Рішення № 41922015, 09.12.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 925/1896/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю представників сторін: позивача - Паца В.О. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" про стягнення 362586,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся в суд з позовом до Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" (далі - відповідач), про стягнення, на підставі договору купівлі-продажу природного газу №02/11/11-76 від 30.09.2011 року, 227695,61 грн. інфляційних втрат, 134890,49 грн. 3% річних у зв'язку із простроченням виконання грошових зобов'язань станом на 11.07.2014 року та відшкодування судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з підстав і в розмірі, викладених в позовній заяві, підтримав та просив задовольнити позов повністю.

Відповідач в засідання суду явку свого представника не забезпечив, відзив на позов до дня судового засідання не подав, представник відповідача 04.12.2014 року за вх. № 27271 подав клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

30.09.2011 року позивач - ПАТ НАК "Нафтогаз України", як продавець, та відповідач - ДП "Іваньківський цукровий завод", як покупець, уклали Договір №02/11/11-76 на купівлю-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року природний газ (за кодом згідно УКД ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (а.с.11-17).

Згідно п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 днів до початку здійснення поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється протягом 3 днів з дати підписання акту приймання-передачі природного газу.

Додатковою угодою № 1 від 11.10.2011 року сторони виклали у новій редакції пункт 5.2 договору щодо ціни газу (а.с.17).

Згідно акту приймання-передачі природного газу від 27.12.2011 року позивач поставив відповідачу природного газу на загальну суму 6 710 960,10 грн. (а.с.18).

В порушення умов Договору відповідач вартість отриманого природного газу у встановлений строк не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.05.2012 року у справі №04/5026/407/2012, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, стягнуто з державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 2 207 780,72 грн. основного боргу, 72 293,07 грн. три проценти річних, 46 976,72 грн. інфляційних та 57336,84 грн. судового збору.

Зазначеним рішенням суду встановлено наявність у відповідача простроченої заборгованості за договором.

За розрахунком позивача станом на 11.07.2014 року прострочення відповідача триває, за період з 22.05.2012 по 11.06.2014 року сума інфляційних втрат становить 227695,61 грн., за період червня 2012 - травня 2014 року сума 3% річних становить 134890,49 грн.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

З урахуванням викладеного суд вважає, що спірні зобов'язальні відносини виникли між сторонами на підставі договору №02/11/11-76 на купівлю-продажу природного газу від 30.09.2011 року. Договір є укладеним, виконаний позивачем в частині поставки природного газу, вимоги позивача ґрунтуються на правах і обов'язках сторін цього договору.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов договору встановлений рішенням господарського суду Черкаської області від 24.05.2012 року у справі №04/5026/407/2012, отже, згідно ст. 35 ГПК України не потребує повторного доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Вимога позивача про стягнення 134890 грн. 49 коп. 3% річних та 227695 грн. 61 коп. інфляційних втрат, які нараховані за період з 22.05.2012 року по 11.06.2014 року, з врахуванням здійснених відповідачем платежів, відповідає ч. 2 ст. 625 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Статтею 83 ГПК України встановлено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, яка підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Приймаючи рішення у цій справі, судом враховані висновки Верховного Суду України щодо застосування ст. 625 ЦК України, викладені, зокрема, у постанові від 04 липня 2011 року у справі № 13/210/10.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства, суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо порядку розрахунків за поставлений природний газ, прострочив його оплату, тому позовні вимоги про стягнення 134890 грн. 49 коп. 3% річних та 227695 грн. 61 коп. інфляційних втрат, судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 7251 грн. 72 коп..

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Іваньківський цукровий завод", місцезнаходження: 20132, Черкаська область, Маньківський район, с.Іваньки, вул.Заводська, 1, ідентифікаційний код 32741501, на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720 - 134890 грн. 49 коп. 3% річних, 227695 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 7251 грн. 72 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 15.12.2014 року.

Суддя В.М. Грачов