Постанова № 41910297, 11.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р.Справа № 916/2092/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

(на підставі розпорядження голови суду від 21.11.2014р. №2945),

при секретарі судового засідання - І.М.Станковій,

за участю представників сторін:

від позивача: В.В.Масін,

від відповідача: Г.В.Глиняна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Котовський винзавод"

на рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2014 р.

у справі №916/2092/14

за позовом Антимонопольного комітету України

до ТОВ "Котовський винзавод"

про стягнення 600 000 грн.,

встановив:

Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до ТОВ "Котовський винзавод" про стягнення 300 000 грн. штрафу, 300 000 грн. пені за рішенням Антимонопольного комітету України від 05.11.2013р. № 902-р.

Позов заявлений на підставі статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та мотивований невиконанням відповідачем рішення №902-р. від 05.11.2013р., яким за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу від 01.03.2012р. № 227-26/03-2458 державного уповноваженого Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк на Товариство з обмеженою відповідальністю "Котовський винзавод" накладений штраф, за прострочення сплати якого позивачем нараховано пеню.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.10.2014р. позовні вимоги задоволено з підстав їх обґрунтованості та доведеності матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на те, що рішення Антимонопольного комітету України від 05.11.2013 р. №902-р ним оскаржено в судовому порядку, товариством подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 р. у справі №815/62/14, якою у задоволенні позову ТОВ "Котовський винзавод" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування вказаного рішення Антимонопольного комітету України відмовлено. Отже, наявність в справі лише самого рішення Антимонопольного комітету України про застосування штрафної санкції та відсутність доказів його виконання не може бути підставою для задоволення судом вимог позивача, не з'ясувавши при цьому законність та правомірність винесення такого рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу Антимонопольний комітет України просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін, зазначивши, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 р. у справі №815/62/14 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 р., задоволено позов ТОВ "Котовський винзавод" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення комітету від 05.11.2013р. №902-р. Дана постанова не може бути підставою для скасування рішення господарського суду Одеської області, оскільки вказана обставина не існувала на час винесення оскаржуваного судового рішення.

10.12.2014 р. від скаржника надійшли додаткові пояснення разом з копією постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 р., якою скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 р. про відмову у задоволенні позову товариства про визнання рішення АМК України № 902-р від 05.11.2013 р. недійсним, копією ухвали апеляційного суду Одеської області від 23.10.2014 р. якою залишено без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2013р. про визнання недійсною довіреність, видану директором товариства на ім'я Луцького С.Я. з моменту їх підписання, копію листа на ім'я голови Антимонопольного комітету України про оскарження в судовому порядку рішення комітету від 05.11.2013 р. №902-р.

В судовому засіданні представник скаржника просив суд залучити вищезазначені документи до матеріалів справи. Судова колегія задовольнила клопотання відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції надав заяву про залучення до матеріалів справи копії касаційної скарги поданої до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2013 р. у справі №522/29352/13-ц, яким визнано недійсними довіреності видані директором товариства з моменту їх підписання, та на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23.10.2014, якою рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2013 р. залишено без змін.

Судова колегія задовольнила клопотання позивача і залучила копію касаційної скарги до матеріалів справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

За результатами розгляду справи №227-26.13/290-12 Антимонопольним комітетом України 05.11.2013р. прийнято рішення №902-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого:

- визнано, що ТОВ "Котовський винзавод" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 01.03.2012 р. №227-26/03-2458 у встановлений ним строк ;

- за вчинення порушення, вказаного у пункті 1 резолютивної частини рішення, накладено на ТОВ "Котовський винзавод" штраф у розмірі 300 000грн. (пункт 2) (а.с.8-11).

Як вбачається із рішення позивача від 05.11.2013р. №902-р, у зв'язку з необхідністю встановлення фактичних обставин справи, на підставі положень ст.ст.7,16,22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до ТОВ "Котовський винзавод" державним уповноваженим комітету 01.03.2012 р. було надіслано вимогу №2272/26/03-2458 про надання інформації і запропоновано у десятиденний строк з моменту її отримання надати до комітету інформацію та належним чином засвідчені копії документів.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 07.03.12 р. вимога вручена уповноваженому представнику ТОВ "Котовський винзавод". Отже, останній день строку подання інформації відповідачем 19.03.2012 р. У встановлений державним уповноваженим комітету строк інформація на вимогу від ТОВ "Котовський винзавод" до комітету не надходила, будь-яких клопотань про продовження чи перенесення строку надання інформації на вимогу ТОВ "Котовський винзавод" не надсилало. Відсутність зазначеної інформації створила перешкоди для розгляду комітетом справи №227-26.4/128-11 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Відповідно до п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації комітету у встановлені органом комітету строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. За порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладається штраф в розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України встановлено статтею 56 вказаного Закону, згідно із частиною 1 якої рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, рішенням Антимонопольного комітету України від 05.11.2013р. № 902-р обґрунтовано притягнуто відповідача до відповідальності у вигляді накладення штрафу за вчинення порушення, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Штраф у сумі 300 000 грн. відповідає розміру, встановленому викладеним вище законодавством, і застосований в межах повноважень Антимонопольного комітету України, визначених у частині 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (абзац 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Проте, товариство, отримавши рішення, позивача 20.11.2013р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 13), не виконало вимогу комітету у строк передбачений рішенням.

Виходячи із встановлених обставин справи та чинного законодавства про захист економічної конкуренції, а також передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обов'язковості виконання рішень органів Антимонопольного комітету України та права зазначених органів у разі несплати штрафу у встановлений строк стягувати штраф та пеню в судовому порядку у відповідності до частини 7 цієї статті, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На думку скаржника, рішення Антимонопольного комітету, за яким позивач просить стягнути кошти, не може бути виконано, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 р. воно визнано недійсним, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Крім того, скаржник стверджує, що довіреність від 31.01.2012 р. №01/01-12, за якою представник товариства Луцький С.Я. отримав вимогу, в судовому порядку визнана недійсною. Отже, строк отримання відповідачем вимоги не може вважатися пропущеним. Також скаржник зазначив, що ним було надіслано клопотання до Антимонопольного комітету про зупинення дії рішення №902-р, з посиланням на оскарження цього рішення в адміністративному суді, а тому нарахування пені є незаконним.

Матеріали справи свідчать, що рішення Антимонопольного комітету України №902-р від 05.11.2013 р. було предметом судового розгляду у адміністративній справі №815/62/14 за позовом ТОВ "Котовський винзавод" до Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду якої постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 05.11.2013р. №902-р (а.с.14-19).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2014 р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 р. позов ТОВ "Котовський винзавод" до Антимонопольного комітету України про скасування рішення від 05.11.2013 р. №902-р. задоволено.

Проте, даний факт не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду з огляду на таке.

За приписами ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у т.ч. за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

В статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Положеннями п. 13 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Частиною другою ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Отже, наведені норми ст. 12 ГПК України та ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам є законодавчими приписами, що передбачені ст.ст. 2, 4 КАС України стосовно іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства, а відтак, спір пов'язаний з визнанням недійсним акту органу АМК України відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України. При цьому, згідно із п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими. Отже, справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами. Тому, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Антимонопольного комітету України №902-р від 05.11.2013 р. до господарського суду оскаржено не було, отже є чинним.

Посилання скаржника на визнання в судовому порядку недійсною довіреності від 31.02.12 р. №01/10-12, виданої директором товариства С.Я.Луцькому на отримання поштової кореспонденції для ТОВ "Котовський винзавод", за якою С.Я.Луцький отримав вимогу комітету, як на підставу щодо вчасного надання відповіді Антимонопольному комітету України і відсутності у зв'язку з цим факту порушення, передбаченого п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", апеляційна інстанція відхиляє, виходячи із наступного.

Матеріали справи свідчать, що С.Я.Луцький отримав вимогу комітету 07.03.12 р., як уповноважений на той час представник товариства за дорученням. Цей факт відповідачем не оспорюється. Визнання в подальшому рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2013 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.10.2014 р., недійсною вищевказаної довіреності, виданої С.Я.Луцькому, не спростовує факту отримання відповідачем 07.03.13 р. вимоги комітету, а надання відповіді 21.03.12 р. свідчить про порушення десятиденного строку, наданого комітетом для відповіді.

За таких обставин господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 31.10.2014 р. у справі №916/2092/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 16.12.2014р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко