Ухвала суду № 41914123, 10.12.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/22374/13-ц Провадження № 22-ц/772/3632/2014Головуючий в суді першої інстанції Бойко В. М.Категорія 19Доповідач Іванюк М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого - судді Іванюка М.В, суддів БереговогоО.Ю. та ПанасюкаО.С, при секретарі РуденкоО.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції на ухвалу Вінницького міського суду від 24 вересня 2014р. у справі за поданням старшого державного виконавця Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції щодо постановлення ухвали про визначення частки майна боржника, --

В С Т А Н О В И Л А :

Чинним рішенням Вінницького міського суду від 23 жовтня 2013р. стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4. 30400грн. згідно з договором про надання послуг, наданих позивачем при купівлі в червні 2012р. на ім'я дружини відповідача - ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_1.

В процесі виконання вказаного рішення державний виконавець Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ДячукВ.В. в травні 2014р. з метою накладення стягнення на належну боржнику частку майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, звернувся в суд з поданням, у якому, посилаючись на положення ст.379 ЦПК України, просив суд визначити частку майна боржника ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, якою він володіє спільно з дружиною ОСОБА_7 (а.с.90-92, 102-104).

Ухвалою Вінницького міського суду від 24 вересня 2014р. у задоволенні подання було відмовлено.

У своїй апеляційній скарзі державний виконавець Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ДячукВ.В. просить вказану ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити зазначене подання. Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не з'ясував належним чином обставини справи, порушив норми процесуального права і невірно застосував норми матеріального права.

Належним чином повідомлені ОСОБА_3. та ОСОБА_5. в суд апеляційної інстанції не з'явилися, однак у своїх письмових заявах просили відкласти розгляд справи для зібрання доказів ( не зазначено яких саме ). Згідно ч.2 ст303 ЦПК України їх неявка за таких обставин не перешкоджає розгляду справи в апеляційному суді.

В суді апеляційної інстанції старший державний виконавець ДячукВ.В. підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Вислухавши старшого державного виконавця Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції ДячукаВ.В, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав :

Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходив з того, що на його думку державний виконавець не зазначив достатніх підстав, з яких необхідно визначити частку у майні боржника, що у справі відсутні дані про реєстрацію на ім'я ОСОБА_3. об'єктів нерухомого майна, транспортних засобів, тощо.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна. Адже метою звернення державного виконавця з вказаним поданням є виконання судового рішення.

В апеляційній скарзі зазначено і з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 придбана на ім'я ОСОБА_5. під час її перебування в шлюбі з ОСОБА_3, тобто згідно положень ст.ст.60, 61 СК України є їх спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно ч.ч.1,2 ст.73 СК України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним з подружжя і інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби ( у даному випадку саме це і мало місце).

Застосовуючи згідно ст.10 СК України аналогію закону і аналогію права, колегія суддів у даному випадку виходить з того, що при визначенні частки майна боржника, на яку має бути накладено стягнення, частки майна дружини та чоловіка відповідно до ч.1 ст.70 СК України є рівними (даних про те, що інше визначено якоюсь домовленістю між ними чи шлюбним договором, в матеріалах справи немає).

Згідно ст.379 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в процесі виконання виконавчого документу в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» вирішується судом. При цьому згідно роз'яснень, що містяться у п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що в разі, якщо неподільні речі не можуть бути поділені відповідно до часток подружжя, суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 305ч.2, 307ч.2п.2, 312ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 379ч.ч.1,2 ЦПК України, колегія суддів, --

У ХВ А Л И Л А :

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду від 24 вересня 2014р. у даній справі скасувати.

Подання старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Дячука Віталія Володимировича задовольнити.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, якою він володіє спільно з дружиною ОСОБА_7, рівною 1 /2 частки вказаної квартири.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :