Вирок № 41908901, 16.12.2014, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1903/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року Дубровицький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого - судді Сидоренко З.С.,

за участю секретаря Пінчук О.М.,

та сторін кримінального провадження:

прокурора Вирви А.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013190110000460 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти середньої, одруженого, приватного підприємця, відповідно до ст.89 КК України раніше несудимого, депутата Дубровицької районної ради,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.128; ч.2 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

До Дубровицького районного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України.

В результаті судового розгляду, прокурор дійшов переконання, що необхідно змінити обвинувачення, оскільки правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2

Тому, керуючись ст.ст.338, 341 КПК України, 15 грудня 2014 року прокурором було подано до суду обвинувальний акт з новим обвинуваченням із зміною правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_2

Так, ОСОБА_2 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що 07 травня 2013 року біля 17 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї господарства ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, не передбачаючи можливість настання шкідливих наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, умисно наніс ОСОБА_3 удар кулаком руки в обличчя від чого останній впав та вдарився головою об землю в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки справа з ділянками по типу вогнищ забою у скроневій ділянці зліва та лобній ділянці справа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння.

В подальшому, ОСОБА_2 перебуваючи на подвір'ї господарства ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3, який в цей час лежав на землі, не менше трьох ударів руками та ногами по голові та в обличчя, не менше п'яти ударів в ділянку лівого плеча, правої гомілки та лівого стегна, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-тканевої гематоми лівого плеча в середній третині, внутрішньо-тканевої гематоми правої гомілки, внутрішньо-тканевої гематоми лівого стегна, садна лівої виличної ділянки, гематоми верхньої губи, гематоми лоба справа, перелому кісток носа зі зміщенням, гематоми нижньої повіки лівого ока з субкон'юктивальним крововиливом, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, прокурор у даному кримінальному провадженні звернувся до суду із цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених лікарнею за лікування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні в сумі 3201,78 грн.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованих злочинів визнав частково та показав, що 07 травня 2013 року на другий день Великодня він перебував у центі с. Переброди Дубровицького району. До нього підійшов товариш його сина ОСОБА_4 та повідомив, що його вдарив ОСОБА_3 Тоді він, побачивши ОСОБА_3, підійшов до нього та запитав, чому той вдарив хлопця, при цьому взявшись за багажник велосипеда ОСОБА_3 В цей момент ОСОБА_3 вдарив його кулаком руки в обличчя від чого він впав на землю і йому стало погано. Коли він прийшов до тями, то ОСОБА_3 вже не було. Тоді його посадили в автомобіль марки «Фольксваген-Гольф» та повезли додому. Доїжджаючи до містка через річку «Льва», він побачив ОСОБА_3, який їхав в сторону свого дому. Він вийшов з автомобіля та попрямував до ОСОБА_3, який побачивши його, повернув у сторону господарства ОСОБА_4 Потім ОСОБА_3 зліз з велосипеда та почав бігти, а він побіг за ним. Коли він наздогнав ОСОБА_3, то побачив у нього в руках дерев'яну жердину і гадаючи, що ОСОБА_3 може його вдарити, кулаком правої руки вдарив останнього в обличчя, від чого ОСОБА_3 впав та вдарився головою об землю. Потім він ще декілька разів ударив ОСОБА_3 руками та ногами по голові та по тілу. В цей час підбіг його син ОСОБА_8, який почав говорити, щоб він припинив бити ОСОБА_3 Під час цього конфлікту ніякої палиці або жердини у нього руках не було і ударів такими предметами він ОСОБА_3 не наносив. В цей час прибігла дочка ОСОБА_3 - ОСОБА_9 та дружина останнього ОСОБА_7, які почали на нього кричати. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється, однак заперечує проти задоволення цивільного позову.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні вказаних злочинів повністю доводиться доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження та добутими в ході судового розгляду.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який показав, що йому зателефонував брат ОСОБА_14 та повідомив, що батька ОСОБА_2 побили у центрі села. Коли він приїхав, то батько йшов за ОСОБА_3 у господарство ОСОБА_4 У ОСОБА_3 в руках була жердина, про що він крикнув батьку. Тоді ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 ногою в живіт, а також кілька разів руками і ногами в обличчя і по тілу, від чого ОСОБА_3 впав на землю. Він також вдарив ОСОБА_3 ногою в живіт один раз. Ніякої палиці в руках батька не було і ударів палицею останній ОСОБА_3 не наносив.

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що їй зателефонувала дочка ОСОБА_9 і сказала, що ОСОБА_2 б'є її чоловіка. Вона сіла на велосипед і поїхала, по дорозі зустріла дочку. Коли вона забігла на подвір'я ОСОБА_4, то її чоловік ОСОБА_3 лежав на землі весь побитий, а над ним стояв ОСОБА_2 з уламком палиці. Після цього, ОСОБА_2 пішов, а вона забрала іншу частину палиці, що залишилась на місці, яку передала працівникам Дубровицького РВ УМВС України в Рівненській області.

Показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_7, надала свідок ОСОБА_9

Потерпілий ОСОБА_3 надаючи суду показання, зазначив, що після конфлікту, який стався у центрі села Переброди Дубровицького району у нього з ОСОБА_2, він сів на велосипед і поїхав додому. Коли він їхав по дорозі, то побачив, що його на автомобілі наздоганяють ОСОБА_2 із своїм сином. Тоді він повернув у господарство ОСОБА_4 Після цього, його збили з ніг та ОСОБА_2 почав наносити удари по тілу та по голові палкою, руками і ногами від чого він втратив свідомість.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №68 від 24.10.2014 року на тілі ОСОБА_3 відмічені і підтверджені об'єктивними клініко-рентгенологічними даними та неврологічною симптоматикою наступні види, характер і локалізація тілесних ушкоджень в анатомічних ділянках тіла:

- в ділянці голови: закрита черепно-мозкова травма у вигляді лінійного перелому потиличної кістки справа, поєднаного із забоєм головного мозку і переломом кісток носа зі зміщенням уламків, а також із зовнішніми ушкодженнями м'яких тканин з крововиливами в ділянку лоба справа, у виличну ділянку та верхню губу;

- в ділянці лівої верхньої кінцівки: крововилив на задній поверхні плечового суглобу і крововилив на внутрішній поверхні середньої третини плеча;

- в ділянці правої нижньої кінцівки: забій колінного суглобу і крововилив на зовнішній поверхні гомілки;

- в ділянці лівої нижньої кінцівки крововилив на внутрішній поверхні середньої третини стегна.

В сукупності потерпілому спричинено не менше 9 ударів в анатомічні ділянки тіла в тому числі в ділянку голови - не менше чотирьох, в ліву верхню кінцівку - не менше двох, в праву нижню кінцівку - не менше двох і в ліву нижню кінцівку - не менше одного.

З судово-медичної точки зору всі зовнішні тілесні ушкодження в ділянці голови потерпілого, які є місцями прикладання травмуючої сили в даному випадку розглядаються в єдиному механізмі та знаходяться у причинному зв'язку з виникненням і розвитком важкої закритої черепно-мозкової травми, яка заподіяна від сукупності ударів в голову, а тому кожне зовнішнє тілесне ушкодження м'яких тканин голови окремо не оцінюється за ступенем тяжкості, в сукупності тілесні ушкодження в ділянці голови відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент їх заподіяння, що відповідає п.2.1.3 (б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Всі інші тілесні ушкодження, розташовані в ділянці лівої верхньої та обох нижніх кінцівках, як в сукупності, так і кожне окремо, згідно ст. ст. 2.3.2, 2.3.5 вищевказаних судово-медичних Правил відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Оцінюючи морфологічні особливості черепно-мозкової травми ОСОБА_3, а саме: локалізацію і характер внутрішньочерепних крововиливів під м'які оболонки і в речовину головного мозку на базальній поверхні лівої скроневої частки та правої лобної частки слід зазначити, що наявні вогнища забою головного мозку розцінюються як протиударні ушкодження, характерні для виникнення при падінні тіла з прямого положення. Таким чином, наявна черепно-мозкова травма з урахуванням внутрішньочерепних патологічних змін та локалізації перелому потиличної кістки в даному випадку, найбільш ймовірно, виникла внаслідок падіння тіла при надані йому прискорення від удару в обличчя або іншу частину тіла з наступним співударянням потиличною ділянкою голови об тверду площину.

В сукупності всі зовнішні тілесні ушкодження потерпілого в ділянці обличчя та кінцівок виникли в момент заподіяння ударів тупими предметами і нехарактерні для виникнення при падінні.

З показань експерта ОСОБА_11, допитаного в ході судового розгляду, вбачається, що він, згідно постанови слідчого, у складі комісії проводив комісійну судово-медичну експертизу у даному кримінальному провадженні по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3

За результатами експертизи встановлено, що ОСОБА_3 було спричинено ряд тілесних ушкоджень, які зазначені у висновку. З них: тілесне ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки справа, згідно Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Всі інші, описані у висновку експерта тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо-тканевої гематоми лівого плеча в середній третині, внутрішньо-тканевої гематоми правої гомілки, внутрішньо-тканевої гематоми лівого стегна, садна лівої скулової (виличної) ділянки, гематоми верхньої губи, гематоми лоба справа, перелому кісток носа зі зміщенням, гематоми нижньої повіки лівого ока з субкон»юнктивальним крововиливом відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або без такого.

Водночас, з урахуванням розвитку закритої черепно-мозкової травми, яка виникла від сукупності ударів в голову, зовнішні тілесні ушкодження голови (як тяжкі - у вигляді лінійного перелому потиличної кістки, так і легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я або без такого - у вигляді перелому кісток носа із зміщенням, садна лівої виличної ділянки, гематоми верхньої губи, гематоми лоба справа, гематоми нижньої повіки лівого ока) експертами розглядались в сукупності та згруповані у тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні в момент заподіяння.

З урахуванням наявних ознак, комісія дійшла висновку, що тілесне ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки справа виникло внаслідок падіння тіла при наданні йому прискорення від удару в обличчя або в іншу частину тіла із подальшим співударом об твердий тупий предмет з переважаючою контактуючою поверхнею. Про це свідчать внутрішньочерепні патологічні зміни, характерні для таких ушкоджень (крововиливи в лобній ділянці тощо).

Всі інші наявні у ОСОБА_3 тілесні ушкодження заподіяні твердим тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею і могли бути завдані рукою, ногою, палицею тощо.

У ході дослідження речового доказу - уламку палиці, експерт ОСОБА_11 пояснив, що тілесне ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки не могло виникнути безпосередньо при нанесенні удару такою палицею, яка є предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, оскільки перелом у такому випадку мав би інші ознаки (вдавлений, а не лінійний перелом, спостерігалася би відсутність крововиливів у лобній частині тощо). Про виникнення тілесного ушкодження внаслідок контакту саме з переважаючою поверхнею при падінні свідчать дані томографії голови ОСОБА_3, які підтверджують наявність крововиливів, можливих тільки при протиударних механізмах, а не при ударі в цю ділянку.

Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив необережне тяжке тілесне ушкодження та умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а тому кваліфікація його дій за ст.128; ч.2 ст.125 КК України є правильною.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає підстав для виправдання обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.128 КК України, оскільки судом встановлено, що в діях обвинуваченого міститься склад інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.128 КК України та в повній мірі доведена його участь у вчиненні вказаного злочину.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Характеризуючи особу обвинуваченого, суд враховує часткове визнання вини, його позитивну характеристику по місцю проживання, а тому дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства.

Крім того, користуючись наданим ст.128 КК України правом, прокурором у кримінальному провадженні - старшим прокурором прокуратури Дубровицького району Вирвою А.О. був заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Фінансового управління Рівненської районної державної адміністрації, в якому він просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Рівненської районної державної адміністрації 3201,78 грн. витрат за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого позову суд приходить до наступного.

Зі змісту ст.1206 ЦК України вбачається, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У відповідності до розрахунку від 29.10.2013 року, наданого Рівненською центральною міською лікарнею, сума витрат лікарні за перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 10.05.2013 року по 27.05.2013 року, що складає 17 ліжко-днів, становить 3201,78 грн. в тому числі: витрати на медикаменти та реактиви - 290,53 грн., заробітна плата - 2613,41 грн., витрати на харчування - 40,63 грн., інші витрати (комунальні, господарські і т.п.) - 257,21 грн.

Згідно п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання . затвердженого постановою КМУ від 16.07.1993 року №545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Отже, як вбачається, з наведеного вище, заробітна плата не входить до переліку витрат для визначення суми витрат на лікування потерпілого.

Встановлено, що Рівненська центральна міська лікарня фінансується з районного бюджету, а розпорядником бюджетних коштів є Фінансове управління Рівненської РДА, а тому стягнення слід проводити на користь останнього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є всі підстави для часткового задоволення цивільного позову.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.128; ч.2 ст.125 КК України, призначивши покарання:

за ст.128 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно п.п.2, 3 до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речовий доказ: уламок дерев'яної палиці - знищити.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури Дубровицького району Вирви А.О. заявлений в інтересах держави в особі Фінансового управління Рівненської районної державної адміністрації задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Фінансового управління Рівненської районної державної адміністрації (р/р 31411544700002, код платежу 38012714, МФО 833017 ГУДКСУ в Рівненській області, отримувач УК в м.Рівне) витрати за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні у розмірі 588,37 грн. (п'ятсот вісімдесят вісім гривень 37 копійок).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду: Сидоренко З.С.