Ухвала суду № 41921666, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2014 р. м. Київ К/800/23098/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,

при секретарі судового засідання: Гуловій О.І.,

за участю представника позивача: Писанці А.М.,

представника відповідача: Вязьмітіновій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - ТОВ "Фоззі-Фуд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 125120105/2013/010068/1 від 20 травня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Київською митницею Міндоходів відмовлено позивачу у прийнятті вантажної митної декларації та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125120105/2013/00403 від 20 травня 2013 року.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів, ніж заявлений ТОВ "Фоззі-Фуд", відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125120105/2013/010068/1 від 20 травня 2013 року.

Підставою для прийняття оскарженого рішення, Київська митниця Міндоходів вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають чинному законодавству відносно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості № 125120105/2013/010068/1 від 20 травня 2013 року;

- стягнути з відповідача на користь ТОВ "Фоззі-Фуд" судові витрати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

В свою чергу, представник Київської митниці Міндоходів у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

У судовому засіданні представник відповідача також просила залишити касаційну скаргу без задоволення посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року просила залишити без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ООО "Кас Хаус" укладено контракт № 420 від 15 серпня 2012 року щодо поставки товару, зокрема, живих прісноводних раків.

Відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 укладеного контракту № 420 від 15 серпня 2012 року позивач придбаває товар за кількістю, асортиментом і вартістю, вказаній в інвойсах щодо кожної поставки, які є невід'ємними частинами даного контракту.

З метою митного оформлення імпортованого товару на виконання вищезазначеного контакту, позивачем подано до Київської митниці Міндоходів декларацію митної вартості товарів № 125120105/2013/262560 від 20 травня 2013 року.

Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору, в розмірі 5268,00 доларів США, що становило за офіційним курсом НБУ - 42107,12 гривень.

В підтвердження митної вартості товару, позивач надав митному органу необхідні документи для митного оформлення, зокрема: митну декларацію № 125120105/2013/262560 в режимі "IM-40", контракт № 420 від 15 серпня 2012 року, додаткову угоду № 2 до контракту № 420 від 15 серпня 2012 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 17 від 17 травня 2013 року, сертифікат відповідності, калькуляцію собівартості продукції виробника і постачальника товару ООО "Кас Хаус" від 11 квітня 2013 року, завіреної Торгово-промисловою палатою Вірменії та інші документи, що підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митною вартістю товару у вантажній митній декларації, Київська митниця Міндоходів запропонувала позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- виписку із бухгалтерської документації;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, на дану поставку.

Проте, декларант на вимогу митного органу про надання в якості додаткового документу виписки з бухгалтерської документації на дану поставку, письмово повідомив відповідача про неможливість її надання у зв'язку із тим, що вантаж на даний час нерозмитнений та не може бути оприбуткований бухгалтерією.

ТОВ "Фоззі-Фуд" на підтвердження своєчасної сплати коштів та незмінності ціни товару за попередніми поставками за даним контрактом в якості додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів надав бухгалтерські документи на попередні поставки, а саме: копії видаткової накладної № 0075266178 від 15 березня 2013 року та № 0075423874 від 29 березня 2013 року на попередні поставки даної продукції; копії податкових накладних № 7001292 від 15 березня 2013 року та № 7005538 від 29 березня 2013 року на попередні поставки даної продукції; копії виписки з банківської документації від 29 березня 2013 року на попередні поставки; висновок про вартісні характеристики товару Торгово-промислової палати № Ц-199 від 22 квітня 2013 року; прайс-лист виробника від 01 квітня 2013 року; експертну декларацію № С7226 від 19 травня 2013 року.

Вищевказані документи взяті митним органом до уваги, проте не стали підставою для підтвердження рівня заявленої декларантом митної вартості товарів.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідачем було відмовлено ТОВ "Фоззі-Фуд" у прийнятті вантажної митної декларації та оформлено картку відмови № 125120105/2013/00403 від 20 травня 2013 року.

Разом з цим, 20 травня 2013 року Київською митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125120105/2013/010068/1, яким скориговано митну вартість товару "раки живі прісноводні. Чиста вага - 660 кг. Без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів: без складових сумішей; тепловій кулінарній обробці не піддавались; без консервантів; без індивідуального пакування. Розмірний ряд 30-50 гр. - 600 кг. Розмірний ряд 70-90 гр. - 60 кг. Виробник: ООО "Кас Хаус", країна виробництва - Республіка Вірменія", з 5268,00 доларів США до 6016,29 доларів США, застосувавши метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведення відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірність своїх дій щодо застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації № 125120105/2013/262560 від 20 травня 2013 року.

Таку позицію Київського окружного адміністративного суду підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положень статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зі змісту рішення контролюючого органу № 125120105/2013/010068/1 від 20 травня 2013 року вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості та у зв'язку із невиконанням вимог статті 53 Митного кодексу України.

Проте, вищевказаним положенням чітко встановлено, що контролюючий орган витребовує у декларанта додаткові документи у разі якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару підтверджується рахунок-фактурою (інвойсом) № 17 від 17 травня 2013 року, додатковою угодою № 2 до контракту № 420 від 15 серпня 2012 року та калькуляцією собівартості продукції виробника і постачальника товару ООО "Кас Хаус" від 11 квітня 2013 року.

Відповідно до додаткової угоди № 2 до контракту № 420 від 15 серпня 2012 року визначено, що вартість товару може змінюватися у зв'язку із сезонністю.

Так, у літній період з 01 квітня по 01 жовтня продавець постачає товар покупцю за ціною 6,88 доларів США за 1 кг раків, розміром 30-50 гр.

Крім цього, прайс-листом виробника від 01 квітня 2013 року, який додатково наданий на вимогу контролюючого органу та експертним висновком підтверджено, що ринкова вартість товару "раки прісноводні живі" становить 6,88 доларів США/ кг, розміром 30-50 гр. та 19,00 доларів США/ кг, розміром 70-90 гр., що відповідає її контрактній ціні згідно з інвойсом № 17 від 17 травня 2013 року на суму 5268,00 доларів США.

Разом з цим, декларацією країни відправлення, яка міститься в матеріалах справи, підтверджується вартість товару, яка заявлена у декларації ТОВ "Фоззі-Фуд".

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, оскільки декларантом були надані всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що органом доходів і зборів оскаржене рішення прийнято на підставі митної вартості товарів, митне оформлення яких було скориговане митницею та в результаті здійснено за резервним методом, що суперечить позиції Міністерства доходів і зборів України щодо неприпустимості зазначення в даному випадку - метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Таким чином, правильність визначення та обґрунтованість застосування відповідачем методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів не з'ясована.

З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій передчасно прийшли до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За встановленим частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, чого відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може робити суд касаційної інстанції, справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 159, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді М.О. Сорока

Т.А. Чумаченко