: Чайка І.О. за довіреністю
Від позивача Одеського обласного управління водних ресурсів: не з'явився
Від відповідача Котовської районної державної адміністрації: М'яськівська М.П. за довіреністю
Від відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4: ОСОБА_4 /особисто/, ОСОБА_7 за довіреністю
Суть спору: про розірвання договору оренди водного об'єкта, визнання незаконним та скасування розпорядження та зобов'язання звільнити водний об'єкт
Котовський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації; Одеського обласного управління водних ресурсів звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Котовської районної державної адміністрації, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди водного об'єкта, визнання незаконним та скасування розпорядження та зобов'язання звільнити водний об'єкт.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2014 року порушено провадження по справі № 916/3947/14.
16.10.2014р. до матеріалів справи надійшла заява Котовської районної державної адміністрації № 01-31/1628 від 13.10.2014р. (вх. № 2-4566/14 від 16.10.2014р.) щодо застосування строків позовної давності відповідно до якої відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог Котовського міжрайонного прокурору Одеської області та відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.
20.10.2014р. до матеріалів справи надійшли клопотання Одеського обласного управління водних ресурсів № 2252/21/06 від 09.10.2014р. (вх. № 27456/14 від 20.10.2014р.) про розгляд справи без участі представника останнього, а також письмові пояснення № 2251/21/06 від 09.10.2014р. (вх. № 27457/14 від 20.10.2014р.).
20.10.2014р. до матеріалів справи надійшла заява Громадської організації рибалок - любителів "Оберіг" (вх. № 2-4596/14 від 20.10.2014р.) про надання членам останнього повноважень третьої сторони по справі № 916/3947/14.
Суд, розглянувши заяву Громадської організації рибалок - любителів "Оберіг" (вх. № 2-4596/14 від 20.10.2014р.), відмовив у її задоволені з огляду на необґрунтованість.
27.10.2014р. до матеріалів справи надійшли заперечення представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (вх. № 28149/14 від 27.10.2014р.) відповідно до яких просить суд в позовних вимогах відмовити у повному обсязі.
27.10.2014р. до матеріалів справи надійшов супровідний лист Котовської районної державної адміністрації № 01-31/1681 від 22.10.2014р. (вх. № 28152/14 від 27.10.2014р.) яким відповідач направляє заяву про застосування строків позовної давності № 01-31/1680 від 22.10.2014р.
11.11.2014р. до господарського суду Одеської області надійшли пояснення Котовського міжрайонного прокурора Одеської області № (16-62)/3696/вих14 від 10.11.2014р. (вх. № 29758/14 від 11.11.2014р.).
У судовому засіданні від 11.11.2014р. Котовською районною державною адміністрацією було надано відзив № 01-31/1774 від 06.11.2014р. (вх. № 29756/14 від 11.11.2014р.) згідно з яким відповідач проти позовних вимог заперечує.
11.11.2014р. до матеріалів справи надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про застосування терміну позовної давності (вх. № 2-51339/14 від 11.11.2014р.), а також відзив на позов (вх. № 29700/14 від 11.11.2014р.) відповідно до яких відповідач просить суд застосувати до позовних вимог Котовського міжрайонного прокурора Одеської області строк позовної давності та в позові відмовити.
Крім того, 11.11.2014р. до матеріалів справи надійшли заперечення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 щодо заяви ГОРЛ "Оберіг" про вступ до участі у справі в якості третьої особи (вх. № 29699/14 від 11.11.2014р.).
20.11.2014р. до матеріалів справи знов надійшла заява Громадської організації рибалок - любителів "Оберіг" (вх. № 2-5344/14 від 20.11.2014р.) про надання членам останнього повноважень третьої сторони по справі № 916/3947/14.
Суд, розглянувши заяву Громадської організації рибалок - любителів "Оберіг" (вх. № 2-5344/14 від 20.11.2014р.), відмовив у її задоволені з огляду на необґрунтованість.
24.11.2014р. до матеріалів справи надійшла заява представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 № 98 від 20.11.2014р. (вх. № 31043/14 від 24.11.2014р.) про перенесення розгляду справи.
У судовому засіданні від 25.11.2014р. представником прокурора було надано клопотання про продовження строку розгляду справи № 916/3947/14 на 15 днів (вх. № 2-5442/14 від 25.11.2014р.).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2014р. строк розгляду справи № 916/3947/14 було продовжено до 11.12.2014р.
У судовому засіданні від 04.12.2014р. представником Одеської обласної державної адміністрації було надано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 32129/14 від 04.12.2014р.).
У судовому засіданні від 04.12.2014р. представником Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 було надано заяву про залучення до матеріалів додаткових документів (вх. № 32128/14 від 04.12.2014р.).
08.12.2014р. до матеріалів справи надійшла заява Громадської організації рибалок - любителів "Оберіг" (вх. № 2-5646/14 від 08.12.2014р.) про надання членам останнього повноважень третьої сторони по справі № 916/3947/14.
Суд, розглянувши заяву Громадської організації рибалок - любителів "Оберіг" (вх. № 2-5646/14 від 08.12.2014р.) відмовив у її задоволені з огляду на необґрунтованість.
08.12.2014р. до матеріалів справи також надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про застосування терміну позовної давності (вх. № 2-5646/14 від 08.12.2014р.).
У судовому засіданні від 11.12.2014р. представником Одеської обласної державної адміністрації було надано клопотання про залучення до матеріалів справи копії ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2014р. у справі № 815/2827/14 (вх. № 32901/14 від 11.12.2014р.).
Розглянув матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Розпорядженням Котовської районної державної адміністрації Одеської області від 21.12.2010р. № 847/10 "Про надання згоди на передачу в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення Косівське водосховище на території Косівської сільської ради" надано згоду на передачу в оренду ФОП ОСОБА_4 водного об'єкту загальнодержавного значення - Косівське водосховище загальною площею 137,6731 га, що розташований на території Косівської сільської ради Котовського району Одеської області терміном на 25 років для рибогосподарських потреб. ФОП ОСОБА_4 провести узгодження договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення - Косівське водосховище з Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству та Управлінням охорони навколишнього природного середовища.
31.12.2010р. між Котовською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) було укладено договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (Косівське водосховище на р. Ягорлик) (надалі - договір від 31.12.2010р.) відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого Орендодавець надає у користування на умовах оренди, Орендар приймає в оренду водний об'єкт загальнодержавного значення - ставок (Косівське водосховище на р. Ягорлик), загальною площею водного дзеркала 137,6731 га, який розташований на землі Косівської сілсьської ради Котовського району Одеської області. Водний об'єкт загальнодержавного значення надається на умовах оренди терміном на 25 (двадцять п'ять) років для рибогосподарських потреб.
Відповідно до п. 8.1 договору від 31.12.2010р. цей договір діє з "31" грудня 2010р. по "31" грудня 2035р. включно.
Договір від 31.12.2010р. було погоджено з Державним управлянням охорони навколишнього природного середовища Одеської області 11.10.2011р. та Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству 03.10.2011р., про що містяться відповідні відмітки.
26.12.2012р. листом № 16-4929-12вих Котовська міжрайонна прокуратура Одеської області направила для розгляду Котовською районною державною адміністрацією подання про усунення порушень земельного законодавства України згідно з яким вимагає, крім іншого, вжити необхідні заходи щодо усунення виявлених порушень та недоліків, а також причин, що їм сприяють та вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, з вини яких допущено вказані порушення та зазначає, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ФОП ОСОБА_4 для рибогосподарських потреб в дострокову оренду на 25 років, на момент перевірки не погоджена з Котовською районною державною адміністрацією та не укладений договір встановленого зразка з ліцензованою проектною організацією, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Таким чином, вищевказана земельна ділянка на території Косівської сільської ради використовується без належним чином складеної технічної документації, що посвідчує право ФОП ОСОБА_4 на земельну ділянку, при цьому землекористувачем не вживаються відповідні заходи щодо належного оформлення відповідних документів. Так, основною причиною порушень стала неналежна організація роботи Котовської районної державної адміністрації та неналежне виконання обов'язків щодо контролю за належним оформленням землекористувачем ФОП ОСОБА_4 відповідних документів, передбачених Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації", а також фактичне самоусунення від покладених на них повноважень посадовими особами Котовської районної державної адміністрації.
28.01.2013р. листом "Про розгляд подання Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області про усунення порушень земельного законодавства України" № 01-31/122 Котовська районна державна адміністрація повідомила, що сама з вини завідуючої юридичного сектору апарату Котовської районної державної адміністрації Стрілки Л.В. допущені порушення, зазначені у подані, проте притягнути останню до дисциплінарної відповідальності немає можливості, з огляд на її перебування у декретній відпустці.
Поданням Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області про усунення порушень земельного законодавства України № (16-62)1171вих13 від 04.04.2013р. остання вимагає від Котовської райдержадміністрації розглянути вказане подання, вжити необхідні заходи щодо усунення виявлених порушень та недоліків, зокрема, те, що ФОП ОСОБА_4 на даний час незаконно використовує земельну ділянку із земель водного фонду загальною площею 170,8395 га, яка знаходиться на території Косівської сільської ради та водний об'єкт загальнодержавного значення - ставок (Косівське водосховище на р. Ягорлик) загальною площею водного дзеркала 137,6731 га.
В подальшому, постановою Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області про проведення перевірки № (16-62)2501 вих14 від 18.08.2014р. було постановлено провести перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням застосування законів у Котовській районній державній адміністрації, про що повідомлено останню 05.09.2014р.
26.09.2014р. Котовський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації; Одеського обласного управління водних ресурсів звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Котовської районної державної адміністрації, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення (Косівське водосховище на р. Ягорлик), загальною площею водного дзеркала 137,6731 га, який розташований на землі Косівської сільської ради Котовського району Одеської області, укладений 31.12.2010 між Котовською районною державною адміністрацією та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, визнання незаконним та скасування розпорядження Котовської районної державної адміністрації № 847/10 від 21.12.2010 "Про надання згоди на передачу в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення Косівське водосховище на території Косівської сільської ради" та зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнити водний об'єкт загальнодержавного значення, загальною площею водного дзеркала 137,6731 га, який розташований на землі Косівської сільської ради Котовського району Одеської області.
В обґрунтування позовних вимог Котовський міжрайонний прокурор Одеської області посилається на те, що спірні розпорядження та договір оренди не відповідають вимогам водного законодавства. Так, відповідно до ст. 51 Водного кодексу Країни, чинній на час укладання договору, орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
При цьому, прокурор зазначає, що з огляду на те, що Котовській районній державній адміністрації повноваження стосовно передачі спірного водного об'єкту не надавались, а місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавця водних об'єктів загальнодержавного значення при умові розподілу таких повноважень Кабінетом Міністрів України, Котовська районна державна адміністрація н мала повноважень щодо розпорядження вказаним водосховищем.
Також, прокурор у позовній заяві зауважує, що про вказані порушення їй стало відомо лише 05.09.2014р. за результатами перевірки за завданням прокуратури Одеської області та на підставі отриманих документів з Котовської районної державної адміністрації і надання їм правової оцінки, а отже вказані підстави є поважними для поновлення строку подачі позовної заяви.
Позивач - Одеська обласна державна адміністрація правової позиції по заявленим позовним вимогам Котовського міжрайонного прокурора Одеської області не висловив.
Позивач - Одеське обласне управління водних ресурсів надав письмові пояснення по справі № 2251/21/06 від 09.10.2014р. (вх. № 27457/14 від 20.10.2014р.) відповідно до яких позивач зазначає, що щорічно підвідомчим управлінням одеської гідрогеологомеліоратиної експедиції проводилися перевірки дотримання умов водокористування та умов Погодження правил експлуатації Косівського водосховища на території Косівської сільської ради № 821/16/10 від 11.05.2011 року наданих Одеським обласним управлінням по водному господарству. При проведені перевірок перевірялись всі умови дотримання чинного законодавства. Одеське облводресурсів не має зауважень щодо виконання ФОП ОСОБА_4 умов висновку Одеського облводгоспу від 11.05.2011 року № 821/16/10 про технічний стан Косівського водосховища, розташованого на території Косівської сільської ради Котовського району. Також позивач зазначає, що розпорядженням Котовської райдержадміністрації № 790 від 09.12.2010р. ФОП ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 170,8395 га, але у зв'язку з тим, що встановити прибережну захисну смугу даного водосховища практично неможливо, проект до даного часу неузгоджений, на що постійно вказується при перевірках орендарю.
Відповідач - Котовська районна державна адміністрація проти задоволення позовних вимог Котовського міжрайонного прокурора Одеської області заперечує з підстав, викладених у відзиві № 01-31/1774 від 06.11.2014р. (вх. № 29756/14 від 11.11.2014р.). Так, відповідач зазначає наступне. Відповідно до ст. 51 Водного кодексу Країни, чинній на час укладання договору, орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Однак, через відсутність постанови Кабінету Міністрів України "Про розподіл помножень між Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями щодо передачі водних об'єктів (їх частин) загальнодержавного значення в оренду", їх механізм надання чітко не врегульовано. У зв'язку з тим, що до сих пір жодним нормативно-правовим актом на законодавчому рівні залишається не врегульованим розподіл повноважень між Кабінетом Міністрів України та місцевими державними адміністраціями щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення в оренду ситуація з наданням в оренду ставків в області залишається невизначеною.
Разом з тим, як зазначає Котовська районна державна адміністрація, на сьогодні практика надання в оренду водних об'єктів загальнодержавного значення, що встановилась на території України, свідчить про те, що всі водні об'єкти загальнодержавного значення надаються в оренду районними державними адміністраціями. Тобто, згідно з законодавством чинним на час укладання договору, ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб відповідною районною державною адміністрацією. Державне управління охорони навколишнього природного середовища Одеської області та Одеське обласне виробниче управління по водному господарству, керуючись Водним кодексом України, як законом прямої дії, розглядали договори оренди водних об'єктів (ставків, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення), і у разі відповідності умов оренди вимогам водного законодавства - погоджували їх, а при наявності порушень - відхиляли від погодження до ї усунення. При цьому, спірний договір було погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Одеської області та Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству.
Крім того, Котовською районною державною адміністрацією під час розгляду справи двічі було надано заяву про застосування строків позовної давності № 01-31/1628 від 13.10.2014р. (вх. № 2-4566/14 від 16.10.2014р.) та № 01-31/1680 від 22.10.2014р. (вх. № супровідного листа 28152/14 від 27.10.2014р.) відповідно до яких відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Котовського міжрайонного прокурора Одеської області та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі в зв'язку з тим, що звертаючись 24.09.2014р. з суду з відповідною позовною заявою прокуратурою було пропущено трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволені позову.
Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечує у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях від 22.10.2014р. (вх. № 28149/14 від 27.10.2014р.) та у відзиві від 10.11.2014р. (вх. № 29700/14 від 11.11.2014р.). Так, відповідач вважає позовні вимоги незаконними, безпідставними та надуманими з огляду на наступне. По-перше, відповідач вважає, що підстав для поновлення позивачу строку для подачі позовної заяви не має в зв'язку тим, що починаючи з 2011 року представниками позивача щорічно по 3-4 рази у рік неодноразово перевіряли увесь пакет документів, які наявну у відповідача у тому числі і спірний договір оренди, а отже твердження позивача, що йому лише 05.09.2014р. стало відомо про існування спірного договору, коли була здійснена перевірка за завданням прокуратури Одеської області, не відповідає дійсності. По-друге, спірний договір оренди, укладений без порушення вимог ст. 51 ВК України тому, що на день укладання договору були розподіленні обов'язки між КМУ та Державними адміністраціями, щодо розподілення функцій щодо укладення даних договорів, бо він був укладений та погоджений з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Одеської області та Одеським обласним виробничим управлінням по водному господарству терміном на 25 років - для рибогосподарських потреб. Я належним чином виконую умови договору, сплачую податки, на належному рівні утримую водний об'єкт та використовую його за призначенням - для риборозведення, а тому підстав для розірвання даного договору не має. Також відповідач зазначає, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Котовської районної державної адміністрації № 847/10 від 21.12.2010 також не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки ч. 2 ст. 17 КАС України чітко та однозначно вказано про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Крім того, відповідачем під час розгляду справи двічі було надано заяву про застосування терміну позовної давності від 10.11.2014р. (вх. № 2-5139/14 від 11.11.2014р.) та від 07.12.2014р. (вх. № 2-5646/14 від 08.12.2014р.) відповідно до яких відповідач просить суд застосувати до позовних вимог Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації; Одеського обласного управління водних ресурсів строк позовної давності з огляду на те, що позивачам і Котовському міжрайонному прокурору Одеської області було відомо про укладений договір оренди водного об'єкту від 31.12.2010р. починаючи з моменту його укладення, про що свідчать печатка і підпис Одеського обласного управління водних ресурсів та державної екологічної інспекції в Одеській області, з 2011р. не було жодного звернення до суду з позовною заявою про визнання спірного договору недійсним, твердження прокурора про те, що про існування договору оренди від 31.12.2010р. дізналися у жовтні 2014р. не відповідають дійсності, а тому підстав для поновлення позивачу строку для подачі позовної заяви не має.
Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно з частиною 10 ст. 51 Водного кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору, користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 51 Водного кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору, орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Статтею 14 Водного кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору, визначено, що до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, крім іншого, розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.
Відповідно до ст. 113 Конституції України, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Частиною 7 ст. 118 Конституції України в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору, встановлено, що місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.
З огляду на викладене, а також з урахуванням наведених приписів законодавства, суд доходить висновку про відсутність у Котовської районної державної адміністрації повноважень на розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення- Косівським водосховищем на р. Ягорлик загальною площею водного дзеркала 137,6731 га, який розташований на землі Косівської сілсьської ради Котовського району Одеської області, шляхом передачі цього об'єкта в оренду Фізичній особі - підприємецю ОСОБА_4 на підставі спірного договору від 31.12.2010р. з огляду на те, що місцеві державні адміністрації набувають статусу орендодавців водних об'єктів загальнодержавного значення відповідно до ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України за умови розподілу Кабінету Міністрів України повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, що прямо передбачено частиною 6 цієї статті, а тому єдиним суб'єктом, який мав право надавати у користування водні об'єкти загальнодержавного значення відповідно був Кабінет Міністрів України.
Згідно з положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 51 Водного кодексу України, у редакції чинній на момент вирішення даного спору, водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Частинами 3 та 5 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оспорюване розпорядження Котовської районної державної адміністрації № 847/10 від 21.12.2010 "Про надання згоди на передачу в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення Косівське водосховище на території Косівської сільської ради" та договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення (Косівське водосховище на р. Ягорлик) від 31.12.2010р. не відповідають вимогам законодавства, чинного на момент їх прийняття та укладення договору відповідно, за відсутності у Котовської районної державної адміністрації повноважень на розпорядження водним об'єктом загальнодержавного значення - Косівським водосховищем на р. Ягорлик загальною площею водного дзеркала 137,6731 га, який розташований на землі Косівської сілсьської ради Котовського району Одеської області та порушують у зв'язку з їх прийняттям та укладенням права та охоронювані законом інтереси Одеської обласної державної адміністрації, в зв'язку з чим позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в цій частині - підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог Котовського міжрайонного прокурора Одеської області про зобов'язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнити водний об'єкт загальнодержавного значення, загальною площею водного дзеркала 137,6731 га, який розташований на землі Косівської сільської ради Котовського району Одеської області, суд вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що з підстав викладених у позові задоволенню не підлягають. При цьому, слід зазначити, що Котовською міжрайонною прокуратурою Одеської області не було надано жодного правового обґрунтування зазначеної позовної вимоги, а також не було конкретизовано яким чином та від яких об'єктів Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 необхідно звільнити об'єкт оренди.
Крім того, вимоги Котовської районної державної адміністрації, викладених у заявах про застосування строків позовної давності № 01-31/1628 від 13.10.2014р. (вх. № 2-4566/14 від 16.10.2014р.) та № 01-31/1680 від 22.10.2014р. (вх. № супровідного листа 28152/14 від 27.10.2014р.), а також Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, викладених у заявах про застосування терміну позовної давності від 10.11.2014р. (вх. № 2-5139/14 від 11.11.2014р.) та від 07.12.2014р. (вх. № 2-5646/14 від 08.12.2014р.), відповідно до яких відповідачі просять суд застосувати до позовних вимог Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації; Одеського обласного управління водних ресурсів строк позовної давності, судом до уваги не приймаються з огляду на необґрунтованість та наступне.
Відповідно до п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року N 10 початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.
Так, згідно з усними поясненнями, наданими представником Котовської районної державної адміністрації у судових засіданнях під час розгляду справи, остання всі прийнятті розпорядження, аналогічні оскаржуваному, щомісячно направляє до Одеської обласної державної адміністрації. Проте доказів того, що розпорядження Котовської районної державної адміністрації Одеської області № 847/10 від 21.12.2010 року "Про надання згоди на передачу в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення Косівське водосховище на території Косівської сільської ради" було направлено та отримано позивачем, а також доказів того, що Одеській обласній державній адміністрації було відомо про відповідне розпорядження ще у 2010 році відповідачем - Котовською районною державною адміністрацією надано до суду не було.
Крім того, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 також зазначалось про те, що Одеській обласній державній адміністрації було відомо про оскаржуване розпорядження ще у 2010 році, проте також жодних доказів, які б підтверджували відповідні обставини відповідачем надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації; Одеського обласного управління водних ресурсів підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати за розгляд позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, а також положень п. 4.6 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7 згідно з якими - приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), покладаються пропорційно на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації; Одеського обласного управління водних ресурсів задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення (Косівське водосховище на р. Ягорлик), загальною площею водного дзеркала 137,6731 га, який розташований на землі Косівської сільської ради Котовського району Одеської області, укладений 31.12.2010 року між Котовською районною державною адміністрацією (66300, Одеська область, м. Котовськ, пр. Котовського, 2, код ЄДРПОУ 04057161) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (66300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
3. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Котовської районної державної адміністрації Одеської області № 847/10 від 21.12.2010 року "Про надання згоди на передачу в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення Косівське водосховище на території Косівської сільської ради".
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути з Котовської районної державної адміністрації (66300, Одеська область, м. Котовськ, пр. Котовського, 2, код ЄДРПОУ 04057161) до державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.
6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (66300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету України через ГУДКСУ в Одеській області (м. Одеса вул. Садова, 1а) на код бюджетної класифікації 22030001, п/р 31210206783008 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 16.12.2014 року
Суддя Степанова Л.В.
Судове рішення № 41924061, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.12.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/3947/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: