Постанова № 41921803, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/60683/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - СДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2012

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2012

у справі № 2а-4473/12/0170/27

за позовом публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариства «Чорноморнафтогаз" (далі - Товариство)

до СДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2012, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.04.2012 № 0000064000, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 300 000 грн.

У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з того, що Товариство правомірно включило до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі податкової накладної від 31.01.2012 № 643/100 у січні 2012 року за датою виписки цієї накладної.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, СДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти судів попередніх інстанцій та відмовити у позові. Основним мотивом касаційної скарги зазначено те, що до моменту реєстрації податкової накладної постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних за відсутності скарги на такого постачальника право на формування податкового кредиту у покупця не виникає.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги СДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з'ясовано, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято податковою інспекцією за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2012 року.

Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 06.04.2012 № 5/07-0/00153117, в якому зазначено про передчасне віднесення платником до податкового кредиту ПДВ у сумі 300 000 грн. за податковою накладною від 31.01.2012 № 643/100, яку не було зареєстровано постачальником (державним підприємством «Придніпровська залізниця») в Єдиному реєстрі податкових накладних у цьому звітному періоді. За посиланням відповідача, оскільки зазначену податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано постачальником лише 06.02.2012, то право на включення до податкового кредиту за цією накладною виникло у позивача не раніше лютого 2012 року.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, попередні судові інстанції виходили з того, що платником було дотримано визначені статтею 198 Податкового кодексу України умови формування податкового кредиту за операцією з придбання послуг з перевезення товару у рамках правовідносин з державним підприємством «Придніпровська залізниця» з огляду на реальність виконання цих операцій та їх належне документальне оформлення.

Однак у даному разі зазначені обставини не є достатніми для підтвердження права позивача на оспорювану суму податкового кредиту у січні 2012 року.

Так, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом восьмим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Оскільки звітним періодом визначення об'єкта оподаткування ПДВ є календарний місяць (пункт 202.1 статті 202 названого Кодексу), то вказані вимоги, які обумовлюють право платника на включення ПДВ до податкового кредиту, мають бути дотримані одночасно в одному звітному періоді.

А відтак відсутність реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі у січні 2012 року виключає право Товариства на податковий кредит у цьому податковому періоді.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається, зокрема, про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру.

Отже, чинним законодавством передбачена можливість перевірки покупцем наявність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У розглядуваному випадку позивач не скористався своїм правом перевірити відповідні відомості, тим самим взявши на себе ризик негативних наслідків своєї бездіяльності, зокрема, таких як неможливість документально підтвердити право на податковий кредит у січні 2012 року за вказаною податковою накладною.

А відтак оспорювану суму ПДВ було цілком правомірно виключено СДПІ з податкового кредиту Товариства у січні 2012 року, у зв'язку з чим у судів були відсутні передбачені законом підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення та задоволення даного позову.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити СДПІ її правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

За таких обставин, керуючись статтями 55, 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби її правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

2. Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників задовольнити.

3. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2012 у справі № 2а-4473/12/0170/27 скасувати.

4. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько