Рішення № 41921172, 25.11.2014, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/5610/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Сухомлінов С.М.

Доповідач - Кабанченко О.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В.,

Рубан С.М.

при секретарі - Осмолович В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» - Шуліки Аліни Володимирівни на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову з підстав спливу строку позовної давності, не взяв до уваги ту обставину, що сторони в письмовій формі уклали договір про збільшення строку позовної давності до 5 (п'яти) років, отже позивач звернувся до суду в листопаді 2013 року, тобто, у межах строку позовної давності, встановленої за домовленістю сторін у кредитному договорі.

Відповідач у судове засідання суду апеляційної інстанції не явилась в шостий раз, про час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення повідомлень рекомендованою поштою та засобами телефонного зв'язку (а.с. 57).

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, сторонами 13 листопада 2007 року був укладений договір споживчого кредиту № К2XRRX04860789, за умовами якого позивач надав, а відповідач отримала кредит у розмірі 2 371,59 грн., який зобов'язалась повернути до 13 вересня 2008 року та сплатити за користування кредитними коштами у розмірі 0,12%на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а також інші платежі, визначені договором (а.с. 3-6).

Відповідач неналежним вином виконувала умови договору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка, відповідно до розрахунків позивача, станом на 25 листопада 2013 року становить 16 864,92 грн., з яких:

2 371,60 грн. - заборгованість за кредитом,

1,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

687,80 грн. - заборгованість по комісії;

12 524,93 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

500 грн. - штраф (фіксована частина);

779,28 грн. - штраф (процентна частина).

Останній платіж було здійснено відповідачем 15 травня 2009 року після закінчення строку дії договору, про застосування наслідків спливу позовної давності заявлено відповідачем.

У січні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Посилаючись на наведені обставини, просив постановити рішення про стягнення з відповідача 16 864,92 грн. кредитної заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг строку позовної давності по даним позовним вимогам розпочався 15 травня 2009 року, позивач звернувся до суду через 4 роки 5 місяців після закінчення трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, не надавши доказів поважності причин пропуску такого строку, а відповідачем заявлено про сплив позовної давності.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду, вважає, що вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Так, судом вірно визначено, що перебіг строку позовної давності розпочався з 15 травня 2009 року - з дати внесення відповідачем останнього платежу в погашення кредиту.

Проте, судом не враховано, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору, який складається із заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлений тривалістю у 5 років (п. 5.5 Умов).

Договір сторін про збільшення позовної давності укладений у письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 259 ч. 1 ЦК України.

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строку позовної давності, встановленого сторонами договору.

Крім того, зазначення у рішенні суду про те, що відповідачем заявлено про застосування позовної давності, не відповідає дійсності, оскільки у матеріалах справи відсутня така заява відповідача, отже підстав для застосування положень ст. 267 ч. 4 ЦК України у суду не було.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Так, судова колегія визнає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 2 371,60 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 1,31 грн., заборгованості по комісії, яка передбачена договором, у сумі 687,80 грн., а всього у розмірі 3 060,71 грн.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні виписками по рахункам відповідача ОСОБА_4, меморіальним ордером від 15 травня 2009 року про часткову сплату заборгованості по кредиту.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, що заявлені в сумі 12 524,93 грн., з урахуванням положень ст. 551 ч. 3 ЦК України підлягають частковому задоволенню - розмір неустойки, який значно перевищує суму боргу по кредиту та процентам, підлягає зменшенню до 2 370 грн.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 500 грн. (фіксована частина), 779,28 грн. (процентна частина) задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

З пояснень представника позивача встановлено, що штраф нарахований у відповідності до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які є невід'ємною частиною договору сторін.

За цим пунктом умов позичальник сплачує штраф за порушення строків платежів по грошових зобов'язаннях.

Проте, за такі ж порушення передбачена відповідальність п. 5.1 Умов у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, одночасне стягнення штрафу і пені є подвійною відповідальністю за одне порушення, що не передбачено діючим законодавством.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 2 371,60 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 1,31 грн., заборгованість по комісії, яка передбачена договором, у сумі 687,80 грн., пеня у сумі 2 370 грн., а всього 5 430,071 грн.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 240,60 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» - Шуліки АліниВолодимирівни задовольнити частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № К2XRRX04860789 від 13 листопада 2007 року у розмірі 5 430,071 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2 371,60 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 1,31 грн., заборгованість по комісії - 687,80 грн., пеня - 2 370 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК судові витрати у розмірі 240,60 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: