Рішення № 41922128, 26.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19059/14 26.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант»

до Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

про сплату заборгованості за підрядні роботи в розмірі 133 784,08 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кримець Ю.О., за довіреністю

від відповідача: Нечипорук Т.А., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (далі - позивач) до Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про сплату заборгованості за підрядні роботи в розмірі 133 823,83 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/19059/14, розгляд справи призначено на 24.09.2014 р.

24.09.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 24.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справу № 910/19059/14 було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. справу № 910/19059/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 29.10.2014 р.

25.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 29.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 910/19059/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. справу № 910/19059/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 29.10.2014 р.

У судове засідання 29.10.2014 р. представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 29.10.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 29.10.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 26.11.2014 р.

21.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 26.11.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 26.11.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши у судовому засіданні 26.11.2014 р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність її прийняття до розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом досліджено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та встановлено, що дана заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому справа підлягає розгляду з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2011 р. між Управлінням житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (далі - підрядник, позивач) було укладено Договір підряду № 13-С з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштуванню освітлення під'їздів за адресою: вул. Волгоградська, 3 у Солом'янському районі міста Києва, у відповідності з кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору обсяг та конкретні види робіт по об'єкту визначаються в кошторисі, що затверджується замовником. Згідно з п. 2.2 Договору роботи за цим Договором фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до постанови КМУ від 24.01.2011 р. № 45 «Про затвердження Порядку використання у 2011 році коштів для здійснення м. Києвом функцій столиці» головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство фінансів України.

Згідно з п. 2.3 Договору вартість та обсяг робіт визначені на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 16.09.2011 р. № 1694 та кошторисної документації, що отримала позитивний висновок державної експертизи, і становить 144 705,70 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 24 117,62 грн.

Відповідно до п. 2.4 Договору остаточна вартість робіт визначається на підставі акта здачі-приймання робіт, але не повинна перевищувати вартість зазначену в пункті 2.3 даного Договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору замовник здійснює оплату робіт, що передбачені Договором, на підставі п. 49 Бюджетного кодексу України, після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

У разі затримки бюджетного фінансування (відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовника), замовник зобов'язується провести розрахунок за виконані роботи протягом 14 банківських днів з дати надходження бюджетного фінансування на його рахунок (п. 2.9 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору здача-приймання виконаних робіт по об'єкту оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт типової форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт та витрат типової форми № КБ-3.

Замовник зобов'язаний після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт оплатити виконані роботи (п. 4.2.2 Договору).

Відповідно до п. 9.2 Договору строк виконання робіт по об'єкту 30 листопада 2011 року.

30.12.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода - 1), у якій сторони зазначили, що відповідно до фактично виконаного обсягу робіт з капітального ремонту сходових клітин та влаштуванню освітлення під'їздів житлового будинку, визначеного на підставі акта здачі-приймання робіт на суму 15 757,18 грн. і встановлено, що остаточна сума договору складає 128 948,52 грн., в тому числі ПДВ (20%) 21 491,42 грн.

Пунктом 2 Додаткової угоди - 1 сторони змінили строк дії Договору до 31 грудня 2012 року.

Позивач у своєму позові зазначає суду про те, що відповідачем були порушені умови Договору в частині розрахунків за виконані позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 128 948,52 грн.

Відповідач заборгованість визнає в повному обсязі, проте, проти позову заперечує, оскільки протягом 2013 року кошти на оплату вартості виконаних робіт в 2011 році з капітального ремонту сходових клітин та влаштування освітлення під'їздів на рахунки відповідача не надходили, а тому, враховуючи, що відповідач зобов'язаний за умовами Договору провести розрахунок за виконані роботи протягом 14 банківських днів з дати надходження бюджетних коштів на його рахунок, станом на поточну дату виконати зазначене зобов'язання неможливо.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Сторонами, відповідно до умов Договору, був складений, підписаний та скріплений печатками відповідних сторін Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року № 13-с/1, відповідно до якого вартість виконаних позивачем робіт становить 128 948,52 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками довідка про вартість виконаних будівельних робіт*/та витрати**/, на загальну суму 128 948,52 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача будь-яких заперечень щодо виконаних позивачем робіт, отже позивачем були належним чином виконані роботи за Договором, які мають бути оплачені відповідачем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд не вважає поважною причиною невиконання умов Договору відповідачем в частині оплати виконаних робіт затримку бюджетного фінансування (відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовника), з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, умова Договору щодо обов'язку відповідача здійснити оплату за Договором в залежності від надходження бюджетного фінансування не містить вказівки на конкретні період, дату або подію, яка має неминуче настати (тобто є такою, яка не залежить від волі сторін).

Згідно з ч. 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт. Зокрема, в разі відсутності коштів для оплати замовник має право призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 59 від 08.06.2012 р.), в якій просив погасити заборгованість, в тому числі й за Договором.

Відповідачем було отримано зазначену претензію 18.06.2012 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи ту обставину, що у Договорі не було конкретно визначено строк оплати, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку період прострочення оплати відповідачем за виконані позивачем роботи має починатись з 25.06.2012 р., відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 4 875,31 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує неустойку у розмірі облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов'язань за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором відбулося з причин, які від нього не залежали, що, при цьому, не звільняє його від відповідальності за невиконання умов Договору, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені до 1,00 грн.

Згідно з абз. 4 п. 3.17.4 Постанови у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги (з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з відповідача заборгованості за підрядні роботи, з урахуванням пені, в загальному розмірі 133 784,08 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 128 949,52 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, будинок 41; ідентифікаційний код: 37485401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 36; ідентифікаційний код: 32596431) заборгованість в розмірі 128 948 (сто двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 52 коп. та пеню в розмірі 1 (одна) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, будинок 41; ідентифікаційний код: 37485401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарант» (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, будинок 36; ідентифікаційний код: 32596431) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 675 (дві тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 68 коп.

Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Суддя О.В. Нечай