Рішення № 41916109, 16.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/4933/14 Головуючий у 1-й інстанції Кравченко О.Ю.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Мануйлова Ю.С., Панкеєва О.В.,

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначивши, що 21 лютого 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Д017/АА-013.08.2, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в доларах США на купівлю автомобіля в сумі 12 938 доларів США. Кредит був виданий під обов'язок сплати відповідачем ОСОБА_2 банку процентів за користування грошовими коштами в розмірі 12,5 % річних.

Відповідно до умов кредитного договору боржник взяв на себе обов'язок починаючи з місяця, наступного за місяцем, в який укладений кредитний договір, щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 155 доларів США на рахунок, вказаний у п. 1.3 кредитного договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку, сплачувати банку проценти, та повернути одержаний кредит не пізніше 21 лютого 2015 року.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_2 всупереч умов кредитного договору, ухиляється від добровільного погашення заборгованості, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Таким чином, станом на 16.10.2013 року утворилася заборгованість, яка складає 16085,47 доларів США та 1309490,16 грн., яка включає: заборгованість за кредитом в розмірі 10 026,64 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6058,83 доларів США; пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань - 1 302 803,09 грн.; відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України у сумі 6687,07 грн.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору на загальну суму 16 085,47 доларів США та 1309490,16 грн., а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 441 грн.

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № Д017/АА-013.08.2 від 21 лютого 2008 року у загальній сумі 1 438 061,32 гривень та судовий збір у сумі 3441 гривень.

На вказане заочне рішення суду ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить заочне рішення суду першої інстанції змінити в частині зазначення судом в резолютивній частині

в частині валюти стягнення заборгованості.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За роз'ясненням п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24.10.2008 року №12, у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції, відповідно до принципу диспозитивності, не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині його оскарження.

Згідно до вимог ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція може змінити рішення суду першої інстанції у разі є невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено, що 21 лютого 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Д017/АА-013.08.2, згідно з яким банк надав позичальнику кредит на загальну суму 12 938 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 21.02.2015 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12,5% річних. (а.с.5-9).

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується копією заяви на видачу готівки № 219_55 від 21.02.2008 року. (а.с.10)

Відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Як вбачається з довідки-розрахунку, станом на 16.10.2013 року заборгованість складає 16085,47 доларів США та 1309490,16 грн., яка включає: заборгованість за кредитом в розмірі 10026,64 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 6058,83 доларів США, заборгованість за пенею 1 302 803,09 грн., три проценти річних від простроченої кредитної заборгованості в розмірі 6687,07 грн. (а.с.11-14).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд помилково виходив з того, що гривня є єдиним законним засобом платежу на території України, а тому стягнення заборгованості за валютним кредитним договором у гривні суперечить чинному законодавству.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" установлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями.

ПАТ "РОДОВІД БАНК" має необхідні ліцензії та дозволи на здійснення валютних операцій відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю"

Встановивши наявність у позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, суд першої інстанцій на вищенаведені положення закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором в еквівалентному виражені гривні до долара США на час вирішення спору.

Тобто належним виконанням зобов'язання з боку позичальника кредитних коштів є їх повернення в строки, у розмірі та в валюті, визначеними кредитним договором.

Виходячи з того, що як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли під час здійснення валютних операцій, у випадках і в порядку, установлених законом.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення боргу за кредитним договором і процентів за користування кредитом не в валюті, визначеній договором, а в національній валюті України підлягають зміні.

В частині стягнення пені застосування ст. 625 ЦК України, тобто відповідальності за порушення грошового зобов'язання рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржене, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити.

Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 червня 2014 року у цій справі змінити в частині стягнення сум заборгованості за тілом кредиту та прострочення заборгованості за нарахованими процентами, вказавши про стягнення у цій частині судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість за тілом кредиту у сумі 10 026,64 доларів США, нарахованих проценті 6058,83 доларів США.

В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не перевіряється.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді