Вирок № 41915573, 10.12.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6102/14-к

Провадження № 1-кп/333/512/14

ВИРОК

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Холода Р.С.,

при секретарі: Шевченко І.П.,

за участю прокурора Кнута Ю.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Одеси, українця, громадянина України, освіта неповна середня, офіційно не працевлаштованого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого: 06.08.2009 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст.152, ч.2 ст.185 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнений на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.08.2013 року, не відбутий строк 2 роки 2 місяці 23 дні, у скоєнні злочинів, передбачених ст.198, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 раніше будучи засудженим за вчинення умисних злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, в період умовно-дострокового звільнення, скоїв на території Комунарського району м. Запоріжжя умисні злочини при наступних обставинах.

24.06.2014 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Південний ринок», розташованій по вул. Космічній у м. Запоріжжя, шляхом безоплатної передачі, для подальшого зберігання та збуту отримав від ОСОБА_3 мобільний телефон «Nokia Lumia 710», вартістю 650 гривень, достовірно знаючи про те, що остання, шляхом зловживання довірою, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, заволоділа телефоном потерпілого ОСОБА_4 Після цього, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, зберігаючи при собі, на громадському транспорті перевіз вищевказаний мобільний телефон на зупинку громадського транспорту «вул. Анголенко».

24.06.2014 року, приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_2, знаходячись на території ринку «Анголенко» у м. Запоріжжі, за грошові кошти у сумі 300 гривень, збув майно, завідомо одержане злочинним шляхом, а саме: мобільний телефон «Nokia Lumia 710», котрий належав ОСОБА_4

Крім того, 24.06.2014 року, приблизно о 22-00 годині, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони залишаться ніким не помічені, таємно, шляхом вільного доступу, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, викрав мобільний телефон «Samsung Galaxy S5360», в корпусі сірого кольору, який належав ОСОБА_5 Після цього, ОСОБА_2 з викраденим майном покинув місце скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 514,50 грн.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 визнав себе винним у повному обсязі у скоєнні злочинів, передбачених ст. 198, ч.2 ст.185 КК України, та пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується із обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказані злочини і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.

Дійсно, наприкінці червня 2014 року, у другій половині дня, він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у гостях у чоловіка на ім'я ОСОБА_1 у гуртожитку по вул. Олімпійській у м. Запоріжжі, відпочивали та вживали спиртні напої. В один із моментів відпочинку, ОСОБА_3 попрохала у ОСОБА_4 мобільний телефон, щоб комусь зателефонувати. ОСОБА_4 погодився на це, після чого ОСОБА_3 вийшла з кімнати, а за нею вийшов і він. У подальшому, ОСОБА_3 передала йому мобільний телефон «Нокия», що належав ОСОБА_4, який він в той же день продав на ринку «Анголенко» за 300 грн., які витратив на свої потреби. Про те, що телефон, який йому передала ОСОБА_3, придбаний шахрайським шляхом, він достовірно знав. Крім того, ввечері цього ж дня, він разом із ОСОБА_3 знаходилися у подруги останньої вдома у квартирі по вул. Свободи у м. Запоріжжі, де також вживали спиртні напої. Коли на кухні нікого не було, він зі столу взяв мобільний телефон «Самсунг» та вийшов з квартири. У подальшому викрадений телефон він продав на ринку «Анголенко». У скоєному розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ст. 198, ч.2 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 не заявлений, приймаючи до уваги, що прокурор не оспорював обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставив, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_3, яка повністю підтвердила показання обвинуваченого щодо скоєння останнім злочинів, зазначених у обвинувальному акті, дослідивши матеріали кримінального провадження, що стосуються речових доказів, матеріали судової товарознавчої експертизи № 1156 від 15.07.2014 року, матеріали, що характеризують обвинуваченого як особистість, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ст. 198 КК України як заздалегідь не обіцяне отримання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, його суспільну небезпечність, здоров'я обвинуваченого (на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває), дані, характеризуючи особистість обвинуваченого - раніше судимий, злочини скоїв, перебуваючи на умовно-достроковому звільненні, має постійне місце мешкання, офіційно не працює, задовільно характеризується за місцем мешкання. Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченого, є - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, що підтверджується його поведінкою на досудовому розслідуванні та судовому розгляді. Обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_2 є рецидив злочинів.

Остаточне покарання суд призначає на підставі вимог ч.1 ст.71 КК України з урахуванням не відбутого покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2009 року.

Враховуючи особистість обвинуваченого, обставини кримінального провадження, факт скоєння злочинів під час умовно-дострокового звільнення, суд вважає, що виправлення та перевиховування ОСОБА_2 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати згідно обвинувального акту, відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ст.198 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ст.198 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_2 по сукупності вироків шляхом частково приєднання не відбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.08.2009 року у вигляді 2 (двох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 14 год. 00 хв. 11.11.2014 року.

До набрання вироку законної сили ОСОБА_2 залишити запобіжний захід - тримання під вартою.

Речовий доказ: мобільний телефон «Samsung Galaxy S5360», в корпусі сірого кольору, що знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - залишити останній.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод