Рішення № 41917458, 05.12.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05.12.2014

Справа № 2/489/1716/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

5 грудня 2014 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю представника відповідача Шевченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними, зобов'язання повернути суму за депозитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними.

Позивач вказував на те, що 12.10.2009 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено депозитний договір № SAMDN25000707924196 (вклад «Стандарт»). Відповідно до умов договору позивач передав, а Банк прийняв на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 20000 грн. строком дії до 12.10.2010 року з виплатою 22,5% річних.

Маючи намір отримати кошти з депозитного рахунку та нараховані проценти, 4 березня 2014 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про видачу депозитного вкладу разом з відсотками. Проте, 19 травня 2014 року отримав від відповідача відповідь, що усі грошові кошти з депозитного рахунку, а саме 20118 грн. 24 коп., Банк спрямував на погашення заборгованості по картці.

Посилаючись на те, що Банк необґрунтовано розрахував йому борг по кредитній картці та неправомірно провів повне списання коштів з депозитного внеску, розірвавши договір в односторонньому порядку, всупереч умовам договору, просив суд визнати неправомірним нарахування заборгованості за кредитною карткою, визнати неправомірними дії відповідача щодо розірвання депозитного договору та списання з депозитного рахунку 20000 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, стягнути з відповідача 20000 грн. депозитних коштів та нараховані відсотки за депозитним договором за 2011, 2012, 2013 роки у розмірі 13645 грн. 78 коп.

Позивач неодноразово уточнював письмово свої позовні вимоги.

Остаточно просив суд визнати неправомірним нарахування заборгованості за кредитним договором, визнати неправомірними дії відповідача щодо розірвання депозитного договору № SAMDN25000707924196 (вклад «Стандарт») від 12 жовтня 2009 року та списання з депозитного рахунку 20000 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14 листопада 2007 року, зобов'язати відповідача повернути депозитні кошти у розмірі 20000 грн. на депозитний рахунок, зобов'язати відповідача повернути на депозитний рахунок відсотки за 2011-2013 роки всього у розмірі 13645 грн. 78 коп.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов. В частині своїх вимог про визнання неправомірним нарахування заборгованості посилався на те, що відповідач необґрунтовано до складових заборгованості, крім нарахованих тіла кредиту і відсотків за його користування, включив комісію та штрафні санкції, які, в тому числі, були списані з його депозитного рахунку.

Представник відповідача заперечував проти позову. Вказував на те, що списання грошових коштів з рахунку банківського вкладу позивача було здійснено на законних підставах з метою погашення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2007 року між позивачем та Банком було укладено кредитний договір, згідно якого позивач отримав 5000 грн. кредиту у вигляді

встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 1,9% в місяць (22,8% річних) на залишкову суму заборгованості, з кінцевим строком повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.

При поданні заяви про оформлення кредиту позивач письмово погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.

При укладенні договору сторони також визначили розмір комісії за кредитне обслуговування, а також штрафних санкцій у разі порушення позичальником взятих зобов'язань.

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитною карткою, 18 вересня 2008 року ОСОБА_2 було збільшено кредитний ліміт до 10000 грн. 31 березня 2009 року кредитний ліміт зменшено до 9940 грн.

12 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу «Стандарт» № SAMDN25000707924196 з щомісячною сплатою відсотків по ньому в розмірі 22,5 % річних.

Відповідно до умов укладеного договору позивач передав, а Банк прийняв грошові кошти у розмірі 20000 грн. на строк 12 місяців до 12 жовтня 2010 року.

Згідно з пунктом 5.6 Умов та Правил надання банківських послуг держатель доручає банку списувати з будь-якого рахунку держателя, відкритого в Банку, зокрема з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу, якщо мінімальний обов'язків платіж вказаний в заяві клієнта і в пам'ятці клієнта, а також списання помилково перерахованих сум, за якими держатель не є належним одержувачем. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Згідно пункту 11 договору банківського вкладу за наявності у клієнта простроченої заборгованості по кредитам та/або кредитним лініям, отриманих клієнтом у Банку, або по кредитам, за якими клієнт є поручителем, а також по процентах за їх користування, Банк має право на свій розсуд розірвати даний договір. При цьому Банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати розірвання договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються на поточний/картковий рахунок клієнта.

Списання коштів оформлюється меморіальним ордером.

Як вбачається з наданих до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором, виписки з особового рахунку позивача станом на 1 травня 2011 року позивачу була нарахована заборгованість за кредитним договором від 14 листопада 2007 року, яка складалася з 9934 грн. 80 коп. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 5968 грн. 57 коп. - нараховані проценти та 4740 грн. - комісії та пені, а всього 20643 грн. 37 коп. заборгованості.

Згідно виписки з депозитного рахунку 26 травня 2011 року залишок коштів на депозитному рахунку позивача складав 20118 грн. 24 коп.

За даними виписки з особового рахунку позивача та меморіального ордеру, наданого відповідачем в судове засідання, вбачається що 27 травня 2011 року з депозитного рахунку знято вищезазначені кошти та перераховано їх на кредитний рахунок з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 17 листопада 2007 року.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України Банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між Банком і клієнтом.

Умовами укладеного між Банком та ОСОБА_2 договору про надання банківських послуг передбачено право Банку на розірвання депозитного договору та списання грошових коштів із рахунків клієнта у випадку наявності у клієнта простроченої заборгованості по кредитам.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.14, 15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій неправомірними, зобов'язання повернути суму за депозитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.А. Спінчевська