Ухвала суду № 41921606, 27.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року м. Київ К/800/35536/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Кочана В.М.

Черпак Ю.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про скасування рішень щодо застосування штрафних санкцій від 31 травня 2012 року №3353, 3355, 3356, 3357,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року позивачем подано позов до суду про визнання протиправними та скасування рішень від 31 травня 2012 року №3353, 3355, 3356, 3357 щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в яких просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України є юридичною особою (ідентифікаційний номер - 20001993) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (реєстраційний номер 10-18050).

31 травня 2012 року, на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме: №3353 на суму 485,10 грн. (з них: штраф в розмірі 441 грн., пеня - 44,10грн.); №3355 на суму 530,28 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -39,28 грн.); №3356 на суму 535,19 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -44,19 грн.); №3357 на суму 534,34 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -43,34 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про законність оскаржуваних рішень про застосування до позивача штрафних санкцій та пені.

Так, статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Абзацом 2 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передбачено, що авансовими платежами є платежі, що сплачуються під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників.

За змістом частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Положення пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язують платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Зазначенні вище вимоги кореспондуються з положеннями підпункту 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, згідно якого платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

Згідно з частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Розділом 2 Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачено, що Пенсійний фонд України та територіальні органи Пенсійного фонду України відкривають в органах Казначейства України небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Як встановлено судами, між Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві та відповідачем було укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування (копія в матеріалах справи), згідно якого було відкрито 88 небюджетних рахунків. У відповідності до вказаного переліку, аналітичний рахунок №37197072002629 відповідає коду програмної класифікації видатків та кредитування держаного бюджету/коду тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів « 072».

Згідно з пунктом 13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Пунктом 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-1, передбачено, що повернення коштів здійснюється у випадках: - помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; - помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.

За приписами пункту 5 зазначеного Порядку повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Судами встановлено, що позивачем 09 червня 2011 року надіслано на адресу відповідача заяву про перерозподіл раніше перерахованих коштів, згідно якого позивач просив здійснити перерозподіл суми в розмірі 5000 грн. з рахунку № 37197072002629 на рахунок №37199070002629. Зазначену заяву задоволено, згідно з платіжного доручення від 21 червня 2011 року відповідачем здійснено перерахування суми в розмірі 5000 грн. з рахунку № 37197072002629 на рахунок № 37199070002629.

Суди дослідивши рух коштів зі сплати єдиного внеску на рахунки відповідача становили, що недоїмка по рахунку №37197072002629 виникла, у зв'язку із задоволенням відповідачем заяви Інституту від 09 червня 2011 року про здійснення перерозподілу суми в розмірі 5000 грн. з рахунку №37197072002629 на рахунок №37199070002629.

Згідно з частиною 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, відповідачем правомірно нараховано штраф та пеню за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок № 37197072002629, оскільки недоїмка по рахунку виникла у зв'язку з перерозподілом раніше перерахованих коштів, за заявою позивача.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ним повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про скасування рішень щодо застосування штрафних санкцій від 31 травня 2012 року №3353, 3355, 3356, 3357 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: В.М. Кочан

Ю.К. Черпак