Постанова № 41922050, 25.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 р. Справа № 804/7016/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Донець С.О.,

представника відповідача -1 Роздольської Т.П.,

представника відповідача-2 Коновалова В.А.,

представника відповідача - 3 Давидова Д.О.,

представника третьої особи Васільєва С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» до Павлоградської районної державної адміністрації, Приватного підприємства «Фірма Комус», Селянського-фермерського господарства «Ставки», треті особи - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Укрриба», Кочережківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання недійсними розпоряджень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» (правонаступником якого являється - Публічне акціонерне товариство «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство») (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Павлоградської районної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Приватного підприємства «Фірма Комус» (далі - відповідач 2), Селянського-фермерського господарства «Ставки» (далі - відповідач 3), треті особи - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Укрриба», Кочережківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області в якому просить:

- скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 12.03.2003 р. № 128р-03 «Про переоформлення права постійного користування землею»;

- скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 15.05.2003 р. № 275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб»;

- скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 07.04.2004 р. № 198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянському - фермерському господарству «Ставки»;

- скасувати Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 21.05.2004 р. № 296р-04 «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус».

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» є правонаступником ВАТ «Новомосковський рибгосп», створеного на підставі наказу № 12/388-АО від 11.08.1999 р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області шляхом перетворення Новомосковського державного виробничого сільськогосподарського - рибоводного підприємства в акціонерне товариство і є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства. Згідно рішення виконкому Кочережківської сільської ради народних депутатів від 20.01.1998 р. № 4 та Державного акту на право постійного користування землею від 22.03.1999 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 158 у позивача знаходилось у постійному користуванні 115,901 га землі, наданої для розміщення ставків та здійснення основного виду діяльності підприємства - рибальництва. 06.02.2003 року голова правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» подав до Павлоградської райдержадміністрації заяву про вилучення земельної ділянки площею 115,901 га на землях Кочережківської сільської ради та відміну Державного акту на землю і надання відповідної земельної ділянки в оренду позивачу. Розпорядженням голови Павлоградської районної державної адміністрації від 12.03.2003 р. № 128р-03 було скасовано виданий Кочережківською сільською радою Державний акт на право постійного користування землею від 22.03.1999 р. та розпорядженням від 15.05.2003 р. № 275р-03 надано дозвіл на відведення земель водного фонду на території Кочережківської сільської ради для рибогосподарських потреб Приватному підприємству «Фірма Комус» площею 75,6 га в оренду на 20 років та Сільськогосподарському - фермерському господарству «Ставки» площею 35 га в оренду на 1 рік з наступним продовженням договору до 20 років. В подальшому, на підставі Розпоряджень голови Павлоградської райдержадміністрації від 07.04.2004 р. № 198-р-04 та від 21.05.2004 р. № 296-р-04, СФГ «Ставки» та ПП «Фірма Комус» земельні ділянки у розмірах 46,98 га та 98,4968 га відповідно, були надані в оренду і в подальшому укладені договори оренди земельних ділянок. Вважають, що перелічені Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації є протиправними, оскільки були прийняті з перевищенням наданих повноважень, порушують охоронювані законом права та інтереси позивача у зв'язку із чим, підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач 1- Павлоградська районна державна адміністрація проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 43-45, т. 2 а.с. 95-97, т.3 а.с. 42-43, т. 4 а.с. 1-3, т. 8 а.с. 27-31). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що оскаржувані розпорядження були прийняті головою райдержадміністрації у відповідності до норм діючого на той час законодавства, оскільки головою правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» 06.02.2003 року було подано заяву про вилучення земельної ділянки площею 115,901 га, що знаходиться на землях Кочережківської сільської ради. У зв'язку із тим, що позивач фактично відмовився від користування вказаною земельною ділянкою, право користування нею було передано СФГ «Ставки» та ПП «Комус» у відповідності до норм діючого на той час земельного законодавства і тому, доводи позивача з приводу неправомірності винесених Розпоряджень, є безпідставними. Просять відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 - Приватне підприємство «Фірма Комус» проти позову заперечував, подав письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (т. 3 а.с.116-117, т. 6 а.с. 60-61, т. 8 а.с. 13-15). Представник відповідача суду пояснив, що земельна ділянка площею 98,4968 га (в т.ч. 74,345 га під ставком) із земель водного фонду, що знаходиться на землях Кочережківської сільської ради, була передана в оренду підприємству на підставі Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 21.05.2004 р. № 296-р-04 з урахуванням висновків комісії з надання водних об'єктів в оренду від 07.05.2003 року і підстави для його скасування відсутні. Крім того, вважають, що Розпорядження № 128-р-03 від 12.03.2003 р. про переоформлення права постійного користування землею було прийнято Відповідачем 1 у межах наданих йому повноважень і підстави для скасування його також, відсутні.

Відповідач 3 - Селянське - фермерське господарство «Ставки» проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які залучені до матеріалів справи (т. 4 а.с. 5-6). Представник відповідача суду пояснив, що Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації № 128-р-03 від 12.03.2003 р. про переоформлення права постійного користування землею було прийнято у відповідності до норм Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки позивач відмовився від права користування спірною земельною ділянкою. За таких обставин, Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації № 198-р-04 від 07.04.2004 р. про надання земельної ділянки площею 46,98 га із земель водного фонду, що знаходяться на землях Кочережківської сільської ради у користування СФГ «Ставки» відповідає вимогам закону України «Про оренду землі», є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Третя особа - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 82-85, т. 7 а.с. 35-36). В судовому засіданні представник пояснив, що відповідно до наказу Регіонального відділення № 12/388-АО від 11.08.1999 р. Новомосковське державне виробниче сільськогосподарське підприємство було перетворено у ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство», якому на підставі Договору оренди від 01.04.2001 р. № 12/496-АД було передано в оренду нерухоме майно - групу інвентарних об'єктів, які не увійшли до статутного фонду ВАТ, розміщені за адресою: Дніпропетровська область (с. Михайлівка, с. Вільне, с. Софіївка, с.Кочережки). На виконання спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 р. № 126/752 гідротехнічні споруди, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство», в т.ч. і «пруд дільн. Кочережки», було передано на баланс Державного підприємства «Укрриба» та закріплено за ним на праві повного господарського відання. За таких обставин, вважають, що дії райдержадміністрації щодо передачі в оренду земель іншим підприємствам є незаконними, оскільки органом управління майном (водними об'єктами) є Міністерство аграрної політики України.

Третя особа - Державне підприємство «Укрриба» в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (т. 5 а.с. 89-91). Згідно наданих заперечень, підприємство вважає, що передача земельних ділянок в оренду СФГ «Ставки» та ПП «Комус» відбулось з порушенням норм діючого законодавства, оскільки Павлоградська райдержадміністрація при винесенні оскаржуваних рішень не погодила це питання з ДП «Укрриба», який являється балансодержателем вказаного майна.

Третя особа - Кочережківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (т. 8 а.с. 167). Керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 11.08.1999 р. № 12/388-АО Новомосковське державне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство». Статут ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» було затверджено загальними зборами акціонерного товариства 02.04.2000 р. та зареєстровано Новомосковською райдержадміністрацією 05.10.2000 р. за № 04052324 Ю 0010292 (т. 1 а.с. 16, 50-63).

22.03.1999 р. відповідно до Рішення виконкому Кочережківської сільської Ради народних депутатів від 20.01.1998 р. № 4 Новомосковському рибгоспу (правонаступником якого являється позивач) було видано Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 158, відповідно до якого позивачу надавалась у постійне користування земельна ділянка розміром 115,901 га для розміщення ставків (т. 1 а.с. 12-15).

06.02.2003 року голова правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» ОСОБА_6 звернувся із заявою до Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області в якій просив у зв'язку із реформуванням Новомосковського рибгоспу, якому була надана земля у постійне користування на землях Кочережківської сільської ради площею 115,901 га на підставі Державного акту від 22.03.1999 р., вилучити вказану земельну ділянку та відмінити Державний акт на право постійного користування землею для подальшого надання її в оренду ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» (т. 1 а.с. 20).

12.03.2003 р. головою Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області Войновим В.А. було прийнято Розпорядження № 128-р-03 «Про переоформлення права постійного користування землею», згідно з яким Державний акт на право постійного користування землею площею 115,90 га, виданий Новомосковському рибгоспу 22.03.1999 р. (реєстраційний № 158) було відмінено на підставі заяви про добровільну відмову від 05.02.2003 р. (п. 1). Першому заступнику голови райдержадміністрації Голоті В.О. було рекомендовано на черговому засіданні комісії з надання водних об'єктів в оренду розглянути питання надання вищезазначених земель в оренду на загальних підставах та згідно з діючим законодавством (п. 3) (т. 1 а.с. 22).

Згідно з Протоколом № 2 від 07.05.2003 р. засідання комісії з надання об'єктів водного фонду в оренду, було розглянуто заяви 4-х підприємств про надання в оренду для риборозведення земельної ділянки водного фонду площею 115,9 га на землях Кочережківської сільської ради, а саме: голови правління ТОВ «Новомосковський рибгосп» (115,9 га); директора ПП фірма «Тайга» (75,6 га - ставок № 1); директора ПП «Фірма Комус» (75,6 га - ставок № 1); голови Фермерського господарства «Ставки» (35 га- ставок № 2), було прийнято рішення про передачу в оренду ПП «Фірма Комус» земельної ділянки площею 75,6 га терміном на 20 років та передачу в оренду ФГ «Ставки» земельної ділянки загальною площею 35 га терміном на 1 рік з послідуючим продовженням договору на 20 років (т. 1 а.с. 34-36). Копія вказаного протоколу була направлена на адресу позивача 14.05.2003 р. за вих. № 4/3-921/1 (т. 1 а.с. 37) та, як свідчать матеріали справи, дії щодо проведення засідання комісії та її результати, позивачем не оскаржувались.

15.05.2003 року головою Павлоградської райдержадміністрації Дніпропетровської області було прийнято Розпорядження № 275-р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб», яким було надано дозвіл на оформлення матеріалів по відведенню земель водного фонду для рибогосподарських потреб на території Кочережківської сільської ради в оренду площею 75,6 га ПП «Фірма Комус» та площею 35 га ФГ «Ставки» відповідно строком на 20 років та на 1 рік із послідуючим продовженням договору оренди до 20 років. Підставами прийняття Розпорядження були заяви підприємств, клопотання комісії про перерозподіл земель водного фонду (т. 1 а.с. 24).

15.08.2003 року ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Павлоградської районної державної адміністрації, третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області в якому просило (з урахуванням уточнень до позовної заяви) визнати недійсним п. 3 Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 12.02.2003 р. № 128-р-03 та Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 15.05.2003 р. № 275-р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб» в частині надання об'єктів водного фонду на території Кочережківської сільської ради площею 75.6 га ПП «Фірма Комус» терміном на 20 років та площею 35,0 га ФГ «Ставки» терміном на 1 рік з послідуючим продовженням оренди на 20 років (т. 1 а.с. 305, т. 2 а.с. 8).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2003 р. по справі № 34/281, позовні вимоги ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» були задоволені в повному обсязі (т. 2 а.с. 24-27).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2004 р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2003 р. у справі №34/281 було скасовано і у задоволенні позову позивачеві було відмовлено (т. 2 а.с. 62-65).

Розпорядженням голови Павлоградської райдержадміністрації від 07.04.2004 р. №198-р-04 «Про надання земельної ділянки з земель водного фонду для рибогосподарських потреб», було затверджено проект відведення земельної ділянки водного фонду площею 46,98 га ФГ «Ставки» та надано в оренду строком на 20 років земельну ділянку водного фонду, що розташована на території Кочережківської сільської ради (за межами населеного пункту) загальною площею 46,98 га (в т.ч. площа водного дзеркала - 30,7 га; прибережної смуги - 16,28 га) для рибогосподарських потреб (т. 3 а.с. 98).

15.04.2004 р. між Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Селянським - фермерським господарством «Ставки» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 46,98 га, що розташована на території Кочережківської сільської ради строком на 20 років (т. 3 а.с. 74-75).

Розпорядженням голови Павлоградської райдержадміністрації від 21.05.2004 р. №296-р-04 «Про надання земельної ділянки з земель водного фонду для рибогосподарських потреб» було затверджено проект відведення земельної ділянки водного фонду площею 98,4968 га ПП «Фірма Комус» та надано в оренду строком на 20 років земельну ділянку водного фонду, що розташована на території Кочережківської сільської ради (за межами населеного пункту) загальною площею 98,4968 га (в т.ч. під ставком - 74,345 га) для рибогосподарських потреб (т. 3 а.с. 93).

25.05.2004 р. між Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та Приватним підприємством «Фірма Комус» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 98,4968 га, що розташована на території Кочережківської сільської ради строком на 20 років (т. 3 а.с. 70-71).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин, порядок набуття і реалізація права на землю, а також порядок його припинення тощо до 01.01.2002 року регулювався Земельним кодексом України від 18.12.1990 року (далі - ЗК 1990 р.), а з 01.01.2002 року регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768 - III (далі - ЗК України).

Відповідно до ст. 2 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ст. 3 ЗК України).

Відповідно до ст. 17 ЗК України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Частиною 4 ст. 59 ЗК України встановлено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до Розділу III Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), права на землю в Україні визначені у вигляді права власності на землю та права постійного користування землею (в т.ч. і на умовах оренди).

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності (ст. 92 ЗК України).

Згідно з частинами 1-3 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Частинами 1 та 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.3 ст. 122 ЗК України, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України). Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч. 2 ст. 125 ЗК України). Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 125 ЗК України).

Частиною 1 ст. 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, а також припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Пунтом 6 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

В ході розгляду справи було встановлено, що ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» (правонаступником якого являється позивач) було засновано відповідно до рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, оформленого наказом № 12/388-80 від 11.08.1999 р. шляхом перетворення Новомосковського державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства у відкрите акціонерне товариство (т. 1 а.с. 16-18), та з моменту реєстрації новоствореного підприємства втратило статус державного підприємства.

Також, суд зазначає, що з моменту набрання чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-III, тобто з 01.01.2002 року, ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство», яке на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22.03.1999 р. користувалося земельною ділянкою водного фонду площею 115,901 га, що знаходиться на землях Кочережківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, повинно було у термін до 01.01.2005 року переоформити право користування спірною земельною ділянкою, оскільки новим земельним законодавством для акціонерних товариств право користування земельними ділянками було встановлено лише у вигляді тимчасового користування (оренди).

Як свідчать матеріали справи, головою правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» ОСОБА_6 05.02.2003 року до Павлоградської районної державної адміністрації було подано заяву про «вилучення земельної ділянки площею 115,901 га, що знаходиться у користуванні ВАТ на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22.03.1999 р. та відмінити Державний акт у зв'язку із реформуванням державного підприємства в акціонерне товариство» (т. 1 а.с. 20), тобто, позивачем у відповідності до норм ЗК України та Перехідних положень ЗК України, фактично було поставлено питання про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою, оскільки з 01.01.2002 року він вже такого права не мав.

Що стосується того, що голова правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» ОСОБА_6 написав заяву від 05.02.2003 р. під диктовку голови райдержадміністрації і фактично не мав такого наміру, суд критично ставиться до таких тверджень, оскільки в ході розгляду справи доказів наявності таких обставин встановлено не було. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що тим же головою правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» ОСОБА_6 29.04.2003 року до Павлоградської районної державної адміністрації було подано лист для розгляду на засіданні комісії з надання об'єктів водного фонду в оренду (т. 1 а.с. 21) про передачу в оренду земельної ділянки площею 115,9 га для рибогосподарських потреб, що знаходяться на землях Кочережківської сільської ради, що свідчить про безпідставність тверджень позивача про відсутність намірів припиняти право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Суд також звертає увагу, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин земельним законодавством не було визначено іншого шляху переоформлення права користування земельної ділянки з постійного на тимчасове, окрім припинення права власності та надання земельної ділянки у користування на умовах оренди на загальних підставах.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки, підставою для припинення права користування земельною ділянкою у відповідності до ст. 141 ЗК України було передбачено, в тому числі, добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, заява голови правління ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» ОСОБА_6 від 05.02.2003 року являлась підставою для припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Згідно з Довідкою Павлоградського районного відділу земельних ресурсів від 17.09.2003 р. № 5/03-3539 (т. 1 а.с. 110), земельна ділянка площею 11501 га на якій знаходяться водні об'єкти, що знаходились у користуванні ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» знаходиться за межами населених пунктів. Тобто, у відповідності до п. 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розпорядження вказаними землями відноситься до компетенції місцевих органів виконавчої влади.

За таких обставин, Павлоградською районною державною адміністрацією в особі голови райдержадміністрації, правомірно було розглянуто питання про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою про що зазначено в п. 1 оскаржуваного Розпорядження № 128-р-03 від 12.03.2003 р. (т. 1 а.с. 22).

Що стосується формулювання в п. 1 оскаржуваного розпорядження про відміну Державного акту на право постійного користування землею площею 115,901 га, виданого Новомосковському рибгоспу 22.03.1999 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельні ділянки і право постійного користування земельними ділянками та договорів оренди, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 404 від 03.07.2013 р.), державні акти, що посвідчують право постійного користування землею реєструються, відповідно, у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею (юридичними особами) за формою згідно з додатком 5 (п. 3.5). У випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву ради або державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа. У відповідній книзі записів (реєстрації) робиться запис про припинення права власності чи користування земельною ділянкою, який посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України (п. 3.10).

Тобто, після припинення права постійного користування земельною ділянкою ділянкою у Книзі державних актів на право постійного користування землею повинно було бути зроблено відповідний запис, а другий примірник державного акту повернутий до архіву органу місцевого самоврядування.

Як свідчить з п. 2 Розпорядження № 128-р-03 від 12.03.2003 р., районний відділ земельних ресурсів та Кочерижківську сільську раду було зобов'язано внести відповідні зміни до земельно - облікових даних щодо припинення права користування земельною ділянкою у зв'язку із добровільною відмовою ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» від користування спірною земельною ділянкою (т. 1 а.с. 22), що узгоджується з нормами Інструкції № 43 від 04.05.1999 р.

Суд також зазначає, що не погоджується із твердженням позивача з приводу того, що Розпорядженням № 128-р-03 від 12.03.2003 р. не було припинено право постійного користування земельною ділянкою, оскільки в п. 1 лише вказано про відміну державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 115,901 га. Так, вказаний пункт оскаржуваного Розпорядження був прийнятий на підставі заяви позивача про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою від 05.02.2003 р., і іншого рішення, ніж припинення права постійного користування у відповідності до положень ст. 141 ЗК України, в даному випадку, відповідач прийняти не міг.

Про фактичне припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке було посвідчене Державним актом на право постійного користування землею від 22.03.1999 р. свідчить і той факт, що п. 3 Розпорядження № 128-р-03 від 12.03.2003 р. зобов'язано першого заступника голови райдержадміністрації Голоту В.О. на черговому засіданні комісії з надання водних об'єктів в оренду розглянути питання надання спірної земельної ділянки в оренду на загальних засадах (т. 1 а.с. 22).

За таких обставин, суд вважає, що Розпорядження № 128-р-03 від 12.03.2003 р. «Про переоформлення права постійного користування землею» хоча і носить ряд неточностей у формулюванні, між тим за своєю суттю та підставами прийняття фактично встановлює факт припинення права постійного користування ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» на земельну ділянку площею 115,901 га, що знаходиться на землях Кочережківської сільської ради у зв'язку із добровільною відмовою користувача від права користування земельною ділянкою.

У зв'язку із наведеним, підстави для визнання Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації № 128-р-03 від 12.03.2003 р. протиправним та його скасування, відсутні.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування: Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 15.05.2003 р. № 275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб»; Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 07.04.2004 р. № 198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянському - фермерському господарству «Ставки»; Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 21.05.2004 р. № 296р-04 «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус», суд зазначає наступне.

Як було встановлено в ході розгляду справи, підставою для прийняття Розпорядження від 15.05.2003 р. № 275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб» (т. 1 а.с. 24) слугували результати розгляду Комісією з надання об'єктів водного фонду в оренду (Протокол № 2 від 07.05.2003 р.) заяв підприємств - ВАТ «Новомосковський рибгосп», ПП фірма «Тайга», ПП «Фірма Комус» та ФГ «Ставки» щодо надання в користування на умовах оренди спірної земельної ділянки (її часток) (т. 1 а.с. 34-36).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 59 ЗК України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір оренди земельної ділянки, що перебуває у власності громадян або юридичних осіб, укладається між власником і особою, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду, в порядку, визначеному цим Законом. Особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного

органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, передбаченому Земельним кодексом України. У разі надходження двох або більше клопотань (заяв) на оренду однієї й тієї ж земельної ділянки, що є у державній або комунальній власності, відповідні орендодавці проводять земельний аукціон (конкурс) щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший спеціальний порядок. Порядок набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається орендодавцями з дотриманням вимог законодавства про добросовісну конкуренцію.

Як свідчать матеріали справи, комісія з надання об'єктів водного фонду в оренду була створена на підставі Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 16.07.2001 р. № 207-р (т. 1 а.с. 104) та являлась на момент виникнення спірних правовідносин постійно діючим органом.

Судом встановлено, що у зв'язку із поданням заяв щодо розподілу земель водного фонду, в тому числі і спірної земельної ділянки площею 115,901 га, що знаходиться на землях Кочережківсько сільської ради, від 4-х підприємств, ВАТ «Новомосковський рибгосп», ПП фірма «Тайга», ПП «Фірма Комус» та ФГ «Ставки» були проінформовані про проведення засідання комісії з надання об'єктів водного фонду в оренду 07.05.2003 р. телефонограмою (т. 3 а.с. 31). Тобто, ВАТ «Новомосковський рибгосп» на момент розгляду комісією питань щодо надання спірної земельної ділянки (частини земельної ділянки) у користування погоджувався із процедурою отримання права користування земельною ділянкою на умовах оренди через проведення конкурсу та подав відповідні документи для участі у конкурсі (т. 3 а.с. 92).

За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено створення відповідних комісій з надання об'єктів водного фонду в оренду, і тому, рішення прийняті за результатами засідання комісіє не мають юридичної сили, оскільки діючим на той час законодавством не було встановлено і заборон на створення вказаних комісій для регулювання відносин щодо надання земельних ділянок у користування. Крім того, суд зазначає, що позивачем будь - які дії комісії щодо прийняття рішення, оформленого Протоколом № 2 від 07.05.2003 р., не оскаржувались.

За таких обставин, суд вважає, що Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 15.05.2003 р. № 275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб» прийнято у відповідності до норм Земельного кодексу України і підстави для його скасування відсутні.

Суд також зазначає, що Розпорядження голови Павлоградської райдержадміністрації від 07.04.2004 р. № 198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянському - фермерському господарству «Ставки» та № 296р-04 від 21.05.2004 р. «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус» були прийняті після розроблення проекту відведення земельних ділянок водного фонду, загальна площа водних об'єктів (ставків) яких складає 115,901 га, що також узгоджується з компетенцією голови райдержадміністрації та відповідає процедурі надання у користування на умовах оренди земельних ділянок.

Суд не приймає до уваги твердження позивача та третіх осіб - Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області та Державного підприємство «Укрриба», з приводу того, що вказаними рішеннями було здійснено розпорядження державним майном, яке знаходилось на балансі Міністерства аграрної політики України, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Акт приймання - передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» від 26.06.2003 р., на баланс державного підприємства «Укрриба» передаються гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання що розташовані в тому числі і на землях «дільниця «Кочерижки», пруди» (т. 1 а.с. 90-94). Між тим, у вказаних документах мова іде про гідротехнічні споруди, а не землі водного фонду на території Кочерижківської сільської ради і не про водні об'єкти (ставки, пруди) в розумінні ст. 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР, яким являється природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Тобто, посилання вказаних осіб на винесення оскаржуваних Розпоряджень у порушення норм цивільного законодавства, є безпідставними і спростовуються встановленими в ході розгляду справи, обставинами.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що на підставі ч. 3 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 р. №2163-XII, ВАТ «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» мало пріоритетне право на довгострокову оренду займаної земельної ділянки, оскільки поняття «пріоритетне право» не означає, що не повинно проводитись конкурсної процедури надання у користування земельних ділянок, встановленої земельним законодавством. З матеріалів справи свідчить, що позивачем на розгляд комісії з надання об'єктів водного фонду в оренду було надано лише заяву та копію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 22.03.1999 р. (т. 3 а.с. 92), будь - яких інших документів, що дійсно б підтверджували його пріоритетне право на надання в оренду земельної ділянки, до комісії надано не було, що не заперечувалось представником в ході розгляду справи.

Суд також зазначає, що Розпорядження від 07.04.2004 р. № 198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянському - фермерському господарству «Ставки» і №296р-04 від 21.05.2004 р. «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус» були прийняті в період, коли рішення по справі № 34/281 набрало законної сили відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду (т. 2 а.с. 63-65), у зв'язку із чим, суд критично ставиться до тверджень позивача з приводу того, що оскаржувані Розпорядження були прийняті в період розгляду справи судом і тому не можуть вважатись прийнятими у законний спосіб.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані Розпорядження від 15.05.2003 р. №275р-03 «Про надання дозволу на відведення земель водного фонду в оренду для рибогосподарських потреб» та Розпорядження від 07.04.2004 р. № 198р-04 «Про надання в оренду земель водного фонду селянському - фермерському господарству «Ставки» і №296р-04 від 21.05.2004 р. «Про надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству «Фірма «Комус» були прийняті у спосіб, встановлений земельним законодавством і підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірними рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування Розпоряджень голови Павлоградської районної державної адміністрації від 12.03.2003 р. № 128р-03, від 15.05.2003 р. № 275р-03, від 07.04.2004 р. № 198р-04, від 21.05.2004 р. № 296р-04, слід відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Новомосковське рибоводне сільськогосподарське підприємство» до Павлоградської районної державної адміністрації, Приватного підприємства «Фірма Комус», Селянського-фермерського господарства «Ставки», треті особи - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Укрриба», Кочережківська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання недійсними розпоряджень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева