Ухвала суду № 41923564, 10.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3204/14 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" про стягнення заборгованості по пільговим пенсіям за травень - вересень 2014 року в сумі 24561,32 грн.

Позов обґрунтовано тим, що дочірнє підприємство "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро", всупереч вимогам пункту другого прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 - ІV, пункту шостого Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 № 64, не відшкодував управлінню фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 р. позов задоволено: стягнуто з Дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона" публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" (вул. Інструментальна, 24, м. Чернігів, р/р 26006301830412 Чернігівське центральне відділення "Промінвестбанк" м. Чернігів, МФО 353456, код 22819893) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (пр. Перемоги, 139, м. Чернігів, р/р 25601200287321 в ОРПЕВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 37972192) суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктами "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 24561 (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн. 32 коп.

Суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підтверджується доказами, наданими позивачем.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, якою просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підприємство не може нести подвійний тягар оподаткування щодо сплати до пенсійного фонду.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Дочірнє підприємство "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" є юридичною особою, зареєстроване 18.08.1995 року.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. що підтверджується довідкою від 02.09.2014 № 14658/02 (а.с. 8).

Також встановлено, що у відповідача працювали громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яким призначена пенсія на пільгових умовах.

Позивачем на адресу відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в яких зазначена сума, яка підлягає відшкодуванню.

Дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо направлення відповідних розрахунків відповідачем не оскаржено.

Зазначену заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачено, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В свою чергу, статті 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

В абзаці четвертому підпункту 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чітко встановлений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), органи пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначають розмір сум до відшкодування на поточний рік. Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 гл. 6 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 7.5 ст.7 Інструкції передбачено, що несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом.

Доказів, що вищевказані розрахунки відповідачем оскаржувались у встановленому законом порядку, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача, яка останнім не сплачена, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по нарахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсії, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.