Постанова № 41906358, 13.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2014 року

справа № 2а/0470/14060/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Нагорної Л.М., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ажур» про накладання арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - позивач або Криворізька північна МДПІ Дніпропетровської області ДПС) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ажур» (далі – відповідач або ТОВ «Торговий дім «Ажур»), в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку та які перебувають у власності ТОВ «Торговий дім «Ажур».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку з несплатою платником податків узгодженої суми грошових зобов'язань в установлені законодавством строки, останній має податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 3 000,00 грн., який підлягає примусовому стягненню за рахунок коштів або інших цінностей, що знаходяться в банку та які перебувають у власності відповідача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю доказів того, що позивачем було вжито заходи, передбачені ст. 95 Податкового кодексу України, щодо стягнення в судовому порядку спірної суми боргу в розмірі 3 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Торговий дім «Ажур» зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 18.02.2010 року, реєстраційний номер

12271020000011458, за юридичною адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, б. 13/4А; товариство взято на податковий облік до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області 19.02.2010 року за № 27843 (про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 320 від 16.07.2012 року); податковий номер 36877109.

За даними довідки про стан розрахунків з бюджетом по 12.10.2012 року за відповідачем рахується податкова заборгованість (недоїмка) в розмірі 3 000,00 грн.

У зв'язку з несплатою платником податків узгодженої суми грошових зобов'язань в установлені законодавством строки та з метою її погашення, боржнику було направлено податкову вимогу № 107 від 23.05.2012 року на суму 3 000,00 грн.

Крім того позивачем, було складено акт від 10.07.2012 року про неможливість вручення відповідачу податкової вимоги у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Дана вимога позивачем не сплачена.

Криворізькою північною МДПІ з метою виявлення активів платника податків були направлені запити до установ та організацій (Криворізького гірничопромислового територіального управління, Криворізького бюро технічної інвентаризації, Криворізького відділення PEP ДАІ, інспекцію державного технічного нагляду). Згідно отриманих відповідей рухоме та нерухоме майно за платником податків не зареєстровано.

Проте, ТОВ «Торговий дім «Ажур» має відкриті банківські розрахункові рахунки в установах банків: р/р 26005010082474 ПАТ «Банк Восток», МФО 307123; р/р 26000013005974 АТ «Сьербанк Росії», МФО 320627 (а.с. 14).

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За визначенням пункту 94.1 ст.94 цього Кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 цього Кодексу керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною 2 пункту 94.6 встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

За змістом наведених правових норм, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: 1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу; 2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, установивши наявність у відповідача податкового боргу в сумі 3 000,00 грн. та відсутність майна, застосувавши вказані правові норми, зробив висновок, що арешт коштів платника податків на рахунку у банківській установі може бути застосований виключно за обставин, визначених пунктом 94.2 ст.94 ПК, які, однак, не були встановлені в судовому процесі по відношенню до відповідача.

Висновок суду першої інстанції щодо необхідності дотримання норм пункту 94.2 ст. 94 ПК України при накладенні адміністративного арешту на майно є правильними. Разом з тим, поза увагою суду залишились норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК, які є спеціальними по відношенню до норм пункту 94.2 ст.94 та якими встановлені окремі підстави застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на такий зміст правового регулювання, встановленого підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК, та зробив помилковий висновок про обмеженість підстав для накладення арешту на кошти відповідача нормами пункту 94.2 ст. 94 ПК України.

Враховуючи встановлення у судовому процесі обставин наявності податкового боргу у відповідача та відсутності майна, за рахунок якого податковий борг може бути погашений, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приписами ч. 4 ст. 202 КАС України визначено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ажур» про накладання арешту на кошти – скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ажур», що знаходяться в установах банків: р/р 26005010082474 ПАТ «Банк Восток», МФО 307123; р/р 26000013005974 АТ «Сьербанк Росії», МФО 320627 в межах суми податкового боргу в сумі 3 000,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: Д.В. Чепурнов