ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/25950/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2010
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011
у справі № 2-а-5024/10/0670
за позовом Приватного підприємства «Альянс»
до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2010, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.06.2010 № 0005522320/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 62594 грн. за основним платежем та в сумі 31297 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Новоград-Волинська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2010 № 0005522320/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 218517 грн., в тому числі: 145678 грн. основного платежу та 72839 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки планової виїзної перевірки, викладені в акті від 28.05.2010 № 693/05-53/23-20/32579196, про порушення абз. «б» п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що полягало у незбільшенні платником податків валового доходу у І півріччі 2009 року на 582711 грн. - суму непогашеної заборгованості за договорами про надання посередницьких послуг з ПП «Шеборн» (193376 грн.), ТОВ «Укрінвест-1» (57000 грн.) та ТОВ «ЕТА-енергетичний торговий центр» (332335 грн.).
Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2010 № 0005522320/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 83084 грн. за основним платежем та в сумі 41542 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заборгованість позивача перед ТОВ «Укрінвест-1» та ПП «Шеборн» не визнана у порядку досудового врегулювання спорів, судом чи за виконавчим написом нотаріуса.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, а саме: підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірним відносин), та вважає, що суди повно встановили обставини у справі, надали їм правильну правову оцінку на підставі законодавства, що врегульовує спірні відносини.
Відповідно до п.п. «б» п.п. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зі змісту вказаних норм закону випливає, що виникнення обов'язку у платника щодо збільшення валових доходів на суму непогашеної заборгованості положеннями п.п. «б» п.п. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94 ВР залежить від факту визнання такої заборгованості судом або вчинення нотаріусом відповідного виконавчого напису.
Оскільки визнання заборгованості позивача перед контрагентами - ПП «Шеборн» (193376 грн.) та ТОВ «Укрінвест-1» (57000 грн.) судом чи за виконавчим написом нотаріуса у податковому не відбувалось, суди дійшли правильного висновку про відсутність у позивача обов'язку збільшувати валовий доход на суму зазначеної заборгованості на підставі п.п. «б» п.п. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94 ВР.
Посилання податкового органу на те, що свідоцтво платника податків ТОВ «Укрінвест-1» анульоване 25.05.2009, а ПП «Шеборн» знято з обліку державної податкової служби 14.01.2009 не спростовують безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 218517 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням.
З огляду на викладене, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В.Ланченко
Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 41921865, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5024/10/0670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: