Постанова № 41923557, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № 808/1015/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

представника відповідача - Бойко Є.К. (довіреність від 13.01.2014)

представника позивача - Вакуленко Д.О. (довіреність від 14.05.2014)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі № 808/1015/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист ЛТД" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захист ЛТД" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Відповідач), у якому просили, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2014 р. № 0000162211 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 497 367,25 грн., в тому числі за основним платежем - 397 984,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 383,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2014 р. № 0000152211 про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 284 521,00 грн., в тому числі за основним платежем - 228 061,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56 4601,00 грн.

В обґрунтування вимог адміністративного позову зазначали, що висновки податкового органу щодо не підтвердження фактичного здійснення поставок товарів від контрагентів Позивача ТОВ «Альянс-Іст», ТОВ «Бриз», ТОВ «Спешл Текстайл Груп», ТОВ «Цезій», ТОВ «Трансбуддеталь-2008», ТОВ «Голдлайн» з огляду на відомості, відображені в актах зустрічних перевірок вказаних контрагентів, є неправомірними, оскільки висновки актів перевірок є лише припущеннями перевіряючих, окрім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 р. у справі № 804/7416/13-а та від 23.10.2013 р. у справі № 804/12408/13-а дії ДПІ по складанню таких висновків у відношенні контрагентів Позивача ТОВ «Альянс-Іст» та ТОВ «Голдлайн» були визнані неправомірними. Зазначають, що ними до перевірки надавалися всі належним чином оформлені первинні документи. Посилання Відповідача на відсутність ТТН та помилки в їх оформленні не можуть бути визнані самодостатньою підставою для визнання фіктивності операції чи порушення податкового законодавства, адже безтоварність операцій не може підтверджуватися їх відсутністю, так само як не є обов'язковим і їх складання для підтвердження витрат. Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України. Вважають, що в силу приписів статті 61 Конституції України не можуть нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені їх контрагентами. (том 1 а.с.4-20, 206-207)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано прийняті Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 24.01.2014 № 0000152211 та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 24.01.2014 № 0000162211.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що контрагенти Позивача на час укладення угод та складання податкових накладних мали свідоцтва платників податку на додану вартість, виписані податкові накладні не мали недоліків та були оплачені ТОВ «Захист ЛТД». Товарно-транспортні накладні та подорожні лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. При цьому наявність певних недоліків у ТТН не може бути підставою для позбавлення права Позивача на формування податкового кредиту. (том 4 а.с.145-150)

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. (том 4 а.с.156-160)

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом безпідставно не враховано наступне:

контрагент Позивача ТОВ «Альянс-Іст», відповідно до даних зустрічних перевірок, не знаходиться за місцезнаходженням та не має виробничих приміщень та засобів; відповідно до інформації про види діяльності даного контрагента, діяльність, пов'язану з нанесенням логотипів, у перевіряємий період підприємство не здійснювало; транспортування товару згідно ТТН між Позивачем та вказаним контрагентом здійснювалось не у відповідності до умов укладеного між ними договору;

ТОВ «Цезій» та ТОВ «Трансбуддеталь-2008» також не знаходяться за місцезнаходженням та станом на 08.01.2013 року та 01.02.2010 р., відповідно, у них анульовані свідоцтва платників ПДВ. Крім того, до перевірки не надано товарно-транспортних документів, які б свідчили про фактичне здійснення взаємовідносин Позивача із вказаними підприємствами.

Зазначають, що Позивач є виробником спецодягу, а тому національний знак відповідності на вироблені ним товари він мав наносити самостійно, що відповідає його основній діяльності.

По взаємовідносинам з ТОВ «Бриз», ТОВ «Спешл Текстайл Груп» звертають увагу на те, що Позивачем не надавалися до перевірки документи, на підтвердження факту транспортування товару, а за результатами зустрічних перевірок вказаних контрагентів встановлено не підтвердження реальності здійснення господарських операцій вказаними підприємствами по ланцюгу постачання.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник Позивача - ТОВ "Захист ЛТД", проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на безпідставність її доводів.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими працівниками ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Захист ЛТД" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Голдлайн" за період з 01.02.2013 по 31.08.2013, ТОВ «Бриз» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, ТОВ «Цезій» за період з 01.07.2012 по 30.09.2012, ТОВ «Спешл Текстайл Груп» за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, ТОВ «Альянс-Іст» за період з 01.09.2012 по 31.03.2013, ТОВ «Трансбуддеталь-2008» за січень 2011 року та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ «Бриз», ТОВ «Цезій», ТОВ «Спешл Текстайл Груп», ТОВ «Альянс-Іст», ТОВ «Трансбуддеталь-2008» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт перевірки від 04.12.2013 №810/08-27-2211/37221412. (том 1 а.с.25-86)

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 228 061 грн.

2. п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 397 984 грн.

Позивач надав заперечення на вказаний акт перевірки (том 1 а.с.98-108), які Відповідачем були залишні без задоволення (відповідь від 21.01.2014 р. № 68/10/08-27-22-1117). (том 1 а.с.109-131)

На підстав вказаних висновків акту перевірки Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 24.01.2014 р. № 0000162211 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 497 367,25 грн., в тому числі за основним платежем - 397 984,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 383,25 грн.; (том 1 а.с.23)

- від 24.01.2014 р. № 0000152211 про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток на суму 284 521,00 грн., в тому числі за основним платежем - 228 061,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 56 4601,00 грн.. (том 1 а.с.22)

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Захист ЛТД», суд першої інстанції виходив з того, що контрагенти Позивача на час укладення угод та складання податкових накладних мали свідоцтво платників податку на додану вартість, виписані податкові накладні не мали недоліків та були оплачені ТОВ «Захист ЛТД». Товарно-транспортні накладні та подорожні лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. При цьому наявність певних недоліків у ТТН не може бути підставою для позбавлення права Позивача на формування податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки судом не враховано наступне.

За позицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД», з чим погодився суд першої інстанції, вони мали у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат, перевіркою не зафіксовано фактів наявності у податкових накладних недоліків, а наявність деяких недоліків у ТТН, або їх відсутність не може бути підставою для позбавлення права Позивача на формування податкового кредиту, адже вказані документи не є обов'язковими для підтвердження факту придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів вважає такий підхід до оцінки наявних у справі доказів помилковим (спрощеним), адже загальне визначення терміна «документ» - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання i поширення інформації шляхом фіксації її на папері або на іншому носієві.

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…> Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

А бухгалтерський, як наслідок і податковий облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації.

За оцінкою колегії суддів, визначальною все ж має бути подія, підтверджена документально.

Отже, суд зобов'язаний при вирішенні справи з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності, як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти Позивача, до виробника, та чи могло бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Уповноваженими працівниками податкового органу достеменно встановлена відсутність у безпосередніх Контрагентів Позивача власного виробництва, технічного та трудового забезпечення, документального підтвердження виконання укладених правочинів, а ТОВ «Альянс-Іст» відповідно до інформації про види його діяльності взагалі не здійснювало діяльність, пов'язану з нанесенням логотипів. Будь яких доказів на спростування таких висновків податкового органу до суду не надалось.

Відповідно, не є доведеним здійснення господарських операцій з контрагентами, перелік яких наведений вище. Недоведеність здійснення господарської операції надає бухгалтерським документам на їх підтвердження статусу уявних i позбавляє покупця права на валові витрати.

Крім того, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України містить застереження, за яким не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Однак, ряд наданих Позивачем документів на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме:

на підтвердження факту виконання робіт (надання послуг) по взаємовідносинах з ТОВ «Голдлайн» Позивачем надані Акти здачі-приймання робіт (надання послуг щодо нанесення логотипу - знаку відповідності), які не містять місця їх складання та не дають можливості ідентифікувати особу, яка підписала цей акт від замовника. Аналогічні дефекти містять і видаткові накладна (а.с.5-33, 35,36 т.4);

по взаємовідносинах з ТОВ «Альянс-Іст» надані до суду Акти здачі та прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури також складені з порушенням приписів вищевказаного Закону та не дають можливість ідентифікувати особу, що їх підписала та визначити місце, де вони складались (а.с.28-45 т.2), неможливо визначити і особу, яка виписувала рахунок-фактуру та видаткові накладні. (а.с.49-75 т.2)

Аналогічні порушення у оформленні таких же документів наявні і відносно інших контрагентів.

З урахуванням наведеного та з огляду на відсутність товарно-транспортних документів щодо підтвердження транспортування товарів до підприємств для нанесення логотипів - знаку відповідності (частково наявні ТТН щодо транспортування товару у відносинах з ТОВ «Альянс-Іст» і то з оформлених з порушеннями, крім того звертає на себе увагу, що водієм у ТТН зазначено ОСОБА_4, а директор підприємства згідно витягу ЄДР - Єпіхін С.В), колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про те, що відсутні достатні докази для підтвердження реального здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.

За таких обставин та в силу приписів законодавчих норм про те, що будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції і що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, висновки суду першої інстанції про наявність у Позивача всіх первинних документів, що підтверджують обсяги задекларованих витрат та правомірність формування податкового кредиту визнаються колегією суду необґрунтованими та такими, що об'єктивно не підтверджуються наданими до суду доказами.

Оскільки за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, відсутні підстави і для задоволення вимог Позивача.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог Виробничо-комерційної фірми "Світоч".

Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205,207 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі № 808/1015/14 - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Захист ЛТД" до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2014 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко