Рішення № 41922159, 03.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21423/14 03.12.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення суми в розмірі 18 551,58 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Горбан А.В., за довіреністю

від відповідача: Лабик Р.Р., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення суми в розмірі 18 551,58 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/21423/14, розгляд справи призначено на 05.11.2014 р.

30.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 05.11.2014 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21423/14 позивач не виконав.

У судове засідання 05.11.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21423/14 відповідач не виконав.

Розглянувши у судовому засіданні 05.11.2014 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 05.11.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 08.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21423/14 та задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 03.12.2014 р.

02.12.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позов.

У судове засідання 03.12.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 03.12.2014 р. з'явився, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2013 року між Приватним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № КІН0CPS-13W2L0 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Фіат», державний номерний знак АА 9418 ОС.

30.03.2014 р. в 15 год. 00 хв., на 38 км+200 метрів автодороги Київ-Одеса, Михайлюк О.М. в порушення п. 2.3-б, 13.1 Правил дорожнього руху України, керуючи власним автомобілем марки "Тойота", державний номений знак АА 5728 МТ, не дотрималась безпечної дистанції, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем марки "Фіат", дердавний номерний знак АА 9418 ОС, власником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", під керуванням Петриченка С.В., в результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2014 р. Михайлюк О.М. було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 374,00 грн.

Відповідно до Звіту № 33/04/14 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Фіат», державний номерний знак АА 9418 ОС, внаслідок його пошкодження при вищезазначеній ДТП, складає 19 551,58 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № И-1131 від 18.04.2014 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Фіат», державний номерний знак АА 9418 ОС, внаслідок ДТП, яка сталась 30.03.2014 р. в 15 год. 00 хв., на 38 км+200 метрів автодороги Київ-Одеса, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 19 551,58 грн.

На підставі сформованого страхового акту № И-1131 від 18.04.2014 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 19 551,58 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1465 від 18.04.2014 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Тойота», державний номерний знак АА 5728 МТ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська охоронно-страхова компанія" (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9935379.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АС/9935379 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота», державний номерний знак АА 5728 МТ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АА 5728 МТ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується полісом № АС/9935379, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

В полісі № АС/9935379 передбачено франшизу в розмірі 1 000,00 грн. Позивачем враховано франшизу, передбачену полісом № АС/9935379, при визначенні розміру позовних вимог.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає суду про те, що позивачем не було направлено на адресу відповідача заяви на виплату страхового відшкодування, внаслідок чого відповідачем не було порушено прав позивача.

Судом встановлено, що позивач не направляв відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування в порядку, передбаченому статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пунктів 35.1 та 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року в справі № 23/279 зазначено про те, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 18 551,58 грн. підлягають задоволенню.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви до господарського суду м. Києва права позивача не були порушені відповідачем. А тому, з урахуванням вищезазначених положень ГПК України, судовий збір повинно бути покладено на позивача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 145; ідентифікаційний код: 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 32; ідентифікаційний код: 33248430) страхове відшкодування в розмірі 18 551 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 58 коп.

3. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя О.В. Нечай