Ухвала суду № 41922827, 15.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9538/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства оборони України та ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Державної виконавчої служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулося з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про:

- визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) грн.;

- скасування постанови про накладення штрафу від 13.03.2014 р. ВП №41496182;

- визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 1360 (тисяча триста шістдесят) грн.;

- скасування постанови про накладення штрафу від 16.06.2014 р. ВП №41496182;

- визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо стягнення виконавчого збору з Міністерства оборони України у розмірі 1360 (тисяча триста шістдесят) грн.;

- скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 16.06.2014 р. ВП №41496182;

- визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення винних службових осіб Міноборони до кримінальної відповідальності;

- скасування подання про притягнення винних службових осіб Міноборони до кримінальної відповідальності від 18.06.2014 р. № JI-7681/5.-363/5;

- визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 41496182 від 19.06.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині вимог, в задоволенні яких відмовлено та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині вимог, які задоволенні та прийняти нове, яким в цій частині позовних вимог відмовити.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 року в адміністративній справі №2а-16181/12/2670 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, треті особи: Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, житлова комісія гарнізону міста Києва, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 року в адміністративній справі №2а-16181/12/2670 було скасовано, постановлено по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправними дії та бездіяльність Міністерства оборони України, що порушують законне право позивача на забезпечення житлом для постійного проживання, зобов'язано Міністерство оборони України вжити заходи щодо забезпечення реалізації права ОСОБА_2 та його сім'ї на безоплатне житло для постійного проживання, в решті Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2013 року залишено без змін.

16.01.2014 р. відповідачем було прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41496182 по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-16181/12/2670, виданого 19.12.2013 р. Київським апеляційним адміністративним судом про зобов'язання Міністерства оборони України вжити заходи щодо забезпечення реалізації права ОСОБА_2 та його сім'ї на безоплатне житло для постійного проживання.

Постановою Державної виконавчої служби України про накладення штрафу ВП №41496182 від 13.03.2014 року (надалі - Постанова про накладення штрафу від 13.03.2014 р.) за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, накладено на Міністерство оборони України штраф у розмірі 680,00 грн.

16 червня 2014 року відповідачем була прийнята Постанова про накладення штрафу ВП №41496182 (надалі - Постанова про накладення штрафу від 16.06.2014 р.), якою за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин накладено на Міністерство оборони України штраф у розмірі 1360,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було направлено до Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві Подання від 18.06.2014 р. №Л-7681/5.-363/5 про притягнення винних службових осіб Міністерства оборони України до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р. (надалі - Подання №Л-7681/5.-363/5).

16.06.2014 р. відповідачем у виконавчому провадженні ВП №41496182 була винесена Постанова про стягнення виконавчого збору з позивача у розмірі 1360,00 грн. (надалі - Постанова про стягнення виконавчого збору від 16.06.2014 р.).

19.06.2014 р. відповідачем була прийнята Постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №41496182 (надалі - Постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до частин 1-3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав..

Статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.08.2014 р. в адміністративній справі №К/800/1434/14 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України, треті особи: Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, Житлова комісія гарнізону міста Києва, про визнання дій протиправними Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р. скасовано, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2013 року залишено в силі.

Враховуючи вищезазначене, зокрема те, що оскаржувані постанови були прийняті при примусовому виконанні судового рішення, яке в судовому порядку було скасоване, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Постанова про накладення штрафу від 13.03.2014 р., Постанова про накладення штрафу від 16.06.2014 р., Постанова про стягнення виконавчого збору від 16.06.2014 р. та Постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.06.2014 р. є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, доводи позивача щодо протиправності дій відповідача по прийняттю оскаржуваних постанов є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, станом на час їх прийняття у державного виконавця були відсутні належні докази виконання, а також відсутні докази поважності причин невиконання, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р. в адміністративній справі №2а-16181/12/2670.

Суд також вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що резолютивною частиною Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 р. в адміністративній справі №2а-16181/12/2670 не встановлено конкретний спосіб та порядок її виконання, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Подання №Л-7681/5.-363/5 було направлено відповідачем до Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому питання щодо наявності поважних причин щодо невиконання рішення суду, що набрало законної сили, наявність/відсутність складу злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення), має вирішуватись у відповідному процесуальному порядку.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Міністерства оборони України та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.