Рішення № 41905692, 08.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24291/14

08.12.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

За позовом

Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром"

про

стягнення 4873 грн. 00 коп.

Представники:

від позивача:

не з'явились;

від відповідача:

не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.11.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" про стягнення 4873 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 106/1 на реалізацію наукової продукції від 18.04.2012, не здійснив оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 4873 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2014 порушено провадження у справі № 910/24291/14 та справу призначено до розгляду на 24.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.12.2014.

25.11.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.

01.12.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.12.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники позивача у судове засідання 08.12.2014 не з’явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином за адресою, яка вказана у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19562986 від 06.11.2014 що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень та реєстром поштових відправлень суду.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Представники відповідача у судове засідання 08.12.2014 не з’явились, вимоги ухвали суду не виконали, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103032061560.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 08.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2012 між Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (розробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (споживач) укладено Договір № 106/1 на реалізацію наукової продукції (Договір), відповідно до умов якого розробник передав насіння розсадника розмноження другого року (Р-2) ярого ячменю сорту Парнас в кількості 400 кг, що є його науковою продукцією, а споживач прийняв його й зобов’язався оплатити згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, загальна договірна ціна становить 4873 грн. 00 коп.

Згідно з п. 3.1 Договору, споживач попередньо оплачує 100% вартості наукової продукції.

Споживач розраховується протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури (п. 3.2 Договору).

Договір набуває сили з дати підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 (п. 9.1 Договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору № 106/1 на реалізацію наукової продукції від 18.04.2012, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4873 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями накладної № 289 від 18.04.2012 та довіреність № 192 на отримання матеріальних цінностей від 17.04.2012.

При цьому суд зазначає, що в накладній № 289 від 18.04.2012 підставою для поставки визначений рахунок на сплату № 575 від 18.04.2012 (копія вказаного рахунку на суму 4873 грн. 00 коп. знаходиться в матеріалах справи), з огляду на що суд приходить до висновку, що відповідач отримав рахунок № 575 від 18.04.2012 на суму 4873 грн. 00 коп. та, у відповідності до п. 3.2 Договору, зобов’язаний був сплатити позивачу грошові кошти в розмірі 4873 грн. 00 коп. за поставлений товар протягом п’яти банківських днів з моменту отримання рахунку, тобто до 25.04.2012 (включно).

Втім, як встановлено судом, своє зобов’язання з оплати за поставлений позивачем товар за Договором № 106/1 на реалізацію наукової продукції від 18.04.2012 відповідач не виконав, що також підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків станом на 25.05.2012 та станом на 20.11.2013, які підписані та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором № 106/1 на реалізацію наукової продукції від 18.04.2012 в розмірі 4873 грн. 00 коп.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості вих. № 1/2а/05/250 від 07.03.2013 (отримана відповідачем 24.03.2013), вих. № 1/2а/05/1009 від 16.09.2013 (отримана відповідачем 26.09.2013) та претензіями вих. № 1/2а/05/1225 від 25.11.2013 та від 18.02.2014, втім на дату розгляду справи в суді відповідач заборгованість в розмірі 4873 грн. 00 коп. за Договором № 106/1 на реалізацію наукової продукції від 18.04.2012 не сплатив.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" перед Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України за Договором № 106/1 на реалізацію наукової продукції від 18.04.2012 в розмірі 4873 грн. 00 коп. підтверджується наявними матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, зокрема відповідачем не надано доказів сплати заборгованості в розмірі 4873 грн. 00 коп. за вказаним договором, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" про стягнення 4873 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, буд. 36; ідентифікаційний код: 36529168) на користь Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (61060, Харківська обл., м. Харків, просп. Московський, буд. 142; ідентифікаційний код: 00497176) грошові кошти в розмірі 4873 (чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.12.2014

Суддя І.М. Отрош