Рішення № 41922118, 16.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24191/14 16.12.14За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"ГАРАНТ- АВТО"

про відшкодування матеріальної шкоди 24961,29

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Ретерук Н.О. (дов. №160D/2014 від 15.04.2014)

Від відповідача не з`явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 16.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою вих.№УН3383Р від 31.10.2014 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (далі за текстом - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди 24961,29

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 910/24191/14, розгляд справи призначено на 16.12.2014.

20.11.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація щодо страховика та страхувальника за полісом № АС/8605318 страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортний засобу "Chevrolet Еванда" державний реєстраційний номер ВН 4999 ВК, строку дії зазначеного полісу, розміру франшизи та ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну за даним полісом.

16.12.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує з посланням на недоведеність позивачем вимог позовної заяви, оскільки позивач не надав підтвердження страхування транспортного засобу Ниссан, д.н. А6882МА.

В судове засідання 16.12.2014 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Позивач в судове засідання з`явився та надав усні пояснення по справі.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 1166, 1191, 1192 України, ст. 25, 27 ЗУ "Про страхування", ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши повноважного представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2014 між позивачем, в якості страховика та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», в якості страхувальника було укладено генеральний договір №3001/294/20026 добровільного страхування засобів наземної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА.

Згідно довідки ВДАІ, акту виїзду аварійного комісара на місце пригоди, протоколу огляду транспортного засобу від 04.04.2014, копії яких наявна в матеріалах справи вбачається, що 31.03.2014 о 12 год. 40 хв. на вул. Тираспольській, 30 у м. Одесі відбулось зіткнення автомобілів за участю транспортного засобу марки "Chevrolet Еванда" державний реєстраційний номер ВН 4999 ВК під керуванням водія Папікян Світлани Миколаївни та транспортного засобу марки "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА під керуванням водія Мацеплюка Максима Миколайовича, внаслідок чого останній транспортний засіб отримав механічні пошкодження бокової лівої частини, задньої лівої частини, передньої лівої частини.

17.05.2014 власник транспортного засобу марки "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА генеральний директор ТОВ «ОТП Лізинг» Павлушин А.В. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі заяви страхувальника від 17.05.2014, страхового акту № 7089/1 та розрахунку страхового відшкодування від 05.06.2014, позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 24961,29 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 59340 від 17.06.2014.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.05.2014 по справі №496/1753/14-п провадження №3/496/736/14 Папікян С.М. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідач за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8605318, який діяв 31.03.2014, застрахував цивільно-правову відповідальність Янкової Валентини Яковлівни (страхувальник) автомобіля марки "Chevrolet Еванда" державний реєстраційний номер ВН 4999 ВК.

11.07.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № УИ 2256Р.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 24 961,29 грн. відшкодування понесених витрат в порядку регресу та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивач не надав додатки №1,2 до договору, оскільки в наявному в матеріалах справи договорі не вказано предмет страхування - автомобіль "Nissan Альмера", державний реєстраційний номер АА6882МА, та з підстав ненадання позивачем факту проведення ремонту автомобіля "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА на ремонтному підприємстві.

Суд зазначає, що наявність договірних відносин між позивачем та ТОВ "ОТП Лізинг" було встановлено шляхом огляду додатків № 1 та № 2 до договору страхування № 3001/294/020026054, та встановлено, що, зокрема в додатку № 2 визначено, що автомобіль "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА є застрахованим транспортним засобом по договору добровільного страхування, що спростовує заперечення відповідача у справі.

Крім того, о з інформації, наданої з єдиної централізованої бази даних МТСБУ від 18.11.2014, судом встановлено, що що відповідальність особи, що керує транспортним засобом "Шевроле", д.н.з ВН4999ВК, було застраховано у відповідача згідно полісу ОСЦПВ АС/8605318.

Факт нанесення шкоди автомобілю "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА на зазначену в позовній заяві суму 24 961,29 грн. підтверджено складеним страховим актом № 7089/1 та розрахунком страхового відшкодування від 05.06.2014.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правову відповідальність Папікян С.М. автомобіля "Chevrolet Еванда" державний реєстраційний номер ВН 4999 ВК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА, застраховано відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу № АС/8605318, що підтверджується інформацією, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України в листі №7/2-28/31738 від 18.11.2014.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина Папікян Світлани Миколаївни, яка керувала автомобілем марки "Chevrolet Еванда" державний реєстраційний номер ВН 4999 ВК встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.05.2014 по справі №496/1753/14-п провадження №3/496/736/14.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Nissan Альмера» державний реєстраційний номер АА6882МА відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах лімітів, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за генеральним договором №3001/294/20026 добровільного страхування засобів наземної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків від 10.04.2014, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку страхового відшкодування від 05.06.2014, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Альмера" державний реєстраційний номер АА6882МА в результаті його пошкодження при ДТП складає 24 961,29 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви страхувальника від 17.05.2014, страхового акту № 7089/1 та розрахунку страхового відшкодування від 05.06.2014, позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 24961,29 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 59340 від 17.06.2014.

За приписами ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 24 961,29 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

11.07.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № УИ 2256Р.

Проте, згідно з п. 36.1. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Згідно позиції Верховного суду України, викладеній 28.08.2012 за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі № 23/279, страховик, потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування за договором майнового страхування отримує право вимоги потерпілої особи та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування. При цьому, право на подання регресного позову може бути реалізовано в межах загального строку позовної давності, який згідно вимог чинного законодавства складає три роки.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до полісу № АС/8605318 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 000, 00 грн., розмір франшизи за полісом - 0,00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 24 961,29 грн.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» (01042, м. Київ, вул. Новопечерський, б. 19/3; код ЄДРПОУ: 16467237); в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б. 48-А; код ЄДРПОУ: 20113829) 24 961 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одну) грн. 29 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко