Рішення № 41905591, 11.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р. Справа № 911/5008/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем», Донецька обл., м. Макіївка

до

Комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство», Київська обл., м. Сквира

про

стягнення 84 511,25 грн.,

за участю представників:

позивача:

не з’вилися;

відповідача:

не з’вилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» про стягнення 74 979,60 грн. боргу, 1 121,61 грн. 3% річних, 8 410,04 грн. пені, а загалом 84 511,25 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання з оплати виконаних робіт за договором №1056 від 20.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.12.2014 року.

Через канцелярію господарського суду Київської області 04.12.2014 року відповідач подав клопотання про заміну первісного відповідача – Комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» іншим відповідачем – Сквирською міською радою, посилаючись на укладенні між Комунальним підприємством «Сквирське комунальне господарство» та Сквирською міською радою договір №343 від 16.10.2014 року на суму 45 008,40 грн. та договір №344 від 16.10.2014 року на суму 74 979,60 грн.

Згідно ст. 25 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Однак відповідачем до матеріалів справи не додано доказів укладення між сторонами договору про переведення боргу чи заміни сторони у зобов’язанні, тому клопотання відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 04.12.2014 року оголошувалася перерва на 11.12.2014 року.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 11.12.2014 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином, представник відповідача відзив на позов не надав,

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (виконавець) та Комунальним підприємством «Сквирське комунальне господарство» (замовник) укладено договір №1056, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати послуги з гідродинамічного очищення КНС, Київська обл., м. Сквира.

Відповідно до п. 1.2. договору, результатом наданих послуг за даним договором є підписані з обох сторін акт здачі-прийняття наданих послуг.

Згідно п. 3.1. договору, загальна сума договору складає 74 979,60 грн. у тому числі ПДВ (20%) 12 496,60 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, за надання послуг згідно п. 1.1. цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде обумовлена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту (актів) здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Сторони погодилися, що кінцевий термін оплати замовником прийнятих послуг з урахуванням п. 3.2. здійснюється не пізніше 01 травня 2014 року (п. п. 3.2., 3.3. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 01 травня 2014 року, а в частині виконання взятих на себе зобов’язань – до повного їх виконання.

На виконання умов договору позивач виконав всі роботи передбачені договором, на загальну суму 74 979,60 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 201 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за виконані роботи вартістю 74 979,60 грн. не розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем в сумі 74 979,60 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з виконання робіт за вказаним договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати виконаних робіт і має перед позивачем заборгованість у сумі 74 979,60 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 74 979,60 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати виконаних робіт за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 121,61 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6.4. договору, при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних виконавцем послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв’язку з простроченням виконання зобов’язання з оплати товару нараховано 8 410,04 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов про стягнення пені в розмірі 8 410,04 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Рози Люксембург, буд. 93, код 34921014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (83136, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Чайковського, 89-А, код 37080909) 74 979 (сімдесят чотири тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 60 коп. основного боргу, 1 121 (одну тисячу сто двадцять одну) грн. 61 коп. 3% річних, 8 410 (вісім тисяч чотириста десять) грн. 04 коп. пені, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 16.12.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак