Ухвала суду № 41909609, 15.12.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/755/14

Справа № 754/20394/14-к

У Х В А Л А

Іменем України

15.12.2014

Місто Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючий - суддя Котович О.Л.,

секретар Двірко Т.В.,

з участю прокурора Висоцького М.В.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання за обвинувальним актом,

ВСТАНОВИВ :

10 грудня 2014 року до Деснянського районного суду м.Києва з Апеляційного суду м.Києва надійшов за підсудністю раніше спрямований до Голосіївського районного суду м.Києва старшим прокурором відділу прокуратури м.Києва ОСОБА_8 затверджений ним обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110040014510 відносно

(1)ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, за підозрою у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України,

(2)ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Городчан Чорнобильського району Київської області, громадянина України, не зареєстрованого, проживаючого в АДРЕСА_3, за підозрою у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України,

(3)ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с.Буча Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_4, за підозрою у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України,

4)ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м.Припять Чорнобильського району Київської області, громадянина України, не зареєстрованого, проживаючого в АДРЕСА_5, за підозрою у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.

Належним чином викликані в підготовче судове засідання захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в суд не прибули.

Суд не бачить перешкод до проведення підготовчого судового засідання і ухвалення за його результатами відповідного рішення за відсутності згаданих захисників з огляду на положення ст.ст.324, 325 КПК України.

Прокурор просив суд призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні.

Захисники і обвинувачені з цього питання підтримали прокурора.

Виконавши вимоги ст.ст.342-345 КПК України, з'ясувавши в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду, суд повертає обвинувальний акт прокурору з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Обвинувальний акт має містити відомості, зазначені в ч.2 ст.291 КПК України, при цьому в даному підсумковому документі досудового рослідування не повинно бути жодних внутрішніх суперечностей, граматичних помилок і описок, а всі складові частини цього документа повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до нього додатками згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України.

При цьому реєстр матеріалів досудового розслідування має відповідати вимогам ч.2 ст.109 КПК України.

При складанні обвинувального акта слідчий вимоги закону не виконав, про що свідчать наступні факти.

(1)Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 КПК України.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті мають бути зазначені такі відомості і у наступній послідовності :

(а)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими,

(б)правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність,

(в)формулювання обвинувачення.

Такі складові частини обвинувального акта і таку послідовність їх викладення визначив законодавець з певних своїх міркувань і порушувати ці вимоги закону не можна.

В порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України в перевіреному судом обвинувальному акті викладені лише фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація кримінального правопорушення і відсутнє формулювання обвинувачення.

Таким чином, обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не висунуто, і тому вони за результатами досудового розслідування мають до цього часу статус підозрюваних.

В зв'язку з цим судове провадження відносно згаданих осіб за обвинувальним актом є неможливим.

(2)В порушення вимог п.1 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті реєстраційний номер кримінального провадження не відповідає дійсності, оскільки він складається з 18 цифр.

Згідно "Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань", затвердженого наказом ГПУ № 69 від 17.08.2012 року, номер кримінального провадження складається з 17 цифр.

З доданого до обвинувального акта витягу з ЄРДР вбачається, що дане кримінальне провадження має № 12013110040014510.

(3)В порушення вимог п.2 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті не зазначені відповідні поштові індекси за місцем проживання і реєстрації підозрюваних.

Індекси згідно п.60 "Правил користування послугами поштового зв'язку" є обов'язковим реквізитом адреси одержувача, а поштові відправлення юридичних осіб без зазначення в адресі поштових індексів до пересилання не приймаються, а вийняті з поштових скриньок - повертаються відправникам з першого етапу обробки.

(4)В порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт містить відомості про висновки експертів (номер, дату, результат), які можуть бути доказом у кримінальному провадженні і мають надаватися суду прокурором лише на відповідній стадії судового провадження для підтвердження фактичних обставин кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті.

При цьому при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 фактично не інкримінована певна кількість наркотичного засобу, який був незаконно збутий 04.02.2014 року о 16 годині 05 хвилин ОСОБА_6, 04.02.2014 року о 17 годині 05 хвилин - ОСОБА_7, 07.05.2014 року о 21 годині 10 хвилин - ОСОБА_6, 07.05.2014 року о 23 годині ОСОБА_7, 08.05.2014 року об 11 годині 45 хвилин - ОСОБА_6, 16.02.2014 року об 11 годині 30 хвилин - ОСОБА_11, 16.04.2014 року о 16 годині 30 хвилин - ОСОБА_5, 08.05.2014 року о 12 годині 40 хвилин - ОСОБА_5, оскільки цим особам інкриміновано збут лише медичних шприців і гумових презервативів з опієм ацетильованим без зазначення при цьому маси збутого наркотичного засобу.

Маса наркотичного засобу по цим епізодам вперше згадується лише у безпідставних посиланнях на висновки експертів за результатами досліджень вилучених шприців і гумових презервативів (у кого вилучені - не зазначено).

Таким самим чином в обвинувальному акті викладені фактичні обставини зберігання з метою збуту опію ацетильованого, виявленого під час обшуків у підозрюваних, яким фактично інкриміновано зберігання лише шприців і інших ємностей і не інкримінована при цьому певна кількість наркотичного засобу в грамах.

Наведені прикладі свідчать про неконкретність викладення фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті.

(5) Так само неконкретно в обвинувальному акті викладені фактичні обставини, за якими ОСОБА_4 неодноразово передавав опій ацетильований іншим співучасникам злочину.

В тексті підсумкового документа досудового розслідування не зазначено дату, час, місце і кількість наркотичного засобу, переданого ОСОБА_4 іншим особам для наступного збуту.

За якими обставинами особисто ОСОБА_4 збував опій ацетильований, а також придбав і зберігав його до цього, в обвинувальному акті також не зазначено.

(6) Сумнівним виглядає викладена в обвинувальному акті можливість покупця після отримання коштів на оперативну закупку наркотичного засобу і документального оформлення цієї процедури 4 лютого 2014 року о 15 годині 55 хвилин протягом 10 хвилин дістатись з АДРЕСА_6 і придбати там опій ацетильований у ОСОБА_6, як це зазначено в тексті обвинувального акта.

(7) З тексту обвинувального акта вбачається неузгодженість його складових частин.

Так, у відомостях про найменування кримінального провадження (п.1 ч.2 ст.291 КПК України) датою народження ОСОБА_6 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_12.

В його анкетних відомостях (п.2 ч.2 ст.291 КПК України) зазначена інша дата народження - 26 грудня 1977 року.

(8) Призначенню судового розгляду за перевіреним обвинувальним актом перешкоджає також інша неузгодженість складових частин підсумкового документа досудового розслідування, яка полягає в наступному.

Фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в обвинувальному акті викладені практично однаково.

Але при цьому істотно різниться текст сформульованої слідчим правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Так, слідчий в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зазначив :

"…вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно за попередньою групою осіб, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби…".

В тому ж документі відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 слідчий зазначив :

"…вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, …якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби…".

(9)В згаданих вище текстах правової кваліфікації кримінального правопорушення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пропущено слово "змовою" і невмотивовано повторюється посилання на кваліфікуючу ознаку - особливо небезпечний наркотичний засіб.

(10)Використання в тексті сполучника "якщо" свідчить про невпевненість слідчого у своїх висновках щодо виду наркотичного засобу і неконкретність цієї дефініції.

(11)Викладення в обвинувальному акті фактичних обставин вчиненого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за попередньою змовою групою осіб кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, має і інші відмінності.

Так, в обвинувальному акті зазначена різна кількість епізодів збуту наркотичного засобу згаданими фігурантами при кваліфікації їх дій за попередньою змовою групою осіб :

в тексті відносно ОСОБА_4 - зазначено 3 епізоди збуту ОСОБА_6, 2 епізоди збуту ОСОБА_7, 3 епізоди збуту ОСОБА_5,

в тексті відносно ОСОБА_5 - зазначено 3 епізоди збуту ОСОБА_6, 2 епізоди збуту ОСОБА_7, 3 епізоди збуту ОСОБА_5,

в тексті відносно ОСОБА_6 - зазначено лише 3 епізоди збуту ОСОБА_6, а епізоди збуту за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_7 не зазначені,

в тексті відносно ОСОБА_7 - зазначено лише 2 епізоди збуту ОСОБА_7, а епізоди збуту за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не зазначені.

(12) Прізвище ОСОБА_6 в тексті обвинувального акта неодноразово перекручено.

(13)З огляду на виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень і їх правову кваліфікацію суд не бачить підстав для висновку слідчого в обвинувальному акті про обтяження покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими обставинами, як повторність і попередня змова групи осіб.

Суд вважає, що у цьому випадку при виконанні вимог ч.2 ст.291 КПК України слідчий не узгодив викладення відомостей за пунктами 6 і 5 цього закону.

(14)В порушення вимог абз.2 ч.4 ст.291 КПК України витяг з ЄРДР додано до обвинувального акта і надано суду до початку судового розгляду.

(15)Допущена помилка у назві місяця при зазначенні дати складання обвинувального акта, чим порушено вимоги п.9 ч.2 ст.291 КПК України.

(16)Порушено порядок підписання і затвердження обвинувального акта.

Згідно ч.3 ст.291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором.

Згідно ч.1 ст.291 КПК України складений слідчим обвинувальний акт затверджується прокурором.

З тексту перевіреного судом обвинувального акта вбачається, що він прокурором не підписаний, а затверджений повторно після підпису слідчого.

Крім того, твердження прокурора при підписанні обвинувального акта про вже здійснений факт затвердження обвинувального акта суперечить встановленій законом послідовності дій певних службових осіб, за якою обвинувальний акт спочатку підписується слідчим і прокурором, далі без затвердження передається прокурору і той приймає рішення про можливість затвердження обвинувального акта.

Підписанням і затвердженням обвинувального акта прокурор здійснює різні процесуальні повноваження.

Призначення судового розгляду за наявності викладених вище недоліків і порушень закону з їх усуненням прокурором на наступних стадіях провадження законом не передбачено.

Суд вважає, що перевірений обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору без обговорення питання про можливе використання прокурором в наступному під час судового розгляду можливостей, які надає прокурору ст.338 КПК України, оскільки закон дозволяє прокурору змінити обвинувачення в суді не для виправлення описок, граматичних помилок, неузгодженості окремих частин тексту обвинувального акта, а виключно для зміни правової кваліфікацї та/або обсягу обвинувачення і тільки за результатами судового розгляду при встановленні нових фактичних обставин кримінального правопорушення.

При цьому суд при поверненні обвинувального акта прокурору враховує також відсутність правового механізму для примусу прокурора змінити обвинувачення в суді.

Також суд вважає, що законодавець при складанні КПК України розраховував на те, що викладені слідчим в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення будуть абсолютно достовірними і при доведенні прокурором в суді вини обвинуваченого ці обставини в незмінному вигляді будуть відображені в обвинувальному вироку без використання можливостей, які надає прокурору ст.338 КПК України, оскільки лише за таких умов буде досягатись мета справедливого правосуддя в розумні строки без коригування обвинувачення прокурором в суді.

Повернення перевіреного судом обвинувального акта разом з додатками прокурору буде відповідати вимогам ст.2 КПК України, за якою завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 строк тримання під вартою і ОСОБА_4 - певні обов'язки з огляду на те, що враховані при обранні підозрюваним запобіжного заходу відповідні ризики не зникли і не зменшились.

Згідно матеріалів, долучених до обвинувального акта, на стадії визначення підсудності справи Голосіївський районний суд м.Києва ухвалою від 07.11.2014 року продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до 06.01.2015 року включно.

Відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування запобіжним заходом було обрано заставу з покладенням до 08.11.2014 року певних обов'язків, обсяг яких і розмір застави суду зараз невідомий.

В отриманих судом матеріалах і в реєстрі відсутні дані про умови звільнення під заставу підозрюваних, які тримаються під вартою, і про обсяг обов'язків, покладених на ОСОБА_4

Доводи прокурора щодо продовження строків дії запобіжних заходів суд приймає, виходячи з наведених в обвинувальному акті відомостей про особу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і про обставини та тяжкість злочинів, у вчиненні яких вони підозрюються.

В результаті залишення підозрюваних під вартою досягається мета забезпечення виконання ними покладених на них процесуальних обов'язків і цей запобіжний захід буде запобігати їх спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не надав суду для огляду ухвали слідчого судді на підтвердження розміру застави, яка була визначена при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які просили суд зменшити розмір застави.

За відсутності документального підтвердження розміру визначеної підозрюваним застави суд виходить з вимог ч.4 ст.182 КПК України щодо недопустимості завідомої непомірності застави і вважає, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 можуть бути звільнені з-під варти під заставу в межах розумної і завідомо необтяжливої достатності, яку заставодавець має право у будь-який момент внести за підозрюваного на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 369, 372, 182 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110040014510 відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повернути прокурору відділу прокуратури м.Києва Висоцькому М.В.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 продовжити на 60 днів до 24 годин 7 березня 2015 року.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підлягають звільненню з-під варти під заставу, яка становить 50 розмірів мінімальної заробітної плати (60900 гривень) і яка може бути внесена заставодавцем в будь-який час до закінчення строку дії ухвали на депозитний рахунок Деснянського районного суду м.Києва № 37317001004241, код ЄДРПОУ 02896779, банк одержувач УДКСУ у Деснянському районі м.Києва, МФО 820019.

Зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в разі звільнення з-під варти під заставу у строк до 24 годин 7 березня 2015 року виконувати наступні обов'язки :

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

не спілкуватись з свідками в цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання.

Залишити ОСОБА_4 запобіжним заходом заставу на умовах ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу і зобов'язати ОСОБА_4 до 24 годин 7 березня 2015 року:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

не спілкуватись з свідками в цьому кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання,

не відлучатись з м.Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Роз'яснити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, що в разі порушення ними покладених під час застосування запобіжного заходу обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Головуючий :